Таку суму платять іноземні громадяни за всиновлення української сироти
Таку суму платять іноземні громадяни за всиновлення української сироти Троє неповнолітніх братиків Нестеруків з маленького житомирського села бабуся з батьком змушені були віддати в інтернат. Та коли батько приїхав провідати їх , з’ясувалося, що дітей всиновили американські громадяни. Ця історія обійшла сторінки української преси і викликала чимало запитань. Наскільки законним було таке всиновлення і чи повернуться діти в Україну? Це намагалися з’ясувати журналісти на засіданні Національного прес-клубу реформ, що відбулося у Києві, на котрому обговорювалися проблеми усиновлення сиріт та гарантії безпеки українських дітей, яких усиновили іноземні громадяни. Як запевнила директор Центру з усиновлення при Міністерстві освіти та науки України Євгенія Чернишова, усі документи на усиновлення були оформлені юридично правильно. Однак якщо батько офіційно заявить про свої права, то має шанс повернути синів. Зазначу, що брати Нестеруки, згідно з документами, вважалися круглими сиротами після смерті матері, оскільки батько не спромігся юридично оформити своє батьківство. І таких сиріт при живих батьках в Україні чимало. З більш як 65 тисяч дітей, позбавлених батьківської опіки, лише 10 відсотків не мають тата і мами. Решта — так звані соціальні сироти, тобто сироти при живих батьках. Більшість з них виховуються в інтернатах, Будинках дитини, хоча найкращим варіантом для них було б усиновлення. В усьому світі така форма виховання дітей-сиріт вважається найоптимальнішою. Важливість всиновлення визнала і Україна, ратифікувавши Конвенцію ООН про права дитини. Пріоритетом, звісно, є національне всиновлення, тобто всиновлення громадянами України. Для них воно безкоштовне. Та попри це кількість українців, які хочуть взяти у сім’ю сироту, стати для неї батьками, щороку зменшується. “Наша держава не дозріла до всиновлення”, — такий висновок зробила на засіданні прес-клубу голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства Лілія Григорович. За її словами, чимало дітей, які можуть бути всиновлені, мають слабке здоров’я. Вони потребують лікування, яке нині дороге. Усе це, а також низький життєвий рівень і є причиною відмови українців від благородного наміру всиновити дитину-сироту. Отож держава змушена віддавати своїх маленьких громадян, позбавлених батьківської опіки, для всиновлення іноземцям. Наших дітей охоче беруть у сім’ї громадяни США, Іспанії, Італії, Франції, Німеччини та ще 30 держав. За усиновлення їм доводиться платити 30—40 тисяч доларів. Та попри це, а також перешкоди на шляху до усиновлення, більше тисячі іноземних громадян заявили про своє бажання всиновити сироту і перебувають на обліку в Центрі усиновлення. Доречно сказати, що торік іноземці взяли у свої сім’ї 2187 українських дітей. 2500 маленьких громадян України (за дитиною зберігається громадянство її рідної країни до 18 років) всиновили іспанці. Як живеться їм? Випереджаючи запитання журналістів, повірений у справах Посольства Іспанії в Україні Мартін Ремон Міранзо сказав: “Будьте спокійні, вашим дітям живеться не гірше, ніж в Україні. Існуюча у нас система усиновлення і нагляду за дотриманням прав дітей гарантує їм безпеку і всі права, які мають громадяни Іспанії”. Що ж до соціального захисту сиріт та тих, що залишилися без піклування батьків в Україні, то, як вважає заступник міністра у справах сім’ї, дітей та молоді України Зінаїда Кияниця, він був би ефективнішим, якби Верховна Рада прийняла законопроект про соціально-правові основи захисту дітей-сиріт, збільшила матеріальну підтримку сімей, які взяли їх на виховання. Адже Положення про опіку, прийняте в 60-х роках, не забезпечує дієвого захисту сиріт. Нині міністерство працює над розробкою вищевказаного законопроекту. Згідно з ним держава опікуватиметься дітьми-сиротами до 23 років. Євгенія СОМОВА.
