Які таємниці ховає сокільська спадщина дідів?

Особливе місце в музеї відведене пам’яті Тараса Шевченка та його онуці по лінії брата Йосипа Євгенії Голуб, яка переїхала на Волинь 1947 року і прожила в Соколі все своє життя.

Доторкнутися до сокільської культури та її неповторності можна в музеї села Сокіл, що в Рожищенському краї. Про це йдеться на сторінці Район.Рожище. Далеко не кожне село може похвалитися такою кількістю експонатів, цікавинок, історичних документів, старожитностей, предметів мистецтва зібраних під одним дахом. А все завдяки тому, що Лідія Омелянівна Редчук, яка багато років працювала директором місцевого Будинку культури, вирішила, що такому самобутньому селі, як Сокіл, на основі музею Бойової та Трудової слави, що функціонував з 1985 року, потрібно створити Історико-краєзнавчий музей.

Заручившись підтримкою екс-голови сільської ради Валентини Саковець, пішла жінка з цією ідеєю до односельчан. Не одну скриню, не одне горище передивилися соколяни, передаючи, за проханням Лідії Омелянівни, речі дідусів та бабусь, які вже вийшли з ужитку, але мали цінність для музею, як свідки минувшини, хранителі епохи.
На разі музей розміщений у двох, спеціально відведених кімнатах, в приміщені Будинку культури. Переступивши поріг першої – ви поринаєте в неповторну атмосферу української хати: рушники, серветки, сорочки, картини, килими, посуд,предмети побуту, знаряддя праці - усі речі таять в собі тепло й енергію колишніх власників, за кожним експонатом стоїть історія, люди, долі, імена…
 По центру експозиції - велике родове дерево, корені якого беруть початок від батька нашого Кобзаря. Поряд знаходяться особисті речі Євгенії Леонтіївни, які жінка заповіла музею, до слова, книги на полицях розміщені в порядку, що вказаний у заповіті.