ЛЮДИНА ПІД КОЛЕСАМИ АВТОМОБІЛЯ
Четвертий рік розслідується кримінальна справа з приводу ДТП, в результаті якої потерпілий після тривалого лікування помер...
Леонід Бакаєвич працював на бурякоприймальному пункті Гнідавського цукрового заводу. Вранці 30 листопада 2000 року він, як завжди, пішов на роботу. Ввечері дружина здивувалась, що чоловіка нема, — після дев’ятнадцятої години він вже мав би повернутись.
— До одинадцятої години вечора чекала його,— розповідає дружина Леоніда Бакаєвича Олена Василівна. — Не діждавшись, вирішила, що він, мабуть, зайшов до своєї матері, яка живе в районі заводу. Вранці пішла на роботу. За якийсь час попросила дочку поїхати до бабусі. Але виявилось, що до неї він не заходив. А ввечері вже з тривогою зателефонувала племінникові, який працює теж на цукровому заводі. Племінник сказав, що мого чоловіка на заводі й не було в той день.
І коли Олена Василівна розмовляла з племінником по телефону, включилась сусідка, яка працює на телеграфі: “Лєна, щось сталось?”— спитала вона.
Дізнавшись, що Льоні вже другий день нема вдома, сусідка підказала, що чула по радіо інформацію про ДТП на вулиці Шопена в Луцьку. Як було передано, невідомого чоловіка, збитого автомобілем, відправили у лікарню.
Жінка поїхала в міську лікарню на опізнання. Впізнала...
Рік і вісім місяців Леонід Бакаєвич, який під час дорожньо-транспортної пригоди був важко травмований (перелом основи черепа, забій головного мозку) пролежав без свідомості. Чотири місяці — в лікарні. Три операції було зроблено йому за цей час, але змін на краще не сталось. Годувати доводилось чоловіка через зонд, перевертати через кожні дві години. Чи була якась надія в лікарів? Надія є завжди, але медики казали, що треба дива, аби людина жила після таких травм.
Буває, серце підказує рідним якусь біду. Мати Леоніда після ДТП розповіла про свій сон. Коли син приходив до неї, то найчастіше на кухні, спершись на холодильник, розмовляв. І в останньому сні так вона його побачила. Тільки стіна в кухні була обдерта аж до цегли, а Леонід стояв у чорному костюмі, і лівий бік його був придавлений. “Ой, Льоню,—закричала вона,— дивись, тебе завалить!”. Так ліва сторона і була в чоловіка травмована.
У той час, коли Леонід лежав в лікарні, коли доводилось позичати гроші чи щось з хати продавати, до Олени Василівни додому прийшов Євген Войтович, який був за кермом автомобіля, що збив її чоловіка.
— Це було на дев’ятий день після дорожньо-транспортної пригоди, — пригадує жінка.
Войтович пропонував “трохи грошей”. “Мені не давайте, — сказала я йому. — Ви йдіть у лікарню, як ми туди ходимо, лікарі вам винесуть список медикаментів”. “Добре”, — відповів Войтович. Але так і не прийшов.
Лише на третій рік слідства, за словами Олени Василівни, Войтович пропонував “мирову”. Коли мова заходила про причину дорожньо-транспортної пригоди, то він пояснював це тим, що запізно побачив людину на переході, — вже не міг загальмувати...
Поки не закінчилось слідство, поки суд не розглянув кримінальну справу, рано розставляти, як кажуть, крапки над “і”. Можна лише поміркувати з приводу того, чому так трапилось, що досудове розслідування затягнулось майже на чотири роки. Дружина загиблого Олена Бакаєвич і її швагро Мирослав Ковальчук вважають, що вся загвоздка в тому, як було складено схему руху під час ДТП, а потім зроблено автотехнічну експертизу.
— У четвер сталась пригода, — розповідає Олена Василівна. — В суботу вранці в лікарню приїхав працівник ДАІ Демчук. Він запросив мене в міську державтоінспекцію. Там показав “чорнову” схему. Мій швагро, який супроводжував мене, зауважив, що на схемі не вказаний дорожній знак. З усього видно було, що чоловіка автомобіль збив на переході. У понеділок на схемі вже нанесли дорожній знак. Але не тільки. Схема була змінена. Вже й машина не там стояла, як в чорновому варіанті. З того часу ми й доводимо, що схема сфальсифікована. А згідно з нею проводили і технічну експертизу, яка давала підстави закривати кримінальну справу.
Впродовж майже чотирьох років чотири рази кримінальна справа закривалась. А обласна прокуратура скасовувала постанови про її закриття. На чергове звернення щодо необ’єктивності розслідування ДТП у червні цього року Олена Василівна одержала відповідь від прокурора області, де сказано: “Встановлено, що рішення про закриття кримінальної справи прийнято передчасно, без виконання всіх необхідних і можливих слідчих дій. З вказаних вище причин постанова старшого слідчого слідчого відділу УМВС України у Волинській області майора міліції Крикавського В.В. від 15 квітня 2004 року скасована. За допущені грубі порушення вимог кримінально-процесуального законодавства, неналежне розслідування, тяганину при проведенні досудового слідства по даній справі Короля Р.В. та Крикавського В.В. було притягнуто до дисциплінарної відповідальності”.
До речі, “вилізла” ще одна дорожньо-транспортна пригода з участю Є.Ф.Войтовича, в результаті якої теж були заподіяні людині тілесні ушкодження середньої тяжкості. Кримінальна справа і по ній була закрита. Обласна прокуратура скасувала і цю постанову. Чи випадково це? З приводу цього я розмовляла з начальником відділу по нагляду за дізнанням, досудовим слідством і оперативно-розшуковою діяльністю органів міліції обласної прокуратури Володимиром Лотоцьким.
— У розкритті будь-якої кримінальної справи важливо, щоб розслідування йшло по “гарячих слідах”. Тут же воно затягнулось майже на чотири роки, — говорить Володимир Миколайович. — В принципі воно починалось по “гарячих слідах”. Але потерпіла сторона у своїй скарзі наголошує, що було сфальсифіковано схему. З цього приводу прокуратура області у червні цього року провела перевірку і відмовила в порушенні кримінальної справи стосовно працівників міліції, причетних до складання схеми. Зроблю уточнення: коли слідчий чи оперативна група виїжджає на місце події, то треба з участю понятих зафіксувати всі сліди дорожньо-транспортної пригоди. Це святе. Але практика іноді інша. Зважаючи на нічну пору чи погану погоду, якісь оперативні замітки робляться на місці, а сама схема — вже в кабінеті. Так, можливо, сталося і в цьому, конкретному випадку.
— Те, що обласна прокуратура вже вкотре скасовує постанову про закриття кримінальної справи, свідчить, що в розслідуванні допущено якісь помилки і порушення. В чому прокуратура вбачає їх?
— За схемою ДТП, Леонід Бакаєвич був збитий не в зоні дії пішохідного переходу. По суті, він порушив правила дорожнього руху. Крім того, згідно з судово-наркологічною експертизою, потерпілий в момент ДТП був у стані сп’яніння середнього ступеня. Але в нас був сумнів, чи ж там стояв автомобіль, як вказано на схемі? Слідству було запропоновано встановити, де саме на проїжджій частині відбулось зіткнення автомобіля з пішоходом. На щастя, виїжджала на ДТП знімальна група з “Аверса” і зафіксувала цю пригоду. Згідно з правилами дорожнього руху, водій, який скоїв ДТП, повинен залишити автомобіль на місці без будь-яких змін. Судячи із зйомок телебачення, є підстави сказати, що Войтович порушив це правило.
— Крім цього, Олена Бакаєвич добивається, щоб обласна прокуратура забрала справу у своє розслідування, бо вже, за словами жінки, кримінальна справа потрапляє в “одні і ті ж руки”.
— По-перше, ми цього не можемо зробити, бо згідно із статтею 112 Кримінально-процесуального кодексу України категорію цих справ веде міліція. Міжміськрайпрокуратури здійснюють нагляд за досудовим слідством вказаної категорії справ. По-друге, у свій час кримінальна справа була забрана з Луцького міськвідділу внутрішніх справ і передана у слідчий відділ УМВС України у Волинській області. Цей довгий “марафон” у розслідуванні, я думаю, завершиться, коли будуть виконані всі вказівки, дані прокуратурою області. Ті, хто на перших порах допустив порушення вимог кримінально-процесуального кодексу, покарані.
— Олена Бакаєвич і Мирослав Ковальчук, який представляє її інтереси, запитують, чому їх ні разу не запросили на відтворення обставин ДТП.
— Кримінально-процесуальний кодекс передбачає, що відтворення обстановки і обставин події проводиться в присутності свідків, потерпілого і підозрюваного чи звинуваченого відповідача. Потерпіла сторона після закінчення розгляду кримінальної справи і прийняття відповідного рішення має право знайомитися з усіма матеріалами. І неодноразово після закриття кримінальної справи Олена Бакаєвич і сама, і з адвокатом знайомилася з її матеріалами. Ми робимо все для того, щоб розслідування було об’єктивним. Прокуратура повернулась ще до однієї ДТП з участю Войтовича. Якщо навіть водій і не винен в кримінальному плані, то може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху.
Дорожньо-транспортні пригоди, їх розслідування — це наша, якщо можна так висловитись, болячка. Якщо є скарги в прокуратуру з приводу неякісного розслідування справ, то майже третина з них стосується ДТП. Ще раз повторюсь, що святе для будь-якого оперативного працівника та слідчого — огляд місця події, фіксація слідів злочину. Поки, як я кажу, ще не висохла кров і рана не зажила. Тоді лише можна говорити про об’єктивність у розслідуванні будь-якої справи.
... На підтвердження сказаного Володимиром Лотоцьким — лист в редакцію з села Цир Любешівського району від сім’ї Хрупчиків. Під колесами автомобіля загинув юнак. Сталось це вночі. Як пише рідня, міліція справу не розслідує — навіть не знайдено, під чиїми колесами загинув їх син. Цей лист ми надсилали в обласну прокуратуру. І знову у відповіді, яку одержала редакція, йдеться про ті упущення в розслідуванні ДТП, які вже частково згадувались: “... по справі допущена тяганина, досудове слідство проведене поверхово, не виконано всіх необхідних і можливих слідчих дій для перевірки обставин ДТП, по даний час не вжито заходів щодо встановлення осіб, які скоїли наїзд на Хрупчика В.В.” Напрошується висновок, що це ще одна кримінальна справа, яка може затягнутись на роки.
Катерина ЗУБЧУК.
— До одинадцятої години вечора чекала його,— розповідає дружина Леоніда Бакаєвича Олена Василівна. — Не діждавшись, вирішила, що він, мабуть, зайшов до своєї матері, яка живе в районі заводу. Вранці пішла на роботу. За якийсь час попросила дочку поїхати до бабусі. Але виявилось, що до неї він не заходив. А ввечері вже з тривогою зателефонувала племінникові, який працює теж на цукровому заводі. Племінник сказав, що мого чоловіка на заводі й не було в той день.
І коли Олена Василівна розмовляла з племінником по телефону, включилась сусідка, яка працює на телеграфі: “Лєна, щось сталось?”— спитала вона.
Дізнавшись, що Льоні вже другий день нема вдома, сусідка підказала, що чула по радіо інформацію про ДТП на вулиці Шопена в Луцьку. Як було передано, невідомого чоловіка, збитого автомобілем, відправили у лікарню.
Жінка поїхала в міську лікарню на опізнання. Впізнала...
Рік і вісім місяців Леонід Бакаєвич, який під час дорожньо-транспортної пригоди був важко травмований (перелом основи черепа, забій головного мозку) пролежав без свідомості. Чотири місяці — в лікарні. Три операції було зроблено йому за цей час, але змін на краще не сталось. Годувати доводилось чоловіка через зонд, перевертати через кожні дві години. Чи була якась надія в лікарів? Надія є завжди, але медики казали, що треба дива, аби людина жила після таких травм.
Буває, серце підказує рідним якусь біду. Мати Леоніда після ДТП розповіла про свій сон. Коли син приходив до неї, то найчастіше на кухні, спершись на холодильник, розмовляв. І в останньому сні так вона його побачила. Тільки стіна в кухні була обдерта аж до цегли, а Леонід стояв у чорному костюмі, і лівий бік його був придавлений. “Ой, Льоню,—закричала вона,— дивись, тебе завалить!”. Так ліва сторона і була в чоловіка травмована.
У той час, коли Леонід лежав в лікарні, коли доводилось позичати гроші чи щось з хати продавати, до Олени Василівни додому прийшов Євген Войтович, який був за кермом автомобіля, що збив її чоловіка.
— Це було на дев’ятий день після дорожньо-транспортної пригоди, — пригадує жінка.
Войтович пропонував “трохи грошей”. “Мені не давайте, — сказала я йому. — Ви йдіть у лікарню, як ми туди ходимо, лікарі вам винесуть список медикаментів”. “Добре”, — відповів Войтович. Але так і не прийшов.
Лише на третій рік слідства, за словами Олени Василівни, Войтович пропонував “мирову”. Коли мова заходила про причину дорожньо-транспортної пригоди, то він пояснював це тим, що запізно побачив людину на переході, — вже не міг загальмувати...
Поки не закінчилось слідство, поки суд не розглянув кримінальну справу, рано розставляти, як кажуть, крапки над “і”. Можна лише поміркувати з приводу того, чому так трапилось, що досудове розслідування затягнулось майже на чотири роки. Дружина загиблого Олена Бакаєвич і її швагро Мирослав Ковальчук вважають, що вся загвоздка в тому, як було складено схему руху під час ДТП, а потім зроблено автотехнічну експертизу.
— У четвер сталась пригода, — розповідає Олена Василівна. — В суботу вранці в лікарню приїхав працівник ДАІ Демчук. Він запросив мене в міську державтоінспекцію. Там показав “чорнову” схему. Мій швагро, який супроводжував мене, зауважив, що на схемі не вказаний дорожній знак. З усього видно було, що чоловіка автомобіль збив на переході. У понеділок на схемі вже нанесли дорожній знак. Але не тільки. Схема була змінена. Вже й машина не там стояла, як в чорновому варіанті. З того часу ми й доводимо, що схема сфальсифікована. А згідно з нею проводили і технічну експертизу, яка давала підстави закривати кримінальну справу.
Впродовж майже чотирьох років чотири рази кримінальна справа закривалась. А обласна прокуратура скасовувала постанови про її закриття. На чергове звернення щодо необ’єктивності розслідування ДТП у червні цього року Олена Василівна одержала відповідь від прокурора області, де сказано: “Встановлено, що рішення про закриття кримінальної справи прийнято передчасно, без виконання всіх необхідних і можливих слідчих дій. З вказаних вище причин постанова старшого слідчого слідчого відділу УМВС України у Волинській області майора міліції Крикавського В.В. від 15 квітня 2004 року скасована. За допущені грубі порушення вимог кримінально-процесуального законодавства, неналежне розслідування, тяганину при проведенні досудового слідства по даній справі Короля Р.В. та Крикавського В.В. було притягнуто до дисциплінарної відповідальності”.
До речі, “вилізла” ще одна дорожньо-транспортна пригода з участю Є.Ф.Войтовича, в результаті якої теж були заподіяні людині тілесні ушкодження середньої тяжкості. Кримінальна справа і по ній була закрита. Обласна прокуратура скасувала і цю постанову. Чи випадково це? З приводу цього я розмовляла з начальником відділу по нагляду за дізнанням, досудовим слідством і оперативно-розшуковою діяльністю органів міліції обласної прокуратури Володимиром Лотоцьким.
— У розкритті будь-якої кримінальної справи важливо, щоб розслідування йшло по “гарячих слідах”. Тут же воно затягнулось майже на чотири роки, — говорить Володимир Миколайович. — В принципі воно починалось по “гарячих слідах”. Але потерпіла сторона у своїй скарзі наголошує, що було сфальсифіковано схему. З цього приводу прокуратура області у червні цього року провела перевірку і відмовила в порушенні кримінальної справи стосовно працівників міліції, причетних до складання схеми. Зроблю уточнення: коли слідчий чи оперативна група виїжджає на місце події, то треба з участю понятих зафіксувати всі сліди дорожньо-транспортної пригоди. Це святе. Але практика іноді інша. Зважаючи на нічну пору чи погану погоду, якісь оперативні замітки робляться на місці, а сама схема — вже в кабінеті. Так, можливо, сталося і в цьому, конкретному випадку.
— Те, що обласна прокуратура вже вкотре скасовує постанову про закриття кримінальної справи, свідчить, що в розслідуванні допущено якісь помилки і порушення. В чому прокуратура вбачає їх?
— За схемою ДТП, Леонід Бакаєвич був збитий не в зоні дії пішохідного переходу. По суті, він порушив правила дорожнього руху. Крім того, згідно з судово-наркологічною експертизою, потерпілий в момент ДТП був у стані сп’яніння середнього ступеня. Але в нас був сумнів, чи ж там стояв автомобіль, як вказано на схемі? Слідству було запропоновано встановити, де саме на проїжджій частині відбулось зіткнення автомобіля з пішоходом. На щастя, виїжджала на ДТП знімальна група з “Аверса” і зафіксувала цю пригоду. Згідно з правилами дорожнього руху, водій, який скоїв ДТП, повинен залишити автомобіль на місці без будь-яких змін. Судячи із зйомок телебачення, є підстави сказати, що Войтович порушив це правило.
— Крім цього, Олена Бакаєвич добивається, щоб обласна прокуратура забрала справу у своє розслідування, бо вже, за словами жінки, кримінальна справа потрапляє в “одні і ті ж руки”.
— По-перше, ми цього не можемо зробити, бо згідно із статтею 112 Кримінально-процесуального кодексу України категорію цих справ веде міліція. Міжміськрайпрокуратури здійснюють нагляд за досудовим слідством вказаної категорії справ. По-друге, у свій час кримінальна справа була забрана з Луцького міськвідділу внутрішніх справ і передана у слідчий відділ УМВС України у Волинській області. Цей довгий “марафон” у розслідуванні, я думаю, завершиться, коли будуть виконані всі вказівки, дані прокуратурою області. Ті, хто на перших порах допустив порушення вимог кримінально-процесуального кодексу, покарані.
— Олена Бакаєвич і Мирослав Ковальчук, який представляє її інтереси, запитують, чому їх ні разу не запросили на відтворення обставин ДТП.
— Кримінально-процесуальний кодекс передбачає, що відтворення обстановки і обставин події проводиться в присутності свідків, потерпілого і підозрюваного чи звинуваченого відповідача. Потерпіла сторона після закінчення розгляду кримінальної справи і прийняття відповідного рішення має право знайомитися з усіма матеріалами. І неодноразово після закриття кримінальної справи Олена Бакаєвич і сама, і з адвокатом знайомилася з її матеріалами. Ми робимо все для того, щоб розслідування було об’єктивним. Прокуратура повернулась ще до однієї ДТП з участю Войтовича. Якщо навіть водій і не винен в кримінальному плані, то може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху.
Дорожньо-транспортні пригоди, їх розслідування — це наша, якщо можна так висловитись, болячка. Якщо є скарги в прокуратуру з приводу неякісного розслідування справ, то майже третина з них стосується ДТП. Ще раз повторюсь, що святе для будь-якого оперативного працівника та слідчого — огляд місця події, фіксація слідів злочину. Поки, як я кажу, ще не висохла кров і рана не зажила. Тоді лише можна говорити про об’єктивність у розслідуванні будь-якої справи.
... На підтвердження сказаного Володимиром Лотоцьким — лист в редакцію з села Цир Любешівського району від сім’ї Хрупчиків. Під колесами автомобіля загинув юнак. Сталось це вночі. Як пише рідня, міліція справу не розслідує — навіть не знайдено, під чиїми колесами загинув їх син. Цей лист ми надсилали в обласну прокуратуру. І знову у відповіді, яку одержала редакція, йдеться про ті упущення в розслідуванні ДТП, які вже частково згадувались: “... по справі допущена тяганина, досудове слідство проведене поверхово, не виконано всіх необхідних і можливих слідчих дій для перевірки обставин ДТП, по даний час не вжито заходів щодо встановлення осіб, які скоїли наїзд на Хрупчика В.В.” Напрошується висновок, що це ще одна кримінальна справа, яка може затягнутись на роки.
Катерина ЗУБЧУК.