Курси НБУ $ 26.48 € 31.17
Укртелеком відгородився від абонентів автовідповідачами

Волинь-нова

Укртелеком відгородився від абонентів автовідповідачами

Без мобільного телефону молодь не уявляє життя, а 76–річний мешканець села Замличі Локачинського району Микола Ковальчук — без стаціонарного

Євгенія СОМОВА


Фото Олександра ДУРМАНЕНКА



—Намагався подружитися з мобільним, — розповідає, — але не вийшло. І заряджати треба, і гроші краде. Кілька разів зателефонував — і на рахунку порожньо. Інша справа — стаціонарний. Заплатив раз на місяць — і дзвониш скільки хочеш. Мені то дуже зручно, бо ж і до сусіда треба, і в район до аптеки зателефонувати чи до поліклініки.



« Допоможіть, бо телефон не працює уже 15 діб, а прийде квитанція — треба платити. Я ж розраховуюсь за послугу справно. Підтримую Укртелеком, то й він має про мене дбати.»



Але того серпневого ранку Микола Якубович даремно «альокав» у слухавку. Апарат мовчав. Зрозумівши, що він не працює, чоловік узявся шукати причину. А вона була, як то кажуть, на поверхні, а конкретніше — на тині. Саме там, на металевій сітці, якою огороджене обійстя, лежав обірваний кабель. Чоловік згадав, що ввечері вулицею йшла колона комбайнів. Певне, вона й порвала його, бо ж проходить доволі низько над землею. Подібні пориви на лінії вже не раз траплялися, але приїжджали майстри з району і швиденько усували. Тож став дзвонити у Локачі за номером, вказаним у квитанції, з мобільника внучки. Але там ні гу–гу у відповідь. Два тижні барабанив, а коли увірвався, як каже, терпець, написав листа до редакції «Волині–нової»: «Допоможіть, бо телефон не працює уже 15 діб, а прийде квитанція — треба платити. Я ж розраховуюсь за послугу справно. Підтримую Укртелеком, то й він має про мене дбати».


Аби допомогти старенькому, я вирішила звернутися до Локачинського центру обслуговування абонентів. Але там мене ніхто не чекав. На вхідних дверях висіло оголошення, у якому повідомлялося, що не працює з 22 серпня до 9 вересня. Тим, у кого виникають якісь проблеми з фіксованим зв’язком, слід звертатися до аналогічної служби у Нововолинську чи Володимирі–Волинському або ж телефонувати до Києва на «гарячу лінію» чи довідково–інформаційну — контакт–центр Укртелекому 0800506800. До столиці далеко, та й таких, як я, людей, які хочуть вирішити проблеми зі стаціонарним зв’язком, багато. Але до Нововолинська ближче, тож є шанс швидше дочекатися допомоги. Телефоную туди і чую, що слід звернутися на ту ж загальноукраїнську «гарячу лінію» національного оператора Укртелеком, бо інакше ніхто не візьметься усувати поломку.



« Як люди у селі можуть залишити заявку на сайті компанії, коли інтернету у них взагалі нема? »



Оце то сервіс! Цікаво, який мудрагель додумався до такого «поліпшення» обслуговування? Обурююсь мовчки, розумію ж, що оператор у Нововолинську не головна особа в Укртелекомі й не може змінити ситуацію. Тож набираю номер контактного центру. Після звукового сигналу і традиційного вітання голос автовідповідача повідомляє, що мені слід набрати «зірочку» і цифру один, потім знову зірочку і цифру 2. Слухаю підказку і роблю, що каже. Після цього той же голос просить… зателефонувати пізніше, або залишити заявку на сайті компанії. Ага, думаю, зроблю так, а вона чекатиме черги, поки її розглянуть, до перших морозів (я вже мовчу, як люди у селі можуть залишити заявку на сайті компанії, коли інтернету у них взагалі нема). Ні, таки дочекаюся живої людини. Йду по другому колу, знову кручу диск апарата. Автовідповідач повідомляє: щоб мене вислухали, треба чекати 15 хвилин. Дітись нікуди. Чекаю. Але коли час виходить, чую: «Вибачте, всі оператори зайняті, залишайтесь на лінії або зателефонуйте пізніше». Починаю закипати, як чайник, але пару випустити нема на кого. Хочеться кинути слухавку, але стримує й те, що наступного разу знову доведеться пройти через випробування автовідповідачем і музикою. Тримаю трубку ще 15 хвилин. Після того, як відведений час закінчується, знову автовідповідач повідомляє, що всі оператори зайняті. І тільки через 45 хвилин очікування мене з’єднують із живою людиною, яка назвалася Вікторією. Ввічлива дівчина повідомила, що моя заявка прийнята. Отож охочим повторити мій експеримент скажу: якщо не маєте часу і міцних нервів — не беріться. Додзвонитися до живого оператора з мобільного чи стаціонарного телефону не просто. Тим паче стареньким людям. Поки з’єднають, забудете, чого й хотіли, а прогнозований час очікування у черзі на прийняття заявки — зовсім не прогнозований, тобто коли ваші 15 хвилин закінчуються і здається, нарешті прийшов кінець випробувань ваших нервів — не факт, що ви почуєте голос людини, готової прийняти заявку. Думається, що після отакого ходіння по муках у багатьох абонентів Укртелекому виникне бажання відмовитись від стаціонарного телефону, бо ж є його чудова альтернатива — мобільний.


Р.S.До речі, платити за час пошкодження телекомунікаційної мережі, якщо воно призвело до тимчасового припинення послуги і виникло не з вини споживача, не потрібно. Дата реєстрації оператором заявки є початком строку, з якого виникає право на невнесення абонплати. Про це йдеться у підпункті 27 пункту 35 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабміну від 11 квітня 2012 року. У разі неусунення пошкодження мережі понад добу із часу подання заявки абонентна плата не нараховується за весь період пошкодження лінії чи апарата.



Вже котрий день отак висить обірваний кабель.




Микола Якубович згадує, що ввечері вулицею йшла колона комбайнів, які могли обірвати провід.

Стаціонарний телефон зручніший: заплатив раз на місяць — і дзвониш скільки хочеш.