ОЧІКУЄТЬСЯ ВІДРОДЖЕННЯ ВУГІЛЬНОЇ ГАЛУЗІ? - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.67 € 32.30

ОЧІКУЄТЬСЯ ВІДРОДЖЕННЯ ВУГІЛЬНОЇ ГАЛУЗІ?

Таке бувало не часто, аби впродовж чотирьох місяців шахтарський Нововолинськ двічі відвідував міністр палива та енергетики...

Сподівання на це дав візит міністра палива та енергетики Сергія Тулуба
Таке бувало не часто, аби впродовж чотирьох місяців шахтарський Нововолинськ двічі відвідував міністр палива та енергетики. На цей раз Сергій Тулуб свій візит розпочав з наради на гірничій новобудові – шахті № 10 “Нововолинській”. У цілому він залишився задоволеним темпами освоєння коштів, про які доповідали керівники трьох організацій, які задіяні на будівництві. А у їхніх виступах червоною, так би мовити, ниткою звучали нотки оптимізму, підставою для яких стало фінансування об’єкта. Якщо брати до уваги те, що впродовж десяти років будова практично не фінансувалась, проводилась лише відкачка води і була пряма загроза взагалі її “похоронити”, то зараз цифри, які називались, виглядали просто фантастичними. Якщо у минулому році на десяту шахту надійшло 11 млн.гривень, що дало можливість погасити заборгованість минулих років і поволі відновлювати роботи, то на цей рік фінансування аж у 31 млн. гривень (саме такі кошти надійшли на будівництво копальні – А.Л.) відновило надію на те, що у 2007 році може бути видобуто перше вугілля десятої.
— Ми повинні зробити все, аби запустити якнайшвидше одну лаву з видобутком у 100 тисяч тонн. Таке завдання уряду. Фінансування наступного року, якщо потрібно, зросте з 79 запланованих мільйонів до 100 і навіть 120 млн. гривень, — твердо заявив міністр.
Присутні міський голова Віктор Сапожніков та перший заступник голови облдержадміністрації Володимир Панчишин не приховували задоволення від почутого. Бо давно вже не було таких часів, коли б просили: ви нарощуйте темпи робіт, а фінансування буде.
В цілому по державі вибрана стратегія на розвиток вугільної промисловості. Із 80 мільйонів тонн “чорного золота”, яке дістають з-під землі зараз, планується “вийти” на 100 мільйонів тонн. Бо життя довело його гостру необхідність. Особливо дався взнаки дефіцит газового вугілля (марка), який є дуже цінним у промисловості. Видобувається воно якраз на волинських шахтах і живляться ним Добротвірська та Бурштинська ДРЕС, які потерпають останнім часом від його нестачі.
За увесь період будівництва шахти з 1989 року освоєно 136 мільйонів гривень державних коштів. Перший пусковий комплекс “коштує” 350 мільйонів. Тож, дай Бог, щоб кошти надходили реально, як є це зараз. Люди наші вміють працювати, і зарплатою у 1200-1500 гривень – така цифра прозвучала на нараді – залишаються задоволені і робітники, і міністр.
А от інформацію про середній заробіток на діючих шахтах Нововолинська, особливо у прохідників, міністр палива і енергетики Сергій Тулуб сприйняв негативно. Більше того, він гостро покритикував доповідь генерального директора ДП “Волиньвугілля” Івана Костика. Незрозумілою є, наголосив високий гість, програма діяльності гірничих підприємств на 2005 рік, оскільки замість нарощення видобутку, вона передбачає його зменшення по групі шахт на 50 тисяч гривень. І хоч у 2004 році шахти спрацювали краще, ніж за аналогічний період минулого, давши плюс у 32 тисячі тонн, до великого позитиву Сергій Тулуб це не відніс. Як і не сприйняв пояснень про об’єктивні причини, які перешкоджають помітно давати плюси у видобутку вугілля. Недопустимим є, на думку міністра, низька зарплата прохідників у 735 гривень: нема проходки – нема вугілля, погані умови праці. Тому зрозуміло, чому на шахтах не вистачає прохідників.
Критично оцінив міністр зауваження на нестачу обладнання, комплектуючих. Де брати на все це кошти? Держава свої зобов’язання перед гірниками виконує сповна. Тому єдиний вихід – пошук внутрішніх резервів. І вони є. Це, насамперед, у ціні, за якою відпускається енергетикам вугілля. При середній собівартості у 172 гривні однієї тонни продавати його за 104 гривні – нонсенс. 135 гривень – ось найнижча ціна вугілля, наголосив міністр. Несерйозними також назвав причини відставання з планового видобутку вугілля, на яких конкретно і чітко зупинялись і Іван Костик, і директори усіх чотирьох шахт. Хоча все вислухав і дав вказівку записати в протокол з метою сприяння у їх усуненні.
На нововолинських шахтах з 16 видобувних комбайнів – половина добряче зношені, є й такі, що на цілих сто відсотків. Потребують реконструкції обслуговуючі механізми, основне й допоміжне шахтне обладнання, адже шахти були розраховані на 30 років, а експлуатуються п’ятдесят. Однак промислові запаси вугілля на гірничих підприємствах Нововолинська сягають дванадцяти мільйонів тонн. Це – роботи ще на 30 років, якщо проводити обновлення. Але без допомоги держави самим шахтарям з цим складним завданням не справитись. А що гріха таїти: до проблем шахтарів повернулись обличчям лише останні роки.
Алла ЛІСОВА.