На Ратнівщині жорстоко побили і пограбували двох громадян Фінляндії, які здійснювали туристичний пробіг на мотоциклах...
„ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНА” ВЕЧЕРЯ В БАРІ Світлана Григорук того липневого дня все-таки вмовила свою подругу Ольгу Романчук поїхати в Ратне. А тут і транспорт нагодився. На дорозі Світлана побачила знайому іномарку “Ауді-100”. Цей автомобіль належав її подрузі і колишній однокласниці Тамарі Кліщук. Але їздив ним за дорученням ковельчанин Роман Мазурок — співмешканець Тамари, який навідувався до неї у Стару Вижівку. Запримітивши дівчат (а Світлана — його кума), загальмував. — Їду у Ратне до свого товариша Миколи Барея на іменини. Можу підвезти, — і, усміхаючись, запросив сідати. У домі Бареїв у Ратному було дуже гамірно. Більше години тут чаркували. Потім хтось запропонував поїхати в гриль-бар “на каву”. Продовжили святкування іменин Миколи Барея, як виявилося, у компанії іноземців, які відпочивали в барі. Їх було двоє. Старшого звали Канколо Сеппо Калерво, іншого, значно молодшого, — Вааро Ісмо Анжеро. Вони здійснювали на мотоциклах туристичний пробіг за маршрутом Фінляндія — Італія. Перетнувши кордон України, вирішили трохи перепочити. У Ратному пішли в гриль-бар. Випивши по чашці кави, замовили й спиртне. І невдовзі добряче напилися. Це помітив і Мазурок. А ще він звернув увагу на ремінця, що висів на шиї старшого іноземця. З настовбурченої на грудях теніски зрозумів, що під нею висить сумка-портмоне. Близько першої години ночі гриль-бар спорожнів. Мазурок чомусь їхати не поспішав. Побачивши на дорозі фінів, він щось шепнув Світлані на вухо. Та вийшла з автомобіля і запросила їх сідати. Мовляв, підвезуть до готелю. Іномарка, рвонувши з місця, на великій швидкості поїхала в бік Ковеля. Коли минули готель, Ольга нагадала Романові, що треба висадити фінів. У відповідь почула: “Закрий рота”. РОЗБІЙ НА НІЧНІЙ ДОРОЗІ Доїхавши до автодороги Лучичі—Камінь-Каширський, Мазурок раптом повернув наліво і зупинився. Відтак ні з сього ні з того почав гамселити кулаком по обличчю Канколо. Потім взяв порожню пляшку і вдарив нею. Осколки розсипались по всій машині. Бив шийкою розбитої пляшки обох фінів. Ольгу охопив страх. Просила озвірілого бандита, щоб той негайно припинив розбій. Він же сердито пригрозив: “Якщо не замовкнеш, то й з тобою те саме зроблю”. Від’їхавши, зупинив машину знову. Цього разу схопив пляшку пива і з усієї сили вдарив нею по голові Канколо, який втратив свідомість. Мазурок тим часом добрався до сумки-портмоне і зірвав її. Потім з багажника швидко дістав металевого стержня і завдав ним серію ударів по обох фінах. Минувши село Якушів, у лісі загальмував, наказав усім вийти з автомобіля. Фіни, знесилені і закривавлені, ще намагались втекти. Але їх доганяв металевий стержень, яким вправно орудував Мазурок. Бив їх також ногами. Світлана Григорук теж пустила в хід ноги й кулаки. І так увійшла в азарт, що вирвала на голові Канколо чималий жмут волосся. Мазурку здалося, що той уже не дихав. Отож, взявся за молодшого фіна. Схопив його обіруч і почав запихати в багажник автомобіля. Зрештою, Мазурок вигукнув до дівчат: “Поїхали!”. Вааро, боячись, що бандити повернуться на місце злочину, швидко підняв немічного товариша і посунув далі в темінь лісу. А як почало світати, зважився вийти. Добравшись до першої хати, постукали у двері. Невдовзі в Якушів прибули працівники міліції, а також “швидка” з Ратного. Канколо зі струсом головного мозку, закритими переломами шести ребер, забійними ранами голови і обличчя, численними синяками на тулубі було доставлено в центральну районну лікарню. Ще там, у лісі, він спохватився, що нема на грудях сумки-портмоне. Не стало також документів, кредитної картки і ... босоніжок. ПІСЛЯ ПОГРАБУВАННЯ — НА МОРЕ У Мазурка блискавично визрів план дій: невідкладно їхати на море. Вирішив забрати з собою й обох дівчат-супутниць, а також співмешканку Тамару. До неї заїхав у першу чергу. Дізнавшись про розбій і пограбування фінів, не протестувала, їхати погодилась. У Смідинському лісі грабіжник облив бензином і спалив документи, сумку-портмоне, окуляри, босоніжки, одяг. Біля озера, до якого спеціально заїхав, ретельно — і ззовні, і всередині — вимив автомобіль, аби не залишилось слідів крові. В одному з одеських будинків відпочинку були два з половиною тижні. Мазурок не шкодував награбованих грошей. Жив разом з кумою Світланою Григорук і своєю співмешканкою Тамарою Кліщук на широку ногу. Ольга Романчук після розбою перенесла нервовий стрес. А коли врешті-решт оклигала, сказала Мазурку прямо в очі, що про розбій заявить у міліцію. У відповідь той вибухнув: — Тільки писнеш і тобі буде амба. Ольга вирішила тікати. Її втеча неабияк спантеличила Мазурка, тому компанія переїхала. Майже два місяці тривала подорож по курортах. І лише після того, як розтринькали останні гроші, повернулись у Ковель. ЗЛОЧИНЦЯ РОЗШУКУВАЛИ... ДЕВ’ЯТЬ РОКІВ Від друзів Мазурок дізнався, що його розшукує міліція. Всі троє переховувались у нього в домі, та недовго. І все шукали Ольгу. Боялися, що заявить у міліцію. Деякий час Ольга мовчала. Бо хвилювалась за своє життя і життя дворічного сина. Але невдовзі правоохоронцям розповіла про все так, як було. Світлана Григорук лише через три місяці після скоєння злочину написала заяву про явку з повинною. А ось Мазурка розшукали ... аж майже через дев’ять років. Коли правоохоронці вистежили його і заарештували, з’ясувалося, що він — злочинець з досвідом. Уже двічі побував за гратами. Першого разу, коли добряче “почистив” Старовижівський райунівермаг. Тоді отримав чотири роки позбавлення волі з конфіскацією майна. Через кілька років після того “погорів” на контрабанді та зберіганні наркотичних речовин. У Російській Федерації засудили його теж на чотири роки позбавлення волі. Суд врахував те, що Мазурок має двох неповнолітніх дітей (не зваживши, що від сплати аліментів той ухилявся), гіпертонічну хворобу та відкриту форму туберкульозу, повірив, що він щиро розкаюється у скоєному злочині. Знайшлись пом’якшуючі обставини й для Світлани, яка встигла вийти заміж і народити двох діточок. Ратнівський районний місцевий суд засудив Романа Мазурка — до трьох років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, Світлану Григорук — до п’яти років позбавлення волі без конфіскації з дворічним іспитовим строком. Обоє, по суті, відбулись легким переляком. Щодо фінів, які тяжко потерпіли від розбійного нападу, то райсуд не присудив навіть відшкодування їм матеріальних збитків. Можливо, тому, що не з’явилися в суд, хоча й викликали їх. Напевне, не побажали зв’язуватися з українським правосуддям, довіри до якого, по суті, нема. Як, зрештою, й до правоохоронних органів. Викликає подив, чому аж через дев’ять років після скоєння злочину Мазурка затримали. Хоча він, як відомо, усі ці роки (за винятком чотирьох, коли відбував черговий термін ув’язнення в Російській Федерації), жив в основному в Ковелі та Луцьку. До речі, у Ратнівському районі за останніх чотири роки було скоєно цілий ряд резонансних вбивств за загадкових обставин, однак досі їх не розкрито. Іван КАПІТУЛА.
