ПОКРОВА ПОКРИВАЄ АБО ЛИСТОМ, АБО СНІГОМ - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.95 € 31.99

ПОКРОВА ПОКРИВАЄ АБО ЛИСТОМ, АБО СНІГОМ

Здавна в українському селі свято Покрови вважалося початком зими...

Втім, у погоди бувають і сюрпризи. Цьогоріч, наприклад, у Нововолинську густий сніг випав на зелене листя ще перед Покровою, минулого понеділка. В Луцьку ж його не було.
Зрештою, може це й не така вже несподіванка. Адже здавна, про що свідчать й історичні джерела, в українському селі свято Покрови вважалося початком зими.Отже, сьогодні — Покрова, яка має всі підстави відзначатися у нас не тільки як народно-релігійне, а й як національне свято. Повна його церковна назва — Покров Пресвятої Богородиці і Пріснодіви Марії. Встановлене свято на честь події, що сталася саме цього дня у Візантії у Х столітті. Імперія у цей час вела війну із сарацинами, Константинополю загрожувала небезпека. Становище захисників міста, здавалося, уже було безнадійним, аж раптом — сталося чудо. Як повідомляють християнські автори, вранці 14 жовтня (за новим стилем) 910 року святий подвижник Андрій Юродивий, що молився всю ніч у Влахернському храмі, побачив у небі над містом Божу Матір із сонмом святих. Богородиця опустила додолу омофор (покривало) й накрила ним християн. Окрилені небесною підтримкою, греки-християни перемогли сарацинів. В Україні свято Покрови завжди було вельми шанованим і мало велику популярність. На Запоріжжі була церква святої Покрови й запорозькі козаки вважали її своєю покровителькою. Про неї згадується у козацькій думі про Самійла Кішку.Оповідають, що після зруйнування у 1775 році Січі москалями козаки, що пішли за Дунай під ласку турецького султана, взяли з собою й образ Пресвятої Покрови. Українська Повстанська Армія (УПА), що постала в роки Другої світової війни як збройна сила проти гітлерівської та більшовицької окупації, також обрала собі свято Покрови як день освячення зброї, віддавшись під опіку святої Богородиці.Із цим днем пов’язано чимало народних повір’їв, прикмет, приказок. Ось у цій, наприклад, дотепно узагальнено особливості нелегкого сільського побуту: “Як прийшла косовиця, то й жінка кородиться, як прийшли жнива, то жінка як нежива, а як прийшла Покрова, то й жінка здорова”. Бо цієї пори вже впорано поля й городи, закінчено озиму сівбу, можна й перепочити після виснажливої хліборобської праці.За станом погоди у цей день передбачали характер майбутньої зими. Якщо на Покрову вітер північний, то зима буде холодна, з хуртовинами, а коли з півдня — тепла. Говорили також, що “Покрова покриє землю або листом, або снігом”. А ось в тиждень після неї (з 14 по 21 жовтня) ще має потішити нас “бабине літо”, коротка і неповторна пора, оспівана багатьма поетами.Чому саме в цей час — розповідає легенда: у давнину саме в ці дні надійшов на землю сильний холод, а врожай ще не був зібраний. Тож жіноцтво зійшлося і почало молити Бога, щоб повернув тепло. Господь зглянувся на їх молитви, дійсно потепліло і врожай був зібраний. Відтоді тиждень тепла після Покрови й почали називати “бабиним літом”. Втім, у різних народів щодо цього існують свої перекази й звичаї. Якщо землю Покрова встеляє снігом чи листом, то дівочу голову — покриває хусткою, тобто, сприяє шлюбу. Наші прабабусі поспішали того дня до церкви, щоб першими поставити свічку перед образом Покрови Богородиці. Бо, за прикметою, хто раніше поставить, той і заміж перший вийде. Молилися й приказували: “Свята мати, Покровонько, покрий мою головоньку хоч хусткою, хоч ганчіркою, аби не зосталася дівкою”.Якщо дівчину засватали ще до Покрови, то протягом ще трьох тижнів, до Дмитра (8 листопада) можна було справити весілля. Бо далі вже розпочинається Пилипівський піст. Щодо наречених, то деякі дівчата були й не вельми вибагливі: “Сякий-такий хай би був, аби хліба роздобув”.Про вагомість цього свята свідчить і велика кількість храмів, збудованих на його честь. Зокрема, Свято-Покровський храм ХІІІ—ХVІІ століть у Луцьку, церкви у селах Горішнє, Диковини, Новий Зборишів, Брани, Пірванче, Терешківці, Широке Горохівського району, є вони й в інших районах.
Валентина ШТИНЬКО.