ПІСЛЯ ЗАГАДКОВОГО ЗНИКНЕННЯ ЛЮДЕЙ - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.40 € 32.19

ПІСЛЯ ЗАГАДКОВОГО ЗНИКНЕННЯ ЛЮДЕЙ

Як міліція розшукує тих, хто пропав безвісти, і злочинців, які переховуються

Як міліція розшукує тих, хто пропав безвісти, і злочинців, які переховуються
У технічному університеті, де вчилися ці хлопці, мабуть, і не помітили, що вони не ходять на лекції. Тривогу забили батьки: сини вже більше місяця не приїжджали додому. На квартирі, яку вони винаймали, розвели руками. Хлопці забрали свої речі і виїхали.
У Луцьку пошуками людей, які пропали безвісти, займається відділ карного розшуку міськвідділу внутрішніх справ, який очолює Олександр Кирилюк. До співробітників цього відділу і звернулися батьки студентів, котрі немов крізь землю провалились. Оперативні працівники опитали десятки людей поки, нарешті, вийшли на слід одного з тих, за кого так переживали батьки.
— З’ясувалося, що хлопці вчитися не хотіли, пропускали лекції і декан їм пригрозив, що вони не будуть допущені до сесії,— розповів нам оперуповноважений відділу карного розшуку Роман Городюк. — Один з них поїхав в Одеську область на заробітки, і тамтешні колеги після довгих пошуків нас про це поінформували. Через півроку він повернувся додому в одне із сіл Луцького району. Натрапили ми і на слід його товариша, котрий влаштувався на роботу в одній з південних областей, але поки що додому не повертається.
Найбільше клопоту завдають міліції підлітки, які проживають переважно в неблагополучних сім’ях. Учениця 11-ого класу Ольга конфліктувала з матір’ю, вважаючи себе дорослою, і будь-які поради сприймала, як мовиться, у штики. Щоб довести, що вона самостійна і може обходитися без опіки матері, залишила навчання і наприкінці 2003 року подалася у пошуки пригод. Мати звернулася в міліцію, щоб розшукали дочку. Пошук тривав кілька місяців. Через півроку Ольга повернулася додому з Києва. Розповідала, що багато натерпілася і більше ніколи не буде шукати пригод.
Мені подумалось: і слава Богу, що дітей і дорослих знаходять, що за цими зникненнями не криються злочини й трагедії. Але ж, дозвольте: хто ж повинен оплачувати таку “даремну” роботу? І чи не тому, що нею часто перевантажені працівники міліції, повільніше йдуть пошуки злочинців? І чи не тому досі з минулих років залишилися не знайденими 14 зниклих осіб?
На жаль, чимало трагічних випадків, коли люди навіть у нез’ясованих ситуаціях помирають. Тоді доводиться розпізнавати безіменні трупи. А це дуже складна й трудомістка робота. Кожного покійника потрібно сфотографувати, провести дактилоскопію, взяти зразок його одягу. Експерт повинен виявити, чи не була смерть насильницькою. Усі дані заносять у карточку і вони зберігаються в картотеці. Метод допотопний, забирає чимало часу, який в подібних випадках особливо дорогий.
Наприкінці серпня під мостом на вулиці Ковельській виявили труп. На місце події виїхав оперуповноважений Роман Городюк.
— За зовнішнім виглядом було зрозуміло, що це бомж,— розповів оперуповноважений. — Я обійшов увесь район, розпитував у людей, щоб вияснити що-небудь про покійника. Зняли відбитки пальців і відіслали в наш науково-дослідний експертно-криміналістичний центр, але тотожних відбитків там не виявилось. Опісля три дні я обходив прилеглі райони і центр міста з фотографією. Нарешті зустрів жінку, яка впізнала покійного і назвала адресу його колишньої дружини. До речі, помер цей 45-річний чоловік від цирозу печінки.
Не завжди, на жаль, вдається з’ясувати особу померлого: шість неопізнаних трупів, виявлених у минулі роки, похоронено на кладовищі як безіменні. А взагалі пошук людини припиняється лише через п’ятнадцять років. Увесь цей час справа перебуває на контролі, поповнюється додатково відкритими обставинами. І нерідко буває так, що саме час допоможе підняти завісу минулої трагедії.
Кожен випадок — то нові обставини, причини трагедії. А як відрізнити одразу, де зникнення людини є наслідком злочину, а де — звичайним проявом чиєїсь безпечності, байдужості, а то просто — злості? Якщо йдеться про дітей, то тут роздумувати переважно не доводиться. Так само, як у випадках, коли допускається можливість кримінального злочину. Їх також вистачає на долю працівників карного розшуку. Якщо при першому ознайомленні з обставинами зникнення людини це вимальовується, у роботу включаються усі можливості міліції.
Допомагають іноді навіть екстрасенси. Нещодавно батьки забили на сполох — пропав їх син. Перед тим вони звернулися до гадалки і та розповіла, що їх син їхав у маршрутці з двома хлопцями. Потім разом вони розпивали спиртне, і вони вбили їх сина.
— Ми переконалися, що жінка-екстрасенс розповіла батькам ряд нюансів, котрі згодом справді підтвердили затримані, які призналися у вбивстві юнака,— сказав у розмові начальник карного розшуку Олександр Кирилюк.
Олександр Васильович розповів ще про один трагічний випадок, що стався місяць тому. Родичі звернулися в міліцію з приводу того, що пропав безвісти колишній військовий. Його дружина була за кордоном на заробітках. Чоловік залишився сам і раптом його не стало. Знайомі побачили, що з квартири, в якій він проживав, вивозять меблі. Коли зацікавились у чому річ, купці пояснили, що чоловік продав квартиру, а сам нібито кудись виїхав. Знайомі засумнівались у цьому і повідомили в міліцію. Завдяки такій пильності була затримана озброєна злочинна група. Злочинці зізналися, що вбили чоловіка заради того, щоб заволодіти квартирою. Прокуратура міста з цього приводу порушила кримінальну справу.
Нещодавно було оголошено розшук громадянина Молдови, який намагався організувати в Луцьку групу, котра займалася торгівлею людьми. Допомагала жінкам виробити документи нібито на роботу за кордоном, а насправді вербувала їх для будинків розпусти.
— За завданням нашої міліції громадянина Молдови затримали прикордонники біля Котовська і про це нас повідомили,— розповів Роман Городюк. — Ми виїхали туди і доставили затриманого до Луцька. Міськрайонний суд обрав йому запобіжний захід— тримання під вартою і там він перебуватиме до судового засідання. Затримуємо також тих, хто ухиляється від слідства. В цьому допомагають нам інформатори.
Злочинець не врятується навіть тоді, коли виїде за кордон. Одна особа, яку підозрювали в крадіжці і на неї була заведена справа, на судове засідання не з’явилась. Тоді оголосили розшук. З’ясувалося, що людина виїхала в Швецію. Інтерпол допоміг встановити місце перебування особи, яку розшукували, і її депортували до Борисполя. Працівники міліції виїхали на місце і за санкцією суду підозрюваного заарештували. Відбувся суд, і злочинець одержав по заслугах.
Любомир ПАХОЛОК.