Курси НБУ $ 26.86 € 31.83
Невже бурштин є і в гранітах?

Волинь-нова

Невже бурштин є і в гранітах?

Депутати Рівненської обласної ради дають дозвіл на видобуток янтарю, який має принести мільйони фірмам, статутний капітал яких усього тисяча гривень

Левко ЗАБРІДНИЙ


Старий гранітний кар’єр, що поблизу скандального Клесова на Сарненщині, вже кілька місяців намагається отримати у користування «Соснівський гранкар'єр» (підприємство, зареєстроване у Клесові у 2015 році). У грудні Рівненська обласна рада відмовила йому у наданні погодження через підозру, що там, можливо, є бурштин. На минуле засідання клопотати приїжджала заступниця голови Клесівської громади Тетяна Коханевич. Переконувала депутатів, що у граніті янтарю апріорі не може бути, натомість громада отримає понад сотню робочих місць, чималі податки у місцевий бюджет та інвестиційну програму.



Рівненська обласна рада надала погодження на видобуток бурштину одразу трьом фірмам: «Ред-Мет», «Інклюз-8» та «Санкамян».



Голосували за питання обласні обранці двічі: коли за першим разом кількох голосів не вистачило, голови фракцій пішли радитися, але після перерви замість погодити видобуток гранітів пристали на пропозицію радикала Володимира Ковальчука – поїхати у Клесів і перевірити, чи нема у гранкар’єрі бурштину. Сміх депутатів, які уявили, як шукатимуть серед камінців «сонячні», перервала обурена пані Коханевич.
— Як ви будете людям в очі дивитися, коли не знайдете у гранкар'єрі янтарю? — заявила Володимиру Ковальчуку. — А хто компенсує громаді 300 тисяч гривень, котрі ми недоотримаємо за цей квартал через ваше рішення?
Зазначимо, що «Соснівський гранкар’єр» офіційно зареєстрований на дніпрянина Віталія Баша і має 1000 гривень статутного капіталу. Пан Баш, відповідно до інформації з держреєстрів, є бізнес–партнером Олександра Ярославського — одного з десятки найбагатших людей країни.
До слова, нагадаємо, що у листопаді та грудні Рівненська обласна рада надала погодження на видобуток бурштину одразу трьом фірмам: «Ред–Мет», «Інклюз-8» та «Санкамян». Депутати голосували навіть по два рази під крики активістів, а дехто, не встигнувши натиснути «за», ще й писав заяви, щоби долучили їхні голоси. Щедрість обласних обранців пояснювали тоді просто: зазначені фірми пов’язані із представниками БПП та «Батьківщини». Окрім того, говорили навіть, що депутатам за голоси «подякували».
Натомість на останніх засіданнях рада вже почала відмовляти фірмам. Так, ТзОВ «Сонячне сяйво і К» у список фаворитів обласних обранців поки що не входить. Підприємство подало клопотання в Держгеонадра, щоби викупити на аукціоні спецдозвіл на геологічне вивчення та дослідно–промисловий видобуток бурштину на 706 гектарах поблизу села Берестя Дубровицького району. Але обласна рада відмовила.
Свою згоду не дала екологічна комісія, яка збиралася за годину до сесії. На ній заявили, що відмова – тимчасова. Мовляв, потрібно детальніше вивчити документи, підприємству укласти інвестиційну угоду з місцевою сільрадою і взагалі краще клопотати не про геологорозвідку, а одразу про видобуток.
Те, що ТзОВ «Сонячне сяйво і К» зареєстроване торік у Бересті і має 1000 гривень статутного капіталу, депутатів цікавило найменше. Бо ж і інші фірми, яким рада дала своє погодження, більшими напрацюваннями теж не могли похвалитися.
Співзасновниками «Сонячного сяйва і К» є Андрій Дубровський, В'ячеслав Коваль, Михайло Кушнір, які є співзасновниками кількох «янтарних» підприємств на Волині, зокрема «Першої волинської старательської артілі», а також лікар Богдан Паленичак та його дружина Лариса. Остання — родом із самого Берестя і має там чотири гектари «бурштинового» паю, на якому, зокрема, і хотіла працювати фірма.