РОДИННА ПІДТРИМКА СОЛДАТА

Нотатки з акції “Напиши листа рідним”, яку провели обласне громадське об’єднання “Жінки за добробут і порядок” та редакція газети “Волинь” у 51-ій окремій Волинській механізованій бригаді.

ЖИТТЄВИЙ ВИБІР ПІДПОЛКОВНИКА З СЕЛА ПІДМАНОВЕ
На КПП військової частини у Володимирі-Волинському нас привітно зустрів моложавий, стрункий підполковник. Знайомимося. Олег Герасимук — заступник командира бригади з гуманітарних питань. Родом із поліського села Підманове Шацького району, що за кілька кілометрів від озера Світязь. Там живуть його батьки-пенсіонери, велика родина. У підполковника не виникає вагань, куди їхати у відпустку. Звичайно, додому. Цьогоріч особливо пощастило. Пішов у ліс, в якому багато років лісникував його батько Никифор Степанович, і за голову взявся. Різав, різав, не встаючи, білі гриби. Нарахував потім у козубеньках 800 молоденьких боровиків.
Ще з шкільних років він зробив для себе життєвий вибір. На жаль, з першого разу поступити у військове училище не вдалося. Подав документи у Луцьке ПТУ-6. Після закінчення працював слюсарем на “кучмівському ЮМЗ” у Дніпропетровську. Звідти й призвали на строкову службу, яку проходив у Фергані в Узбекистані. Тоді ще раз зробив один крок до мрії і став курсантом Сімферопольського вищого політичного училища.
Наш земляк пройшов усі офіцерські щаблі — від лейтенанта, замкомроти до заступника командира бригади, яка визнана кращою у Західному оперативному командуванні, виборола перше місце з фізичної підготовки серед Сухопутних військ України.
Коли проходили строєм молоді, загартовані солдати, підполковник Герасимук, щиро усміхаючись, порадив дівчатам, які мали давати їм концерт:
— Уже сьогодні вибирайте серед них женихів. Знайте: той не мужчина, хто не пройшов армії.
КОНЦЕРТ ДЛЯ СОЛДАТІВ І ЇХ МАМ
Від КПП до клубу разом з нами йшли мами солдатів з важкими сумками, у яких несли домашні почастунки. У переповненому клубному залі солдатських мам, наречених, діточок, братиків, сестричок посадили у почесному першому ряду. Із зворушливими, сокровенними словами звернулися до присутніх голова громадського об’єднання “Жінки за добробут і порядок”, депутат обласної ради, ректор навчально-методичного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів Ганна Маслай, заступник голови обласної організації “Жінки за майбутнє” Неля Кулініч, солдатська матір із села Пульмо Шацького району Галина Пашечко. У ролі ведучої тематичного ранку “Напиши рідним листа” чудово проявила себе методист Володимир-Волинського міського управління освіти Ольга Оліфирук, читала свої вірші про материнську вірність, біль і щастя. А концертом порадували учасники міського центру позашкільної освіти і танцювальна група клубу “Грейс”, королева Кубка світу-2004 “Шкільна принцеса” Ірина Ярощук. Солдатські пісні під гітару проспівали рядові Віталій Самборський і Віктор Бала.
Із щемом у душі дивився у зал. У втомлених, невиспаних солдатських очах побачив свою далеку молодість. Ось там здається сидить рядовий Рехнюк, поряд — єфрейтор Молчанов, сержант Антонюк... Мої однополчани по службі в Групі радянських військ в Німеччині. Служили разом в Олімпішесдорфі, за сім кілометрів від Західного Берліна. Напружив пам’ять і пригадав свого вірша “В отпуске”, написаного 37 років тому, який був надрукований в дивізійній багатотиражці.
Продекламував, солдати дружно зааплодували. А я побажав їм успіхів і мужності у нелегкій службі, щоб командири відзначили їх жаданими короткостроковими відпустками.
Ініціатори акції привезли військовослужбовцям 100 наборів конвертів, ручок, блокнотів. Сувеніри розносили по рядах дівчатка-артистки, які щойно співали зі сцени. Розлетяться невдовзі ті конверти по рідних домівках солдатів. Читатимуть короткі листи бабусі, матері, наречені і потиратимуть хустинками сльози радості. А ось мама Галина Володимирівна, тато Павло Адамович і сестричка Марія рядового Василя Терещука зустрілися того дня з ним наяву. Приїхали із села Гупали Любомльського району, гостинців привезли. Такою жаданою була ця зустріч.
ЧОМУ ЗАПЛАКАВ ПОВНИЙ КАВАЛЕР ОРДЕНІВ СЛАВИ
Після урочистості вишколені солдати, які щойно прибули на службу у Володимир-Волинський з навчального центру “Десна” у Чернігівській області, сфотографувалися на фоні лозунгу “Жінки за майбутнє і порядок”. Коли стихли солдатські кроки, ми пішли на екскурсію. Побачили справжній порядок у військовому містечку. Усюди — чистота і комфорт. Неправда, коли дехто говорить, що наша армія розвалюється. Аби скрізь був такий порядок.
Оглянули музей 51-ої гвардійської дивізії, правонаступницею якої стала нинішня механізована бригада. На стендах — фото з війни далекої і близької. 63-ій Волинський механізований батальйон, сформований у бригаді, брав миротворчу участь в Іраку. Усі хлопці повернулись без втрат. Цим тут дуже гордяться.
Як давно я не був у солдатській казармі. Попросив підполковника Герасимука здійснити моє сокровенне бажання. Днювальний віддав нам честь. Згадав, як сержанти вчили нас заправляти ліжка. Я так не вмів, теперішні солдати вправніші.
В одній з казарм є ліжко почесного солдата, повного кавалера орденів Слави, жителя села Мар’янівка Горохівського району Гаріфа Ібрагімова. Розказали, коли запросили його сюди, налили фронтових сто грамів, він мовчки їх випив і заплакав. Може, згадав своє засніжене ліжко в окопах війни.
Святослав КРЕЩУК.