Злагоджена робота Кабінету Міністрів України сприяє позитивним зрушенням у вирішенні широкого спектра питань соціальної політики
Злагоджена робота Кабінету Міністрів України сприяє позитивним зрушенням у вирішенні широкого спектра питань соціальної політики та якісного покращення рівня життя усіх верств населення. Основні аспекти соціальної політики уряду хотілося б роз’яснити читачам Спочатку про динаміку зростання зарплати. Цілком зрозуміло, що зазначене питання є найбільш болючим для більшості громадян. Сподіваюсь, ніхто не заперечить, що саме ріст оплати праці – головний фактор покращення добробуту населення. Збільшення зарплат є вихідною точкою у збільшенні доходів населення, адже саме з фонду заробітної плати йдуть відрахування, що формують кошти Пенсійного фонду та поповнюють бюджет. Переконаний, що збільшення зарплати за останні півтора року – основа впевненості в продовженні її зростання й надалі. Середня зарплата в Україні вже в липні 2004 року склала 607,97 гривні, що у порівнянні з липнем минулого року дало ріст на 24,2 відсотка. Водночас відновлено міжтарифні співвідношення – ліквідовано “зрівнялівку” в оплаті праці фахівців різної кваліфікації. Кабінет Міністрів збільшив з 1 вересня на 15,6 відсотка посадові оклади й ставки погодинної оплати праці робітникам окремих галузей бюджетної сфери, а це -педагоги, медики, науковці. Що ж до Волині, то середньомісячна заробітна плата у галузях економіки за січень-вересень зросла проти відповідного періоду минулого року на 29,5 відсотка і становила 393,7 гривні. Середня заробітна плата у вересні перевищила встановлену величину прожиткового мінімуму для працездатних осіб (386,73 грн.) на 16,3 відсотка і становила 449,58 гривні. Звичайно, щоб підвищення було відчутним для кишені кожного, зарплата повинна зрости принаймні вдвічі. Сьогоднішній уряд це добре розуміє. Щоб прискорити процес зростання прибутків населення, прем’єр-міністр Віктор Янукович дав доручення розробити механізм підвищення заробітної плати в усіх галузях шляхом збільшення частки оплати праці в собівартості продукції і послуг. Оскільки подібного досвіду в Україні ще не було, це вимагатиме не тільки наполегливих зусиль, але й часу. Але шкірка варта вичинки – такі зміни дадуть можливість наблизити рівень оплати праці до належного, а не на кільканадцять відсотків. Беззаперечним є той факт, що підвищення пенсій – це закономірний результат економічних успіхів України і соціальної політики діючого Кабміну. Дозволю собі навести декілька красномовних цифр. До бюджету Пенсійного фонду України за I півріччя 2004 року надійшло 15,2 мільярда гривень, що на 36,2 відсотка більше, ніж за аналогічний період минулого року. Збільшення надходжень відбулося за рахунок зростання заробітної плати. Накопичені кошти Пенсійного фонду стали джерелом підвищення пенсій з 1 серпня на 30 гривень для 11,5 млн. пенсіонерів. 25 серпня цього року Кабінет Міністрів України приймає постанову, якою передбачено, що надходження від приватизації, що перевищують суму більше 5 мільярдів гривень, закладені в законі про держбюджет на 2004 рік, будуть спрямовані на погашення простроченої заборгованості по зарплаті, на підвищення пенсій, створення недержавного пенсійного фонду для бюджетників, а також на компенсацію знецінених внесків громадян. У вересні Кабінет Міністрів піднімає розмір пенсійних виплат до прожиткового мінімуму, встановленого в 2004 році для непрацездатних громадян на рівні 284,69 гривні на місяць, донедавна їх розмір був майже у два рази менший. За нормами прийнятої 18 вересня 2004 року постанови призначається щомісячна державна адресна допомога до пенсій за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника тощо. Вона поширюється і на осіб, які одержували соціальну пенсію по інвалідності з дитинства, і на дітей-інвалідів, які до прийняття постанови одержували державну соціальну допомогу відповідно до Закону „Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам”. Так, інваліди з дитинства 1-ої і 2-ої груп, що одержували до вересня пенсії в розмірі 93 і 69 гривень, одержують доплату в розмірі 191 і 115 гривень. Для інвалідів 3-ї групи (обмежено працездатних) передбачена доплата 152 гривні до пенсії. До 284,69 гривні підвищується пенсія військовим пенсіонерам, дружинам загиблих. Турбота уряду про людей не обминула і нашу область. Майже 255 тис. пенсіонерів або 89,4 відсотка їх загальної кількості отримали і надалі будуть отримувати державну адресну допомогу до пенсії. Як результат, середній розмір пенсії в області зріс у порівнянні з початком року майже в 1,8 раза і становить 284 гривні 87 копійок. На виплату державних допомог сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам спрямовано 61, 9 мільйона гривень, що на 5,5 млн. більше, ніж за відповідний період минулого року. У центрі уваги влади постійно перебувають соціально вразливі верстви населення – пенсіонери, інваліди. Починаючи з травня цього року, здійснюється щомісячна виплата цільової грошової допомоги 2834 інвалідам війни. Хочу зауважити, що відразу ж після оголошення в ЗМІ про плани уряду подвоїти розмір мінімальної пенсії ще в поточному році, низка політичних сил виступила з різкою критикою такого рішення. Найбільш наполегливо критикували підвищення пенсій лідери “Нашої України”. Очевидно, ймовірним “аргументом” опозиції найближчим часом стануть фальсифіковані розрахунки, які нібито доводять, що ріст пенсій викликає інфляцію. Насправді ж це не відповідає дійсності. Так, підвищення пенсій додасть щомісяця ще 1 млрд. наявної грошової маси в торговий оборот країни. Але наскільки це небезпечно з позиції росту цін? Пенсіонери - споживачі суто вітчизняних товарів, хіба за винятком окремих імпортних ліків, що тільки тепер і стануть їм по кишені. Споживають пенсіонери немудрі товари: прості продукти харчування, дешевий одяг, взуття, комунальні послуги. В Україні немає дефіциту цих товарів, немає і проблем зі збільшенням обсягу їх виробництва. Більше товарів - нижче собівартість їх виробництва. Росте виробництво – ростуть зарплати. Ростуть зарплати – росте фінансування Пенсійного фонду, а значить - ростуть і пенсії. Закономірно виникає запитання, звідки беруться такі значні грошові ресурси? Вся справа в тому, що пенсійна реформа в нашій країні і запровадження нового порядку обрахування страхового стажу призвели до високих темпів легалізації заробітної плати. Іншими словами, уряд Віктора Януковича дійсно розпочав процес виходу української економіки з тіні. Цього, до речі, не вдавалося зробити жодному попередньому прем’єрові. Хочу наголосити, що основа соціальної політики уряду – боротьба з бідністю. 14 квітня 2004 року уряд оприлюднив “Концепцію поступового переходу до надання пільг окремим громадянам у грошовій формі”. У ній робиться акцент на адресному наданні пільг. Причому пільговик одержує право вибору: одержувати їх у грошовій чи негрошовій формі. 15 червня цього року прийнятий закон “Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, що звільняються зі служби в зв’язку з реформуванням Збройних Сил України, і членів їхніх родин”. 25 серпня поточного року прем’єр-міністр підписав розпорядження Кабінету Міністрів України “Про проведення в м. Києві експерименту по будівництву житла для осіб з обмеженими фізичними можливостями”. Суть програми: 10 % новозбудованого житла надходить у розпорядження місцевої влади для надання “соціального житла” (тобто забезпечується просування черги на житло). Відповідно до умов експерименту 30% від усього житла, призначеного на соціальні потреби, виділяється для інвалідів. Більше 10 років наболілим питанням для багатьох жителів України є повернення втрачених заощаджень. Хочу наголосити, що лише зараз чинний уряд знайшов безпрецедентний шлях вирішення проблеми. У проекті бюджету-2005 передбачений механізм розв’язання цього Гордієвого вузла. Відповідно до проекту Державного бюджету України на наступний рік передбачається надати право Кабінету Міністрів України здійснити у 2005 році розрахунки з погашення зобов’язань держави по знецінених грошових заощадженнях громадян в установах Ощадного банку колишнього СРСР та державних цінних паперах колишнього СРСР шляхом погашення заборгованості громадян, що утворилася станом на 1 вересня 2004 року за спожиті електричну і теплову енергію, природний газ, тверде паливо, послуги водопостачання і водовідведення, квартирну плату в обсязі 6 млрд. гривень. Сума боргу населення України за спожиті житлово-комунальні послуги, зафіксована органами статистики станом на 1 вересня, становить 7245,3 млн. грн. Всі розрахунки з погашення зобов’язань держави стосуватимуться лише заборгованості, яка склалася на 1 вересня 2004 року. Хочу наголосити на тому, що поточна оплата житлово-комунальних послуг є обов’язковою, оскільки поточна заборгованість не підлягатиме погашенню за рахунок заощаджень. Нині центральні органи виконавчої влади розробляють механізм реалізації статті 45 Закону України „Про Державний бюджет на 2005 рік”, який дозволить після його прийняття розпочати роботу з погашення боргів населення за спожиті житлово-комунальні послуги. На місцях цим питанням будуть займатися спеціально створені комісії при місцевих органах виконавчої влади. Цими комісіями проводитиметься робота щодо реєстрації всіх боржників, які мають заборгованість по сплаті житлово-комунальних послуг станом на 1 вересня 2004 року та створення їх реєстру із сумами заборгованості, які можуть бути погашені за рахунок погашення зобов’язань держави по знецінених грошових заощадженнях громадян в установах Ощадного банку колишнього СРСР та державних цінних паперах колишнього СРСР. Громадяни, які вже уклали договори на реструктуризацію заборгованості, матимуть право звернутися до цих комісій з тим, щоб переоформити договір про виплату реструктуризованої заборгованості за рахунок заощаджень. Також розробляється механізм часткового використання вкладів громадянам, які не мають заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги станом на 1 вересня 2004 року та на 1 січня 2005 року, з метою оплати виключно такими громадянами 20% поточних платежів за умови обов’язкової та своєчасної проплати ними 80% плати за житлово-комунальні послуги грошовими коштами. Соціальна спрямованість роботи Кабміну підтверджується соціальною спрямованістю проекту бюджету на 2005 рік. Мінімальна заробітна плата з 1 вересня підвищена з 205 до 237 гривень і, таким чином, перевищила середню зарплату 2000 року, яка становила 230 гривень. Важливим аспектом для працівників освіти, охорони здоров’я, науки і культури в проекті бюджету на наступний рік є підвищення з 1 січня мінімальної заробітної плати до 262 грн. (зі збереженням міжтарифних співвідношень), що істотно позначиться на зростанні їхніх доходів. Проект “Бюджету-2005” передбачає збільшення фінансування охорони здоров’я на 2,5 млрд. грн. – майже до 13 млрд. грн., що на 18% більше, ніж у 2004 р. Майже на третину збільшуються витрати місцевих бюджетів на охорону здоров’я. Пріоритетним напрямком залишається надання консультативної, лікувальної, реабілітаційної допомоги загальнодержавними закладами охорони здоров’я населенню. Росте обсяг фінансування лікувальних заходів у розрахунку на одну людину. У порівнянні з 2004 такий ріст складе 29,7%. Крім того, передбачається істотно збільшити фінансування низки цільових програм. Так, для прикладу, обсяг фінансування добре відомої програми “Шкільний автобус” у 2005 році складе 83450 тис. грн., що вдвічі більше, ніж у цьому. Обсяг забезпечення навчальних закладів безкоштовними підручниками також виросте практично вдвічі. Вважаю, що цей крок буде вкрай корисним для українців. Адже це дуже серйозна стаття витрат сімейного бюджету, оскільки чи не кожна родина витрачає сотні гривень на підручники. Особливо це важливо для незаможних верств населення. Вперше в проекті Державного бюджету передбачено 40 000 тис. грн. на комп’ютеризацію професійно-технічних навчальних закладів. Отож нині найважливішим завданням діючого уряду є збереження тенденцій економічного розвитку. Оскільки сьогоднішня тенденція — це завтрашнє зростання, то в майбутньому на нас, вочевидь, чекають подальші успіхи, які, окрім цифрового вираження росту економічних показників, реально покращать життя кожного українця. Додам, що у своїй роботі Кабінет Міністрів виходить з того, з чого у свій час виходив уряд Людвіга Ерхарда у Німеччині - сильні можуть захистити себе самі, а слабким повинна допомогти держава. Що з того вийшло у німців — ми прекрасно знаємо, впевнений — не гірше, а краще буде і в нас. Володимир ПАНЧИШИН, перший заступник голови облдержадміністрації, заслужений економіст України.
