В одній бригаді — четверо односельців
У 14-й окремій механізованій бригаді служать жителі із села Гірки Любешівського району, причому двоє з них – рідні брати, інші двоє – дядько та племінник
Тамара УРЯДОВА
Гірківчани служать в одній «волинській» бригаді, артилерійській групі, але в різних дивізіонах. Так, Віталій Колтунович – у реактивному дивізіоні, його брат Олексій Колтунович – у протитанковому. Віктор Зелик та його племінник Максим Шевчук (на фото) – у першому гаубичному. Всі вони – контрактники, проте в різний час потрапили на Схід України, аби захищати цілісність держави.
Із Віктором Зеликом вдалося поспілкуватися безпосередньо одного з вихідних днів. У розмові він повідомив, що з племінником Максимом Шевчуком бачаться щодня, а от із братами Колтуновичами практично не пересікаються.
Із Віктором Зеликом вдалося поспілкуватися безпосередньо одного з вихідних днів. У розмові він повідомив, що з племінником Максимом Шевчуком бачаться щодня, а от із братами Колтуновичами практично не пересікаються. Про себе Віктор Сергійович скромно зазначив: попередньо, під час мобілізації, був у десантних військах, а тепер – в артилерії. Що ж до Максима, то наголосив: той, хоч і недавно служить, – один із кращих навідників у їхньому дивізіоні, а до цього був цілком цивільною людиною. Про односельців-братів зауважив, що тато їхній свого часу також брав участь у бойових діях – пройшов Афганістан.
Очевидно, що небагато чоловік міг повідати про себе, побратимів-земляків зі зрозумілих причин. Тим не менше, зазначив, що побутові умови, хоч і не домашні («ми ж не на курорті»), але щодо харчування, то забезпечені добре. Водночас боєць із вдячністю відгукнувся про волонтерів, котрі підтримують із ними зв’язок, цікавляться, чим можуть допомогти, – Оксану Павлючик та Олексія Приходька з Любешова. Від імені бійців також висловив чоловік подяку підприємцю Юрію Юрашкевичу, котрий нещодавно передав їм запчастини до техніки та пообіцяв і надалі в міру можливостей допомагати. Також приїжджали до них інші волонтери з різних куточків Волині, в тому числі від центру «Серце патріота». Телефонують і підтримують його колеги з національного природного парку «Прип’ять-Стохід», адже в різні хвилі призивалося їх із колективу чимало, в тому числі й керівник парку. Тож вони, як ніхто, чудово розуміють, наскільки це важливо для захисників.
