Тут була столиця УПА на Поліссі
Напередодні святої Покрови, Дня захисника України, Дня українського козацтва та 75-ї річниці утворення Української Повстанської Армії в урочищі Зарічки, що між селами Хотешів та Котуш Камінь-Каширського району, на висипаному кургані відкрито пам’ятний знак у вигляді дубового хреста на честь борців за волю України. На табличці — напис: «На цьому місці 1943—1944 рр. розташовувалась база з’єднань та загонів УПА — «Північ». Слава Україні! Героям слава!»
Іван КАПІТУЛА
Пам’ятний знак спорудили працівники Добренського лісництва. Районна рада виділила кошти для встановлення на ньому спеціальної таблички. Як розповів помічник лісничого Віталій Карпук, чимало зроблено в цьому мальовничому, святому місці, щоб обладнати тут відпочинкову зону. Це місце вибрано не випадково. За свідченням старожилів, тут була досить потужна господарська база упівців, оточена з одного боку непрохідним болотом, а з іншого — лісом. Село Хотешів, до сільради якого належить і Котуш, називають столицею УПА на Поліссі. Тут дислокувалося одне із найбоєздатніших угруповань УПА — «Північ».
Останнього вояка у Хотешові спіймали у 1952 році. Це був Михайло Маковецький на псевдо Джумко. Його було засуджено в Луцьку до розстрілу.
Після окупації фашистами Волині багато хотешівців записалися до української поліції. А наприкінці 1942 року на заклик двох прибулих із Галичини членів ОУН поліцаї переходять у підпілля, в ліс. Першим таким серед них був Петро Маковецький (Вовчок). Він разом із місцевим священиком Олександром Білецьким стає організатором УПА на Хотешівщині. З часом охочих вступити в ряди повстанців стає більше, ніж зброї. У селі Котуш було влаштовано військовий комісаріат. Новобранці дали клятву на символічній могилі Тараса Шевченка, яка була споруджена в селі неподалік від церкви.
Разом із оунівцями в хотешівський ліс прийшли з міста лікар Євген Каранович та медсестра Марія, які організували лісовий госпіталь. 25 квітня 1943 року, на другий день Пасхи, під час служби в церкву в’їхав на коні місцевий житель Василь Наумік і двома пострілами вбив організатора боївок УПА Олександра Білецького. Із засідки в районі Мельників-Річицьких партизани вбили Сушка — провідника групи «Північ». Тоді ж із ним загинув і лікар Євген Каранович. У 1944-му після запеклого бою з партизанами Федорова за Камінь-Каширський повстанці змушені були відступити в район Підгір’я, Щитиня і Щедрогора. Останній свій бій прийняла найкраща сотня УПА на Поліссі під командуванням Івана Кобця (Мазепи). Він загинув у Гуті-Камінській. Останнього вояка у Хотешові спіймали у 1952 році. Це був Михайло Маковецький на псевдо Джумко. Його було засуджено в Луцьку до розстрілу.
Свою історію хотешівці бережуть. Ось уже понад 20 років опікується пам’яттю про полеглих героїв Ростислав Кухтей — член громадської ради при Волинській облдержадміністрації. Ще у 1990 році за його сприяння поруч із базою УПА в урочищі Зарічки було встановлено символічний пам’ятний знак на честь повстанців, але, на жаль, вандали його знищили. У
1994-му за ініціативою Ростислава Адамовича там розпочалися археологічні дослідження бази спільною експедицією «Волинських старожитностей» і Волинського регіонального музею українського війська та військової техніки. У 2015 році розвідкові дослідження продовжили. У результаті на природному підвищенні серед боліт на площі близько 200 гектарів виявлено і обстежено 41 об’єкт. Вони, ймовірно, й були землянками — «схронами». На дні однієї з таких землянок знайдено шматки берести — так звані грипси, на яких повстанці писали записки, та фрагменти військової форми.
… І ось в урочищі Зарічки встановлено новий пам’ятний знак. У заходах із нагоди його відкриття взяли участь голова Камінь-Каширської райдержадміністрації Валерій Дунайчук, заступник голови районної ради Сергій Дмитрук, член громадської ради при облдержадміністрації Ростислав Кухтей, голова братства ветеранів ОУН—УПА Волинського краю Богдан Вівчарик, голова Союзу українок Волині Любов Ганейчук, духовенство, громадськість. Настоятель Свято-Миколаївського храму, що в Камені-Каширському, декан Камінь-Каширського району отець Володимир Мицько звершив чин освячення пам’ятного знака.
