І стала хата пані Олени казкою
Якось, гостюючи у рідні, я прогулювався з племіником по селу Дольськ Любешівського району. Вже сутеніло, але було добре видно обриси дерев’яних споруд, прикрашених національними орнаментами
Олег МЕЛЕЩУК
А ось і господиня Олена Талатиннік, як згодом дізнаюсь, яка поралась по господарству, що нагадало картинку з якоїсь казки: тут – і бусел посеред подвір’я з розмальованою криницею, і хлів з орнаментами винограду, і ромашок, а далі – невеличка хатинка, зігріта домашнім вогнищем. Адже, коли ми з цікавістю постукали в шибку, господиня якраз пекла хліб у печі, де на комині гордовито майорів червоний півень.
Малюнки всі виконала письменниця з Луцька – Наталія Гуркіна.
У нас зав’язалася розмова з пані Оленою, і ми дізналися, що малюнки всі виконала письменниця з Луцька – Наталія Гуркіна.
– Це – моя подруга, – розповіла господиня, – яка в нашому селі купила собі будинок. І для своєї творчості вона вибрала мою оселю. Спочатку я не погоджувалась, але за умови, що вона буде робити усе сама, зокрема, реставрувати піч під малюнки, я дала «добро». Пізніше я переконала свого брата, щоб Наталія і йому розмалювала будинок.
Ось так, прогулюючись поліським селом, ми опинилися в казці, з якою ніякі євроремонти не зрівняються. Адже це те, на чому зналися, що цінували наші предки сотні років тому.
Фото автора.
