МОГУТНЯ ПІДТРИМКА ВІКТОРА ЮЩЕНКА - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.41 € 32.34

МОГУТНЯ ПІДТРИМКА ВІКТОРА ЮЩЕНКА

У житті ще не доводилося бачити разом стільки людей, які з’їхалися з усієї України та киян, що також вийшли на вулиці столиці...

Репортаж з всеукраїнського багатотисячного мітингу, спрямованого проти фальсифікації виборів владою, на підтримку кандидата в Президенти, лідера коаліції «Сила народу» Віктора Андрійовича Ющенка

СТОЛИЦЯ ВІТАЛА ВІЛЬНИХ ВІД СТРАХУ ЛЮДЕЙ
У житті ще не доводилося бачити разом стільки людей, які з’їхалися з усієї України та киян, що також вийшли на вулиці столиці. Суботня акція «Сила народу проти брехні і фальсифікацій» зібрала рекордну кількість людей за останні 10 років — за даними організаторів близько двохсот тисяч українців. Хоча прихильникам демократичного кандидата в Президенти довелося в черговий раз витримати неабиякий тиск та залякування, перебороти перешкоди, щоб потрапити в столицю. Назвемо це дрібними капостями, на які спрямовує зусилля міліції та інших силових органів місцева влада за командою зверху.
Що насамперед впадало в очі? У цих людей — розумний блиск в очах, вони жартували і співали, впевнені в собі, у них немає вже ніякого страху. Недаремно чи не основний лозунг демонстрантів — «Разом ми переможемо». Тут не побачиш випещених облич, модних вдяганок, п’яних і забійкуватих. Що характерно: на майдані Незалежності люди намагалися не топтати траву на газонах, певне, розуміючи ціну праці. І ще, що вразило: тисячі досить різних людей, серед яких було багато молоді, що заполонили Хрещатик від Бесарабки до майдану Незалежності, вели себе надзвичайно дисципліновано і порядно. В колонах розпорядники з нарукавними пов’язками попереджали: «На можливі провокації не піддаватись». І хоча в провулках ми бачили купки підозрілої зовнішності молодих людей, проте під час кількакілометрової ходи колон, що наближались з двох сторін до місця проведення мітингу — майдану Лесі Українки, що біля приміщення Центральної виборчої комісії, і під час мітингу порядок підтримувався зразковий. Гарна погода сприяла чудовому настрою. Розпорядники намагалися по можливості на перехрестях регулювати людський потік, пропускаючи автомобілі. Були, очевидно, невдоволені водії, хтось з квартири вигукнув: «Скільки вам заплатили?», але здебільшого з вікон будинків привітно махали руками або вітали оранжевими (колір «Нашої України) хустинками.
До речі, з лозунгів і гасел з цього помаранчевого моря було видно, що тут найбільше було жителів Київщини — з Обухова, Фастова, Яготина, Бородянки та інших. Кияни несли лозунги «Не варто надіятися на Америку, Росію чи Європу. Ми самі себе витягнемо з ями», «Народ — не козли», «Ющенко — наш Президент»... Характерно, що зі східних і південних регіонів гасла були нерідко російськомовними — «Одесса вместе с Ющенко!», «Мы — за будущее наших детей, мы — за Ющенко», «Крым — за Ющенко!»...
Люди в колонах охоче розповідали про те, що їх сюди привело, яка обстановка в регіонах. Несподівано в рядах дніпропетровських маніфестантів виявилась наша землячка — Тетяна Дмитрівна Мироненко, родом з Каменя-Каширського, закінчувала Луцьке педучилище. Ось що вона радо розповіла: «Вчора у Дніпропетровську був Віктор Ющенко, якого на «ура» зустріло в парку Глоби не менше 40 тисяч людей. У нас його люблять, це гармонійна особистість, що поєднує високі моральні і ділові якості. Я працюю в дитячому закладі і мені сказали: якщо не перестану агітувати за Ющенка, то знімуть премію за чотири місяці. Я сказала, що пожертвую їм ті гроші, а в Київ піду навіть пішки».
Підприємець Микола Луговий з цього ж міста повідомив таке: «Я постійно буваю серед людей. До мене підходили з Кіровської райради і казали, що голосуватимуть за Ющенка. Так само говорять у вузах. Коли проходить соціологічний опит, то люди, боячись покарання, не називають прізвища Ющенка. Люди починають розуміти, що пенсії ніхто ж не переоформляв, як дали подачки, так і відберуть. А тим часом продукти подорожчали. У нас найдорожчий бензин: літр А-95 коштує 3.10—3.20, А-92 — 3 гривні».
Не можна було не підійти до закарпатців, до представників багатостраждального Мукачева. Колишній заступник міського голови Олександр Юрійович Галай сказав, що у місті фактично немає влади, бо вона нелигітимна. Нинішні керівники не мають ні морального, ні юридичного права керувати. Щодо бандитів, які громили виборчі дільниці, то це не лише свої, закарпатські, але й завезені зі Сходу, з Росії, з східно-європейських країн. Мукачівці проголосують за Ющенка, впевнений він. А пенсіонерка з Сваляви Ганна Іванівна Петрунько побажала, щоб Бог дав Віктору Ющенку міцного здоров’я.
Майже дивом видається те, що серед тисяч людей зустріли нашого земляка, відомого дипломата, а нині одного з керівників Української народної партії Антона Бутейка. Ми попросили його прокоментувати хід подій на цьому велелюдді. Антон Денисович сказав: «Мені хотілося б побачити, як почувають себе хлопці з Банкової, дивлячись на цих людей, у яких обличчя не «заморожені», як це буває, коли зганяють чиновників під розписку, а жваві і веселі. Я прийшов сюди разом з київською колоною, аби не дати сфальсифікувати вибори, щоб вони були чесними і прозорими. До нашої 15-тисячної колони з деяких районів Київської області приєдналося в декілька разів більше киян. А волинянам я бажаю, щоб вони були щасливими, а це буде тоді, коли матимемо українську владу».
«ПРИСЯГАЮ: Я БУДУ ГІДНИМ ВАШОЇ ВИСОКОЇ ДОВІРИ»
На майдані Лесі Українки 4 липня 2004 року Віктор Ющенко проголосив про своє рішення йти в Президенти і звернувся до всіх громадян України за підтримкою. Тепер біля імпровізованої сцени було встановлено два великих екрани. На них перед глядачами пройшли фрагменти тих подій, в тому числі на Співочому полі, а також кадри з мужнього виступу Віктора Ющенка 18 вересня на майдані Незалежності після тяжкої хвороби. Пролунала пісня «Україно, Україно» у виконанні народного артиста України Тараса Петриненка, слова якої знайшли відгук у серці кожної людини: «Україно, Україно, після далечі доріг, вірне серце свого сина я кладу тобі до ніг».
І ось на сцені Віктор Ющенко. На майдані і на навколишніх вулицях було настільки велелюдно, що в далеких рядах треба було добре вслухатися, хоча стояли потужні підсилювачі. Насамперед Віктор Андрійович сердечно подякував кожному виборцеві України, який зумів через всі штучні перешкоди стати на майдані, виявивши громадянську мужність і продемонструвавши, що хоче бачити нову країну і нову українську владу.
— Наближається вирішальний для нас, для нашої нації день — 31 жовтня, — сказав Віктор Ющенко. — Народ зробив свій вибір. Це його право. Ми вимагаємо чесних виборів. Ми даємо відповідь долі, що ступає практично в кожну оселю. Вона задає просте запитання: яку дорогу ти особисто обираєш? На одній дорозі те, що у нас було і, на жаль, є: бідність, беззаконня, незахищеність всіх і кожного. На іншій дорозі — свобода, повага до людської гідності, повага до влади, бо її ніхто не буде боятися — її будуть поважати. Достаток і справедливість буде в кожному домі. Це є наше майбутнє, майбутнє нашої нації. Наш вибір — це підтвердження волі до свободи і справедливості. Це продовження того, що зробив наш народ у 1991 році. У нас все є для свободи, справедливості: нам потрібно лише одне — нова влада.
«Такої доброї нагоди, щоб кожен в Україні користувався вольностями, ще не було ніколи», — процитував кандидат у Президенти актуальні слова Богдана Хмельницького.
Віктор Ющенко зазначив, що у Національному банку України, у Кабінеті Міністрів, у Верховній Раді він працював чесно, сумлінно і професійно і йому не соромно дивитися в очі.
— Присягаю: я буду гідним вашої високої довіри, я знаю свій обов’язок, ми разом і обов’язково переможемо, — мовив Віктор Андрійович під бурхливі оплески присутніх. — 31 жовтня ми хочемо утвердити свій вибір, причому у мирі і спокої. Це наше право. Нинішня влада давно політичне змагання програла, втратила підтримку громадян, своєї нації. Влада шукає способи, як зберегти себе і все, що нею награбовано.
Віктор Андрійович розповів, яким чином робилося нав’язування так званої політичної реформи. Зокрема, було прагнення надати 2,5 роки додаткових повноважень Леоніду Кучмі, згодом — обирати Президента в парламенті. Ще один задум — повноваження Президента передати прем’єр-міністру, яким повинен стати Леонід Кучма. Про виборчі технології кандидат в Президенти сказав таке:
— Влада хоче купити виборців сьогодні. Когось купують десяткою гривень, добавленою до пенсії. Причому з 1 січня 2005 року жоден бюджет країни не передбачає розміру пенсії, який встановлений з 1 вересня ц.р. для українських пенсіонерів. Що це за політика? Що це за шарлатанство? Когось купують декількома гривнями зарплати, кількома гривнями стипендії, кілограмом гречки, цукру чи пляшкою горілки. Крадуть мільярди, а кидають копійки. Цей уряд провокує регулярні кризи — чи то зернову, чи то хлібну, чи паливну, тепер новий сплеск цін на продукти харчування. А потім на порозі нова інфляція, про яку вже забули. Нам потрібні не крихти зі столу олігархів, а гарантії достатку для 47 млн. українців.
Віктор Ющенко говорив про те, що телебачення отруює брехнею через ISTV, «1+1», «Інтер», так званий державний канал УТ-1, а за чесні новини закривають «5-ий канал», починаючи з Донецька. Влада ділить українців на східняків і західняків, брата підбурюють на брата, хоч ми єдиний український народ. Влада нав’язує силовий сценарій. Як сказав Віктор Андрійович, ми до землі вклоняємося ветеранам війни за їх безсмертний подвиг, але стягування армійських підрозділів і внутрішніх військ до столиці немає нічого спільного з пошаною до визволителів України. Правоохоронні органи хочуть перетворити на машину для терору і провокацій, щоб налякати батьків, адже за сфабрикованими звинуваченнями дітей кидають за грати, виключають з українських університетів. Ми знаємо, зазначив промовець, що у високих кабінетах задумуються терористичні акти на сході України, які будуть приписані тим же молодіжним організаціям, нашим дітям або просто так званим «націоналістам».
Віктор Ющенко запевнив, що фальсифікацій не допустить народ, оскільки знайдено спільну мову з політичними партнерами. В зв’язку з цим важливими є слова Ющенка, що «ми створимо уряд народної довіри, в якому будуть представники різних політичних сил» і його заклик до об’єднання: «Коли горить хата, немає значення якого кольору відро, котре підносять з водою».
— Не зеки, не тюремна зона буде визначати долю моєї країни і долю 47 мільйонів. Я переконаний, що мільйони чесних людей самі визначать, яка влада буде 31 жовтня, які ідеали вона буде розбудовувати, — під загальні оплески тисяч присутніх заявив кандидат в президенти. — Знайте, той, хто на вулиці наливає горілку, б’є вітрину, громить виборчу дільницю, незалежно від того, чи на сході, чи на заході, у Києві, на півдні, чи на півночі, той є провокатор. Він служить тим, хто хоче вкрасти ваш вибір... Зло перемагає тільки тоді, коли чесний люд бездіяльний. Серед вас є й ті, хто симпатизує іншим кандидатам в президенти. Це зрозуміло. Наші цілі багато в чому співпадають. Але у нашій спільній боротьбі з владою не може бути десяти окремих перемог. Існує тільки одна формула: перемога єдиного кандидата і єдиного народу. Я вас прошу підтримати єдиного кандидата від опозиційних сил. Ви повинні у день голосування піднятися до цієї високої, можливо, найвищої мети не заради особистих симпатій.
Віктор Ющенко звернувся до представників усіх церков з проханням утверджувати добро, до працівників міліції, Служби безпеки України, військових — діяти під час виборів згідно з присягою, чесно, відповідно до закону, до інтелігенції — повести за собою народ, до чесних державних службовців — не заплямувати себе в день виборів злочинами, до журналістів — служити свободі і правді, підтримати своїх колег у боротьбі проти заборони чесних новин та інформації, бути разом з народом. Віктор Ющенко попередив владних сценаристів, щоб ті не гралися з вогнем, не копали яму, в яку ж самі потраплять: «Даю слово: за кожний злочин, за переслідування кожної людини ви відповісте по закону. Народ не простить тим, хто його волі протиставляє насильство».
Наприкінці Віктор Андрійович звернувся до всіх громадян з такими словами:
— Прийдіть на вибори впевненими, сильними, з гордо піднятими головами, мужніми, такими, як ви є на цьому майдані. Ми — непереможна сила. Ми — сила народу. Наша перемога буде перемогою усіх нас. Знайте, наступного дня наша країна стане іншою. Ваша воля відкриє перед кожним з вас нові шляхи, а перед Україною нове і, я переконаний, велике майбутнє. І наступного дня і, можливо, через рік, через десятки років ви будете з гордістю розповідати своїм дітям і внукам: “Я використав свій історичний шанс, в спільній перемозі є і моя особиста заслуга як виборця, як громадянина України”. З Богом, до перемоги!”
Після вітань присутніх, шквалу оплесків Віктор Ющенко разом з Олександром Зінченком, Петром Порошенком був оточений юрбою фотокореспондентів і просто фотоаматорів. Десятки кінокамер і фотоапаратів були націлені на кандидата в президенти. Хоча, як тут не згадати про безпеку лідера демократичних сил...

«ТАРГАНИ І ШАХРАЇ НАД УСЕ БОЯТЬСЯ СВІТЛА»
Бажаючих взяти участь у мітингу було набагато більше. Місцева влада України, як розповідали посланці з областей, робила спроби не допустити поїздки до Києва. Проколоті шини, конфісковані номери машин, блокування автошляхів працівниками ДАІ — це далеко не весь список перешкод, які здійснювала влада проти учасників акції. Здебільшого першу скрипку грали правоохоронці. Інший варіант більш м’який - відсутність квитків — активно застосовували на залізниці. Поїзди з регіонів їхали порожні, а з деяких електричок висаджували. Один із прикладів — станція Бахмач Південно-Західної залізниці. Один із очевидців розповів, що в потязі було багато прихильників Ющенка, які їхали на акцію в Київ. Однак поїзд Шостка—Київ було затримано на станції Бахмач на 40 хвилин, після чого оголосили, що далі електропоїзд не піде з технічних причин. Під колеса транспортних засобів кидали так звані “їжаки”. Зокрема, зі Львова через них не виїхали два автобуси.
Сергій Поровчук з Рівного розповів, що повинно було виїхати сім автобусів. Але їхало п’ять, у двох зняли номери і попроколювали шини. А на Полтавщині просто анулювали всі автобусні рейси на Київ.
Павло Черниш з міста Кременчука повідомив таке: “Напередодні від’їзду на масову підтримку в м. Кременчуці всі представники приватних маршрутних таксі відмовились від перевезень до Києва. Так і було сказано, що в п’ятницю і суботу жодне таксі з міста не виїде”. 22 жовтня о 20.00 були перекриті виїзди з Івано-Франківська в усіх напрямках.
Найцікавіша розповідь одного з учасників мітингу з східної області: “На автобусі ми повісили напис: “За Януковича!” і спокійно доїхали до Києва”.
Вдень ніхто в столиці мітингуючих не зачіпав і багато з них спокійно поїхали, переконані, що акція пройшла без ексцесів. Але недаремно Віктор Ющенко попереджав про провокації з боку влади. Тільки-но Ющенко завершив свій виступ, як група “братків”, що кучкувалася біля Центрвиборчкому, почала бити камінням шибки у будівлі. Охороні масової акції довелося покласти провокаторів на землю, оскільки численна міліція не реагувала на правопорушення. Згодом правоохоронці були змушені затримати нібито цих хуліганів, однак із незрозумілих причин невдовзі їх відпустили з Печерського райвідділу міліції Києва.
Однак, як виявилося, це було лише штормове попередження. Головні події почали стрімко розгортатися вночі біля того ж ЦВК, де кілька сотень прихильників Ющенка очікували на затвердження рішення про нові дільниці у Росії. Несподівано на площу висипала бригада молодиків у цивільному, які почали жорстоко бити мирних громадян молотками та пляшками. Двоє зазнали ножових поранень. Присутнім народним депутатам від коаліції “Сила народу” вдалося затримати трьох молодиків, у двох з яких вилучили міліцейські посвідчення, табельну зброю та закривавлений ніж. Ще один виявився співробітником охоронної фірми. Віктор Ющенко підійшов до них і звернувся: “Хлопці, за все це ви будете відповідати. Так і передайте своїм паханам!”.
Як стало відомо, кандидату в Президенти Віктору Ющенку в ніч з суботи на неділю перешкоджали пройти в Центрвиборчком. “Беркутівці” відділяли Ющенка та інших депутатів-опозиціонерів, які перебували у холі ЦВК, від групи пікетувальників, які під стінами ЦВК протестували проти створення 420 виборчих дільниць на території Росії. Зчинилася штовханина. Все ж протидія дала свої результати: ЦВК вирішила відкрити додатково лише 41 дільницю.
На мітингу Віктор Ющенко закликав бити на сполох, побачивши якийсь обман на виборах, телефонувати у штаби коаліції “Сила народу”, і сказав таку фразу: “Пам’ятайте — таргани і шахраї над усе бояться світла”.
Олександр НАГОРНИЙ.

Р.S.

Як стало відомо, Віктор Ющенко планує вшанувати 60-річчя визволення України від фашистських загарбників у своєму рідному селі Хоружівка, що на Сумщині, на самому Сході України.
Саме там Ющенко розпочинав свою передвиборчу кампанію 3 липня. Тоді він їздив до мами, аби за давньою українською традицією отримати у неї благословення на участь у президентських перегонах. І там же він хоче завершити свою виборчу кампанію. Ющенко зустрінеться із земляками-сумчанами, а також відвідає могилу батька, ветерана Великої Вітчизняної війни.
Батько Віктора Ющенка Андрій Андрійович в 1941 році проходив службу на західному кордоні СРСР і вже в перші години війни вступив у бій з фашистами. Будучи пораненим, потрапив у полон, пройшов жах семи нацистських концентраційних таборів. В тому числі найстрашнішого з них – табору смерті „Освенцім”. На все життя у нього на руці залишився витавруваний там табірний номер 11367. Тільки диво і, мабуть, Господь Бог допомогли йому не потрапити до крематорію та дочекатись визволення.
Не оминула та страшна війна і сім’ю дружини Віктора Андрійовича Катерини Ющенко-Чумаченко. Її маму майже дитиною прямо із рідного села Літки, що на Київщині, фашисти забрали на примусові роботи в Німеччину. Її батько Михайло Чумаченко воював на фронті, потрапив у полон і був відправлений в концтабір.