КОЛИ ЖИТТЯ СТАЄ ПЕКЛОМ - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.99 € 32.34

КОЛИ ЖИТТЯ СТАЄ ПЕКЛОМ

Ці люди стають ізгоями серед оточуючих, які ненавидять і бояться їх. Як навчитись мирно співіснувати з ВІЛ-інфікованими, хворими на СНІД, наркоманію, як подолати страх, породжений необізнаністю і черствістю?..

Ці люди стають ізгоями серед оточуючих, які ненавидять і бояться їх. Як навчитись мирно співіснувати з ВІЛ-інфікованими, хворими на СНІД, наркоманію, як подолати страх, породжений необізнаністю і черствістю? Про це йшла мова на черговому засіданні прес-клубу реформ.
Дитина читала букварик, бо збиралася йти до школи. А тим часом педагоги зі стажем, зібравшись на чергову першовересневу нараду, зривались на крик: «Нам не потрібна ця дитина!». Йшлося про маля, хворе на СНІД. І даремно головний лікар обласного Центру профілактики і боротьби зі СНІДом Олена Макаренко намагалася достукатися до сердець і розуму поважних і загалом добрих жінок, переконати їх, що вже сьогодні треба вчити дітей правильно поводитись з ровесниками, яким доля поставила вирок: ВІЛ-інфіковані.
За статистикою маємо в області 49 дітей, народжених від ВІЛ-інфікованих матерів. У восьми з них медики підтвердили перехід вірусу імунодефіциту. У дванадцяти — загрозу зараження виключено. Решта — чекають результатів обстеження. Один малюк з ВІЛ відвідує дитячий садок. І як би хто не хотів відгородитись від вражених вірусом імунодефіциту людей — зробити це неможливо. Офіційно їх понад тисячу в області, реально — в багато разів більше. І якщо раніше до групи ризику відносили переважно наркоманів, повій, геїв, то сьогодні фахівці з тривогою констатують, що СНІД заповзає у ліжка цілком благополучних сімей.
— І зарозумілість, і зневагу демонструють люди, поки наркоманія, СНІД для них не ототожнюються з кимось з близьких. Ми в наркодиспансері звикли до цього. І лише коли біда постукає у твої двері — приходить розуміння того, що під загрозою усі наші діти, — продовжив розмову головний лікар обласного наркодиспансеру Микола Дацюк.
За словами оперуповноваженого оперативно-розшукової групи відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків при УМВС в області Ігоря Онищука, лише за вісім місяців цього року в області виявлено 754 факти незаконного обігу наркотиків, затримано 667 осіб, які вели злочинну діяльність по розповсюдженню наркотиків. Не бракує, як бачимо, бажаючих «посадити молодь на голку» з метою наживи.
Лекції, профілактичні бесіди медиків, робота волонтерів, які прагнуть застерегти своїх ровесників від біди, діяльність громадських організацій — усе це, на жаль, спрацьовує не завжди. Шлях до пекла починається з прагнення підлітків утвердитись в компанії, відстояти власне «я».
— Наскільки ефективні методи лікування наркозалежних застосовуються в обласному наркодиспансері? — цікавились журналісти.
М. Дацюк:
— Уже кілька років ми застосовуємо у Луцьку так звану замісну терапію — спеціальну програму лікування з використанням спеціальних наркотичних препаратів. Такої програми не використовують наші колеги ані в Рівненській, Львівській, Тернопільській, ані в Хмельницькій областях. Тому хворі з сусідніх областей, буває, приїздять за допомогою до нас. Результати лікування стають помітними уже через кілька тижнів, коли вдається значно зменшити дозу наркотичного препарату. А через певний час хворі виходять з стану наркозалежності. Звичайно, це клопітна і не проста справа. Доводиться вести додатковий спеціальний облік препаратів, контроль за звітністю. До того ж це значне додаткове навантаження на працівників, які не отримують жодних доплат і винагород за свою ініціативу. Немає документа, який би зобов’язував нас впроваджувати таку програму, але ми добровільно взяли це на себе, бо бачимо наскільки вона ефективна. За півроку у нашому закладі замісну терапію пройшли 118 наркозалежних хворих. Цю програму плануємо впровадити у Ковелі та у Володимирі-Волинському.
— Дуже часто цигани скуповують у людей маковиння і ніхто не задумується, що продає комусь горе.
І. Онищук:
— Працівники правоохоронних органів нинішнього року вилучили 191 кілограм наркосировини, з них 187 кілограмів макової соломки. Але тільки зусиль міліції замало, потрібна підтримка громадськості, загальна нетерпимість до фактів продажу сировини для виготовлення наркотиків. За вісім місяців цього року розкрито три злочини за фактами схиляння до наркоманії, припинено діяльність одинадцяти наркопритонів.
— Чи існує кримінальна відповідальність за зараження людей ВІЛ-інфекцією?
О. Макаренко:
— Так. Законом передбачено, що за створення умов для зараження людей ВІЛ-інфекцією винним «світить» шість років позбавлення волі, а за зараження — вісім років. Щоправда, досі в області ніхто не звертався з позовом до суду на тих, хто розповсюджує смертельно небезпечну недугу. Хоч ми знаємо конкретних осіб, які заразили своїх сексуальних партнерів. З 1998 року в Центрі на обліку стоїть лучанин, який нагородив ВІЛ-інфекцією уже не одну жінку. Остання потерпіла — дівчина дев’ятнадцяти років. Після того, як вона довідалась з результатів обстеження, що ВІЛ-позитивна, зізналась, що мала інтимні стосунки з цим чоловіком. Ми притягнути його до відповідальності не можемо, бо мусимо дотримуватись положення про нерозголошення таємниці ВІЛ-інфікованих.
— Який же вихід?
О. Макаренко:
— Ми переконували потерпілу, щоб вона звернулася до суду, але дівчина поки що відмовляється. Єдиний вихід — застереження про те, що треба бути обачними, треба утримуватись від невпорядкованого статевого життя, інтимних зв’язків з людьми, яких мало знаєте.
— Чи доступне людям обстеження на виявлення ВІЛ-інфекції, чи лікують у нас хворих на СНІД, щоб продовжити їм життя?
О. Макаренко:
— Згідно із Законом про запобігання захворюваності на СНІД, обстеження населення на виявлення ВІЛ-інфекції добровільне і безоплатне. Обов’язковому обстеженню підлягають вагітні жінки та донори. Усі інші можуть, у випадку сумнівів, підозр на зараження обстежитись анонімно.
Лікування хворих, у яких ВІЛ переходить у стадію СНІДу, надзвичайно дороге. Реальна вартість його — 14—20 тисяч доларів на рік. Причому ніде у світі СНІД не виліковується повністю, йдеться лише про продовження терміну життя. У нас в Україні так званий спокійний період, коли ВІЛ ще на шляху до СНІДу, триває 5—6 років. Далі недуга може проявлятися по-різному. У когось на фоні втрати імунітету розвивається туберкульоз, таких хворих лікують у спеціально виділених палатах тубдиспансеру, інші лікуються в обласній інфекційній лікарні чи у будь-якому іншому лікувальному закладі, де передбачені усі заходи безпеки.
— Які вікові рамки хворих на наркоманію і СНІД?
М. Дацюк:
— Найстарішому наркоману області — 34 роки. Є серед хворих і підлітки. У середньому вік наркозалежних від 16 до 26 років. Помирають вони найчастіше від передозування або від супутніх хвороб, коли ослаблений, знищений організм не здатний протистояти їм.
О. Макаренко: — Серед ВІЛ-інфікованих також переважають молоді люди. Саме тому так важливо, щоб кожен з юнаків і дівчат знав, як вберегти себе від біди.
Галина СВІТЛІКОВСЬКА.