В газеті «Волинь» від З1 липня 2003 року опубліковано статтю заступника голови облдержадміністрації Степана Родича під назвою «З хворої голови на здорову». Публікація, на мою думку, є упередженою, поверховою, без розуміння суті і механізмів проходження проектів документів через органи обласної ради та їх наступний розгляд на пленарних засіданнях. Це свідчить про недостатній фаховий, правовий рівень автора публікації...
В газеті «Волинь» від З1 липня 2003 року опубліковано статтю заступника голови облдержадміністрації Степана Родича під назвою «З хворої голови на здорову». Публікація, на мою думку, є упередженою, поверховою, без розуміння суті і механізмів проходження проектів документів через органи обласної ради та їх наступний розгляд на пленарних засіданнях. Це свідчить про недостатній фаховий, правовий рівень автора публікації, який намагається, як заступник голови виконавчої влади області з політико-правових та гуманітарних питань, по-своєму, попри встановлену практику, політизувати суть фінансово-економічного документа, винесеного на розгляд ради. Абсолютно незрозумілою є логіка та спроба аналізу і подання вихоплених із загального контексту моїх виступів на сесії обласної ради, окремих фрагментів. Питання порядку денного другого пленарного засідання шостої сесії обласної ради, про яке йдеться у статті Степана Родича, затверджене сесією як «Про інвестиційні наміри обласної державної адміністрації по будівництву об’єктів соціально-культурного призначення та житла на 2003 р.», а не як, з вільної подачі автора, — «Про інвестиційні наміри області...». Але про головне. Згідно з Бюджетним кодексом України Програма соціально-економічного розвитку області готується і подається облдержадміністрацією на затвердження обласною радою на пленарному засіданні до 1 січня нового фінансового (календарного ) року разом з інвестиційними намірами, але аж ніяк не в кінці липня. До речі, про це у своєму виступі на сесії говорив і заступник голови обласної ради В.Струк, а ще й про те, що переважна більшість обласних рад України, хоча теж з порушенням чинного законодавства, але все ж затвердили ці документи ще у березні. Та ще й погодили свої Програми з народними депутатами України від регіону, бо вони теж мають значний, передбачений законодавством фінансовий інвестиційний ресурс. На Волині це зробити чомусь не вдалося. Але навіть і у випадку такої пізньої і не типової для Волині подачі інвестиційних намірів на затвердження обласною радою має бути дотримана норма регламенту обласної ради, яка передбачає, що проекти рішень, інші документи і матеріали з питань, що вносяться на розгляд ради, доводяться до відома депутатів не пізніш як за три дні до відкриття сесії. А на цей раз облдержадміністрація довела їх до нашого відома в день відкриття сесії при реєстрації депутатів. Такої пізньої подачі документа я не пам’ятаю за часи своєї депутатської діяльності, а лучани, п. Родичу, обирають мене вже втретє своїм депутатом. Цілком закономірно виникає питання про те, коли, а сприятливого часу залишилося обмаль, і хто тепер буде виконувати ці наміри, тобто будувати вкрай необхідні для людей об’єкти та освоювати виділені бюджетні кошти у сумі 6.5 млн. гривень. Втрачено надто багато часу і хтось же повинен за це відповісти. І тому, пане заступнику, запропонувавши депутатам все-таки підтримати інвестнаміри, я поставив на сесії питання згідно з діючим законодавством про місцеве самоврядування про заслуховування звіту голови облдержадміністрації щодо виконання Програми соціально-економічного розвитку області на 2003 рік та його оцінки. Повторюю, це передбачено чинним законодавством України, як і прийняття рішення про недовіру голові облдержадміністрації. Думається, що краще б замість політиканства та показухи керівництво виконавчої гілки влади області дослухалося до сесійних виступів депутатів-аграріїв про допомогу селу, про закупівлю зерна за ринковими, а не за заниженими цінами у своїх селян. Сором і ганьба владі, яка так ставиться до українського села, зневажає його. Ось і дожилися до того, що Україна мусить закуповувати зерно за кордоном на сміх усьому світу. Але влада попри все це править своє. Наприклад, примушує державних службовців облдержадміністрації бути агітаторами по заготівлі зернових за демпінговими цінами у волинських селян, відриваючи їх від безпосереднього виконання своїх функціональних обов’язків. Цього разу селян не згвалтуєте! Та й політична мета влади з цього приводу цілком зрозуміла усім. На мою думку, у цей складний час кризи на продовольчому ринку держави високопосадовці різних рівнів влади мають бути на своїх робочих місцях, як це, зокрема, робиться в командно-адміністративному порядку в Києві Прем’єр-міністром В.Януковичем шляхом відкликання міністрів з відпусток. Дивною та протизаконною, з перевищенням делегованих повноважень, є практика втручання виконавчої влади області у діяльність органів місцевого самоврядування, але це є предметом, п. Родичу, окремої розмови. А, як заступник голови ОДА з політико-правових питань, Ви б, нарешті, відважилися зустрітися за круглим столом з лідерами обласних політичних і громадських організацій краю. Це ж входить до Ваших прямих функціональних обов’язків, та й хіба немає про що поговорити у такий складний час ? Можливо б, тоді, згадуючи у своїй статті крайову організацію Руху, Ви б вживали її правильну юридичну назву, а не якесь довільне трактування? Залишаю за собою і надалі право, у відповідності до чинного законодавства, захищати свою честь, гідність і ділову репутацію від поширення неправдивої інформації автором публікації, посадовою особою облдержадміністрації С. Родичем. Володимир БАНАДА, депутат обласної ради.
