За отця Андрія Сидора моляться солдати і волонтери
А його син Іван ударами у дзвони Михайлівського Золотоверхого монастиря у грудні 2013 року врятував Майдан від беркутівського розгону
Леся ВЛАШИНЕЦЬ
Цьогоріч минуло 25 літ, відколи у Свято–Вознесенському храмі Горохова розпочав своє служіння отець Андрій Сидор. Час його приходу на парафію співпав із роками нелегкого народження української державності, воскресіння в серцях людей віри у могутність Творця. Тоді щире слово молодого отця, сила його молитви, висока духовність і турбота про храм швидко утвердили парафіян у думці, що їхній наставник — людина від Бога.
Владика Михаїл вручив отцю Андрію Сидору орден Святителя Миколая Чудотворця.
…Минули літа. У багатьох сім’ях, яких вінчав отець Андрій, виросли діточки, яких охрестив, ведуть горохівчани у храм за благословенням до настоятеля онуків і правнуків. Так само непомітно з плином літ і клопотів стали дорослими діти благочестивого подружжя Людмили і Андрія Сидорів.
Справу батька продовжують сини. Старший — Іван Сидор — ввійшов в історію України, коли розбудив дзвонами Михайлівського Золотоверхого монастиря столицю у грудні 2013 року (Іван Сидор, до речі, став Людиною 2013 року в редакційній акції газети «Волинь–нова» «Герої нашого часу»). Нині він — кандидат церковно–історичних наук, викладач кафедри церковної історії Київської православної богословської академії, священик храму Благовірного князя Ярослава Мудрого, адміністратор офіційного сайту Михайлівського монастиря, автор книги «Проголошення Московського патріархату в 1589 році: причини і наслідки».
Молодший Андрій Сидор — студент Київської православної богословської академії. Донька Христина навчається у Східноєвропейському національному університеті. Вже й онучком тішаться щасливі батьки, якого молоде подружжя Яни і Андрія Сидорів теж назвало Андрієм на честь дідуся.
Нещодавно рідні та парафіяни вітали отця Андрія Сидора з 50-річчям. Висловити свої віншування ювілярові у Свято-Вознесенський храм Горохова завітали митрополит Луцький і Волинський Михаїл, канцлер Волинської єпархії УПЦ КП Микола Цап, інші представники духовенства.
Було хвилююче чути розповідь ювіляра про його дорогу до Бога. З дитинства, з часів атеїзму, супроводжувала його думка стати священиком. На службі в армії непростий випадок теж спонукав звернутися за Божою поміччю. В Одеській духовній семінарії, в яку вступив із благословення батьків у 1988 році, був одним із небагатьох семінаристів, яких карали за любов до України і молитву рідною мовою…
Отець Андрій і тепер навчає мирян любити свою Батьківщину, мову, церкву, сіє Божу науку. У його благословення вірять, його проникливе слово одухотворяє. Йому дякують за молитви, які зцілили хворих, за пожертви, що допомогли недужим в лікарнях. За отця Андрія моляться волонтери, яких він благословляє на передову на Донбас, солдати, для яких збирає пожертви і передає молитовники.
Звершивши Божественну літургію, владика Михаїл за ревне служіння церкві вручив декану Горохівського деканату отцю Андрію Сидору орден Святителя Миколая Чудотворця. А парафіяни подарували букети квітів — символи зрощеного ним духовного цвіту та поваги і заспівали «Многоліття».
