Презентація нового видання духовного заповіту відбулася під час прес-конференції, яку організувала для журналістів прес-служба Луцько-Волинської єпархії УПЦ Київського патріархату
Презентація нового видання духовного заповіту відбулася під час прес-конференції, яку організувала для журналістів прес-служба Луцько-Волинської єпархії УПЦ Київського патріархату Нещодавно на Волині з’явилося нове видання Київської Патріархії — Біблія в новому перекладі, яка є першим повним виданням сучасною церковною літературною українською мовою, що містить як канонічні, так і неканонічні книги. З огляду на те, що існуючі дотепер переклади Святого Письма — Пантелеймона Куліша, митрополита Іларіона та Івана Хоменка — не відповідають сучасним нормам літературної та церковної мов, а також, враховуючи нагальну потребу Церкви в повному перекладі Біблії українською мовою, святійший патріарх Філарет особисто взяв на себе нелегку працю з редагування та перекладу. Переклад Нового Заповіту, здійснений на початку 70-років богословською комісією під керівництвом тоді ще митрополита Філарета, вперше був виданий до 1000-ліття хрещення Руси-України 1988 року, а пізніше перевиданий Київським патріархатом з незначним виправленням, увійшов до нового видання Біблії в незмінному вигляді. А ось переклад Старого Завіту був лише фрагментарним, бо святійший патріарх переклав лише ті його частини, які вживаються за богослужінням — псалтир та окремі розділи з п’ятикнижжя, пророцьких та інших книг. Як і переклад Нового Заповіту, переклад старозаповітніх книг був здійснений патріархом Філаретом із синодальної Біблії — перекладу Священного Писання російською мовою, здійсненого в другій половині ХІХ століття чотирма духовними академіями і визнаного православною церквою найавторитетнішим. Окрім біблійних текстів, у видання також увійшли корисні додатки: «Покажчик старозаповітніх читань», «Про нумерацію псалмів і назви книг», «Про книги канонічні та неканонічні», «Покажчик євангельських і апостольських читань церковних», «Послідовність євангельських подій за чотирма євангелистами», «Грошові одиниці в Новому Заповіті», «Біблійний календар», «Карти-схеми». Нове видання Святого Письма з благословення святійшого патріарха Філарета безкоштовно одержав кожен священнослужитель Київського патріархату. Придбати ж його на Волині можна наразі лише в Свято-Троїцькому кафедральному соборі м. Луцька та на складі Волинського єпархіального управління (ціна 40 гривень), але згодом це можна буде зробити у всіх храмах області. У Старому Заповіті є книги канонічні і неканонічні. Основна різниця між ними в тому, що книги канонічні більш давні, написані в XV-V століттях до Різдва Христового, а книги неканонічні, тобто, які не ввійшли до канону, до зібрання священних книг, — написані пізніше, у ІV-І століттях до Різдва Христового. Переклад священних книг слов’янською мовою початий був святими рівноапостольними Кирилом і Мефодієм у IX ст. Сучасна слов’янська Біблія — це передрук Єлизаветинського видання 1751-1756 р.р., у якому текст Старого Заповіту був вивірений за грецькою Біблією. Російською мовою Біблія перекладена в середині XIX століття. Канонічні книги перекладалися з єврейського масоретського тексту з доповненнями і варіантами з Септуагинти, а неканонічні — з грецької мови, за винятком Третьої книги Ездри, перекладеної з латинської, оскільки цієї книги нема ні в єврейській, ні у грецькій Бібліях. Православні Біблії, як слов’янська, так і російська та українська, містять усі 39 канонічних і 11 неканонічних книг Старого Завіту.
