Дочекаємося, коли соснових борів не стане?

Сергій НАУМУК

Поширення цих шкідників у сосняках — проблема не нова. Про неї говорять щонайменше два останні роки. Лісники б’ють на сполох: якщо короїд і далі розмножуватиметься такими темпами, можемо залишитися без соснових лісів. Адже шкідник нападає вже не тільки на ослаблені насадження, а навіть на молоді дерева.
— Головні причини всихання сосни не фізіологічні, а біологічні. Наші білоруські колеги назвали це явище дуже точно — короїдне всихання. Тепер іде накопичення короїдного запасу, восени очікуємо ще потужнішого удару по лісу. Якщо два–три роки тому ми бачили дифузне розсіювання, то нині короїд нападає концентровано. Утворюється першоосередок — куртина, іноді вона сягає площі одразу 10—30 соток. У цих комах зросла кількість самок. Якщо раніше їх було 3—4 на одного самця, то нині може бути і 8—10. Період нападу на дерева починається вже в середині квітня. І головне — збільшилася кількість поколінь. Поки утворюються лялечки, батьківське покоління перебирається на інше дерево або опускається нижче і закладає нові лялечки. Вважаємо, що цього року основних і додаткових поколінь буде не менше п’яти, — наводить тривожну інформацію старший науковий співробітник Поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького, кандидат сільськогосподарських наук Василь Бородавка.

Якщо нинішні тенденції збережуться й надалі, за якийсь час сусіди зможуть розказати нам, як справилися з короїдом. А ми й далі переливатимемо з пустого в порожнє.

— Уже два роки пояснюємо людям суть проблеми. Хоча багато говориться про лікування, але я не знаю, де ефективно справилися зі шкідником іншими методами, крім вирубки. Нині на Волині щороку рубають 5 тисяч гектарів стиглого лісу. Тим часом заражених короїдом є 7 тисяч гектарів, а з окремими проявами — близько 40 тисяч! Якщо нічого не робити, не відомо, що буде через три роки. Чи не доведеться переробникам завозити ліс з інших країн? За сім місяців цього року провели суцільних рубок на 700 гектарах і на 5 тисячах — вибіркових санітарних. Частково призупинене і головне користування, аби не дати поширитися шкідникові, — розповідає начальник Волинського обласного управління лісомисливського господарства Олександр Кватирко. — Два роки тому на сесії обласної ради кричали, що Кватирко все вирубує. А тепер кажуть, чому нічого не робиться?
На виїзній нараді Держлісагентства, яка проходила у Рівненській області на базі ДП «Сарненський лісгосп», йшлося про те, що всихання лісів охоплює все більші території. За даними профільного відомства, наразі в Україні всихає майже 142 тисячі гектарів сосни, 26 тисяч гектарів ялини та майже 100 тисяч гектарів дуба. Хоча скільки з цих площ пошкодив короїд — не відомо.
— Коректно говорити про масштаби проблеми не може ніхто, — заявив заступник начальника Держлісагентства Володимир Бондар. — На Волині маємо уражених 7 тисяч гектарів лісу, на Рівненщині — 16 тисяч. Розуміємо, що треба шукати ефективні методи протидії. Одним із факторів є зміна санітарних правил, які прийняли минулого року. Держлісагентство та Мінекології були ініціаторами їх розробки, але нині вони стали гальмувати розвиток лісового господарства. З одного боку, треба зберегти контроль громадськості над рубками, з іншого — спростити процедури. Необхідно пришвидшити проходження документів, яке нині займає два місяці.
Про те, що необхідно зменшити час отримання дозволів на санітарні рубки, говорили старший науковий співробітник Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агромеліорації імені Г. М. Висоцького, кандидат сільськогосподарських наук Іван Усцький і завідувач кафедри екології Національного лісотехнічного університету України, доктор сільськогосподарських наук професор Леонід Копій.
Директор Сарненського лісгоспу Сергій Белеля показав зовсім всохлий ліс у Костянтинівському лісництві і зазначив, що це частина з 4800 гектарів лісів, які передали з Держспецлісгоспу. Оскільки ДП «Сарненський лісгосп» не має державного акта на право постійного користування, то не може проводити жодного лісогосподарського заходу! Вже більше двох років триває бюрократична тяганина, а дерева тим часом всихають. Щоразу у столичних чиновників знаходяться зауваження до документів, а щойно їх виправлять — з’являються нові. 4800 гектарів розташовані на території 14 сільських рад, тож треба 14 актів на право постійного користування. Але, як сумно жартували учасники наради, короїд неграмотний, тож їсть ліси і в заповідниках, і навіть ті, що без належних документів.
Оскільки проблема всихання лісів внаслідок дії шкідників набула транскордонного характеру, то участь у нараді взяли й представники лісового господарства Білорусі. Сябри показали себе з найкращого боку. Їхні презентації з цифрами, картами і висновками засвідчили, що сусіди приїхали не просто поговорити, а насправді поділитися досвідом.
— Такі масштабні наслідки з’явилися у нас недавно. Станом на 1 серпня виявлено всихання у 87 лісгоспах (усього їх 98). Основна маса соснових насаджень, які всихають, розташована у південній частині республіки (Брестська, Гомельська та частково Мінська області). Минулого року ми вирубали 37 тисяч гектарів (короїдом було пошкоджено 38 тисяч), нині уражено вже 94 тисячі гектарів, а вирубано 51 тисячу. Потрібно бути на крок попереду, тому ми провели ряд організаційних заходів: заборонили всі види рубок головного користування, перекинули сили з північних регіонів країни у південні, щоб оперативно виявити і вирубати хворий ліс. Окрім того, дерева треба вивезти, а залишки спалити. Були деякі проблеми після вводу в дію нового лісового кодексу. Змінилася вся нормативна база. Але нові санітарні правила ліберальніші порівняно зі старими і дають змогу швидше реагувати, — розповів начальник управління лісового господарства Мінлісгоспу Республіки Білорусь Микола Юревич. — До того ж спільно з ученими ми розробили алгоритм проведення санітарно-оздоровчих заходів у соснових насадженнях. Покроково прописали, що треба робити на кожному рівні, починаючи з лісництва.
На прикладі Любанського лісгоспу, де вперше у Білорусі зафіксовано одночасне масове всихання соснових, ялинових, березових та осикових деревостанів, визначено причини цього явища. Так, короїди викликали всихання 37 відсотків сосни (коренева губка — 45 відсотків) та 22 відсотків ялини.
Загалом, судячи з доповідей білоруських лісівників, досвіду вирішення проблеми їхня країна має більше, ніж наша. А якщо нинішні тенденції збережуться й надалі, за якийсь час сусіди зможуть розказати нам, як справилися з короїдом. А ми й далі переливатимемо з пустого в порожнє.
Тим часом наші чиновники або лише констатують, що «проблема дуже серйозна», хоч це вже давно зрозуміло, або, як заступник міністра екології та природних ресурсів України Василь Полуйко, закликають, «щоб велася дискусія в колі фахівців. Тут домінує одна точка зору. Є майданчик — треба дискутувати. Сім разів відміряй — один раз відріж». От тільки, скільки тисяч гектарів сосни з’їсть верхівковий короїд, поки наші чиновники мірятимуть сім разів?

Василь Бородавка демонструє, що за один сезон короїд опускається вниз по дереву на 11 метрів.

Ось таку малопомітну дірочку робить шкідник у корі.

Володимир Бондар оглядає пошкоджені дерева.