Ім’я пані Любов Василів-Базюк, видатної нашої землячки з Торонто, добре відоме волинянам, читачам газети «Волинь»...
Ім’я пані Любов Василів-Базюк, видатної нашої землячки з Торонто, добре відоме волинянам, читачам газети «Волинь». Вона народилась в селі Видерта Камінь-Каширського повіту в родині отця Йосипа Василіва, настоятеля місцевого храму, в час, коли наша рідна Волинь була окупована поверсальською Польщею. Отця Йосипа Василіва, свідомого українського священика, переслідували поляки. Спочатку був переведений до с. Білгородка Крем’янецького повіту, а 1937 року до с. Боголюби на Луччину. З приходом «перших совєтів» родина опинилась за Бугом, а наприкінці Другої світової війни в Німеччині, звідки 1949 року переїхали до Канади. В пані Любов Василів-Базюк були студії в Торонтському університеті, захист кандидатської дисертації і довгі роки розлуки з рідною землею. Вперше на Україну, рідну Волинь приїхала вона в минулому році, а нині вона знову на рідній землі. Як і під час перших відвідин рідного краю, побувала вона на стежках свого дитинства, опріч того відвідала Київ, Канів, Крем’янець, де навчався у Волинській духовній семінарії в двадцятих роках її тато о. Йосип, був архімандритом Богоявленського монастиря її дідусь о. Серафим. Але найтепліші зустрічі, як і під час перших відвідин, були у Волинській, Рівненській духовних семінаріях, у редакції газети «Волинь». Гостя з Торонто вручила три іменні стипендії студентам Анатолію Устимчуку, Валерію Божку, Мар’яну Нестору у Волинській та Олександру Левчишину, Івану Ковальчуку в Рівненській духовній семінарії, також зробила цілий ряд пожертв на храми Української православної церкви Київського патріархату, а також матеріально підтримала жертви кегебістського терору в роки московсько-більшовицької окупації. — Душею і думками я завжди з вами, з рідною землею, — наголосила вона під час зустрічі з студентами Волинської духовної семінарії, — бо ніколи чужина, яка б вона не була багата, не може замінити Україну, мою незабутню Волинь. Її цьогорічний приїзд в Україну співпав з виходом книги спогадів про дідуся, отця архімандрита Серафима, батька отця Йосипа Василіва «Вони служили церкві і рідному народу». Презентація праці відбувалась у Волинській, Рівненській духовних семінаріях. Авторка безкоштовно роздала по бібліотеках, архівах, музеях майже весь наклад, щоб всі, хто бажає, відкрили для себе незнайомі сторінки з історії нашої церкви, рідної землі. Особливо теплою була зустріч з головним редактором газети «Волинь» Степаном Сачуком, який розповів гості з далекої Канади про працю редакції, творчий колектив, ознайомив з думкою читачів, які пишуть до газети, поділився видавничими планами та вручив щойно видану книгу «Шлях до читача ніколи не кінчається», в якій до ювілею газети зібрані матеріали її працівників. Пані Любов Василів-Базюк зробила під час зустрічі короткий огляд українського життя в Канаді, побажала редактору і колективу, щоб газета «Волинь» і надалі залишалась такою ж улюбленою із найбільшим тиражем на Волині, пообіцяла надсилати для друку найбільш цінні інформації з життя українців в Торонто, Канаді. Володимир РОЖКО, історик-архівіст.
