«Якби в наших лісах хазяйнували японці, це була б золота жила для економіки»

Алла ЛІСОВА

У комісію, створену навесні цього року, ввійшли представники різних політичних фракцій, залучені експерти, які працюють у галузі лісового господарства і знають її специфіку. Мета роботи — перевірити наскільки ефективно працює галузь, як вирішуються проблеми, а також розібратися, чи справедливими є претензії щодо прорахунків і порушень законодавства з боку головного лісівника Волині Олександра Кватирка, якому депутати висловили недовіру.

Ліс став багатством не всієї громади, а групки людей, яка використовує його в своїх інтересах.

Члени комісії, попередньо узгодивши з паном Кватирком стратегію дій, мали намір побувати в колективах лісогосподарських підприємств, ознайомитися з фінансово–господарською діяльністю, подивитися, як іде процес заготівлі лісу, заліснення і т. ін. Однак всюди зустріли спротив. Керівники намагалися довести, що депутати не мають права їх перевіряти, зазначали, що лише після письмового запиту нададуть будь–яку інформацію. Анатолій Грицюк наголосив, що не сприймає такої позиції лісівників, бо дозвіл на подібні дії дають «Лісовий кодекс» та закон «Про місцеве самоврядуванні в Україні».
Усі необхідні звіти управління лісового та мисливського господарства за минулий рік зрештою вдалося отримати через управління статистики. Аналізуючи їх, на думку депутата, доходиш висновку, що галузь працює неефективно й нераціонально. Анатолій Грицюк зазначив: гірко дивитися, як під виглядом санітарних рубок бездумно ріжеться здорова деревина, а нових дерев насаджується значно менше.
Депутат–радикал зауважив, що рештки лісу становлять майже 100—110 тисяч кубічних метрів у рік. Їх можна використати як альтернативний вид палива, а цього не робиться. Багато господарських об’єктів віддано в оренду родичам керівників лісгоспів, за сімейно–родинним принципом ведеться й кадрова політика. Хто не вписується в напрацьовану систему, іде з посади. У зв’язку з цим зробив закид голові облдержадміністрації Володимиру Гунчику, адже з ним узгоджують кандидатури. Як позитивний приклад навів успішну роботу директора Маневицького лісгоспу Володимира Родіона, до якого, однак, спостерігається упереджене ставлення керівництва.
Щільність лісів на Волині унікальна. Їх площі займають майже 34,6 відсотка усієї території, що становить 700 тисяч гектарів. Але, за словами представника Олега Ляшка у волинському парламенті, ліс став багатством не всієї громади, а групки людей, яка використовує його в своїх інтересах. Це не що інше, як лісова мафія, причому вертикаль покровительства тягнеться до Києва. Адже у переписці з фіскальними органами, де повідомляв про значні порушення, у відповідь отримував примітивні відписки.
Скажімо, урочище «Воротнівська дача» Ківерцівського району називають волинською Швейцарією. Зараз невідомо, хто веде там незаконне будівництво, це — закрита зона, в тому числі й для депутатів облради. За 2016 рік тільки офіційно зафіксовано 940 несанкціонованих рубок, збитки від яких обчислюються приблизно в 4 мільйони гривень. На Волині нема лісової біржі, тендери проводяться на рівні Києва, і виграють їх, як правило, ті, хто працює в офшорних зонах.
На думку голови комісії, доцільно було б відновити роботу комунального підприємства «Волиньоблагроліс», яке колись ліквідували. Бо це – здорова конкуренція державним структурам цього профілю. Крім того, Анатолій Грицюк вважає, що наш край від лісопереробки повинен мати в 3—4 рази більше коштів до бюджетів усіх рівнів.
— Якби тут хазяйнували японці, це була б золота жила для економіки, — підкреслив депутат. — Керманичі лісомисливських господарств неспроста бояться перевірок, бо не всі, видно, працюють у правовому полі.
Не на користь волинян і та ситуація, за якої депутатський корпус не має співпраці з правоохоронними органами, котрі повинні дієво реагувати на всі порушення. Тому найближчим часом члени тимчасової контрольної комісії з питань, які виникають у сфері лісових відносин, систематизують матеріали перевірок і підготують звіт на сесію обласної ради. Тоді своє слово мають сказати депутати.