Диво у горохівських Бужанах: вода, яка два місяці тому була отруєна хімікатами, вже… придатна до вживання

ПРОЛУНАВ СИГНАЛ «SOS» — І НАВІТЬ В ОБЛАСТІ ТЕРМІНОВО ПОЧАЛИ ШУКАТИ 2 МІЛЬЙОНИ ГРИВЕНЬ

Наша газета розповідала про ситуацію в селі Бужани: у травні цього року там відкопали бочку з отрутохімікатами на території колишнього господарського двору, стався витік цих речовин і вони потрапили у водоносний горизонт.

Було створено робочу групу з чиновників районного рівня, які обстежили місце захоронення хімікатів. Проби води виявилися страшними: гербіциду симазину у ній в 41—43 рази більше за норму. Відтак немале село потрапило у пастку: вода отруєна, але іншої взяти ніде. Повторні аналізи у серпні дали ще гірший результат: знайшли не лише симазин, а й горезвісний дуст. Вміст останнього перевищував норму в різних пробах від 51 до 96 разів. Тоді у школі заборонили готувати гарячі обіди, а в дитсадок почали возити воду у пляшках.
З тих пір спливло трохи часу, і ми вирішили поцікавитися: як живе село без води?

— Наш колгосп у кінці 1970-х був одним із лідерів в області. І зернові вирощували, і садки мали, і молочарство розвивали, — розповідає бужанівський сільський голова Роман Груцький. — Керівництво колгоспу було пробивне і змогло домовитися безпосередньо із заводами, які виробляли різну хімію, про поставки просто в Бужани. А звідси вже продавали по всій області. Потім використання певних пестицидів, наприклад дусту та симазину, заборонили, бо вони дуже шкідливі. Вийшло так, що в Бужани привезли партію хімії, а продати її вже не вдалося. Це одна з версій. За іншою, гербіцид залишили на морозі, він перемерз і втратив свої властивості. Тоді за 200 метрів від житлових будинків вирили канаву і в ній захоронили хімікати. Як кажуть ті, хто це робив, йдеться про канаву розмірами приблизно 

Певно, небесні сили зглянулися на нестачу фінансів в області та районі (бо сільська рада апріорі сама з тим не справиться). Не треба ні засідань робочої групи, ні проектно-кошторисної документації, ні довозити воду в садочок, ні утилізувати, ні загалом морочити голову проблемою. Як чудово
все вирішилося!

2 метри шириною, 2 — глибиною і 30 метрів завдовжки. Там поставили бочки із симазином, зверху накидали дусту і присипали землею. Чув, що трохи вапна добавляли. Колгоспне керівництво пішло на підвищення, а бочки залишилися.
Одного прекрасного дня шукачі металу почули чіткий сигнал металошукача на колишньому господарському дворі. Розкопали і виявили іржаву ємність із якоюсь водою. Літні люди порадили хлопакам не чіпати нічого, бо там хімія. Проте бочку таки дістали. Її залишки й досі валяються біля місця захоронення.
Відтак почали вивчати ситуацію і шукати вихід із неї. З’ясувалося: аби замінити усі водонапірні башти та водопровід, потрібно близько 2 мільйонів гривень. А за утилізацію хімікатів та зараженого ґрунту необхідно заплатити 65 тисяч гривень за тонну. Таких грошей сільська рада, звісно, не має. Та ніхто достеменно й не знає, скільки тої зарази закопали передовики колгоспного виробництва.

У відповідь на звернення голова Волинської облдержадміністрації Володимир Гунчик повідомив, що можливість фінансування заходів із розробки проектно-кошторисної документації будівництва водонапірних башт, артсвердловин та водопроводу в селі Бужани за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища буде розглянуто наприкінці року при формуванні показників бюджету на 2018 рік.

 

 

НЕ ТРЕБА НІЯКИХ ЗАХМАРНИХ СУМ — ДОПОМОГЛА МАТІНКА–ПРИРОДА?

Тим часом люди і далі споживають воду з водопроводу та колодязів.
— Я вже ту воду п’ю хтозна-скільки років — і нічого не трапляється. Чогось їздять сюди і пишуть, роблять бужанців дурними. А та вода така сама, як і всюди, — каже літній чоловік, чий будинок розташований неподалік від місця захоронення. — Тими хімікатами колись в усіх селах користувалися. І тепер поля кроплять. Я якось пас корови, то порахував навіть, скільки разів кропили. Тому та хімія всюди є, — махає він рукою і переводить мову на те, що його справді турбує: — От пенсію обіцяли всім підвищити, але на нашій вулиці поки що лише трьом добавили.

Подібної думки й інші жителі села. Стверджують, що воду п’ють — і ні стороннього запаху, ні присмаку немає.

Як з’ясувалося, проблема нібито вирішилася сама собою. 2 жовтня представники Держпродспоживслужби взяли чергові проби, й аналізи показали, що всі показники… в нормі! Вода цілком придатна до вживання!

— В останніх пробах справді не виявили домішок. Усі на тому сходяться. І водники обласні кажуть, що таке може бути, що, може, вода промила, що такі аналізи можливі, — каже начальник Горохівського районного управління Держпродспоживслужби головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області Микола Крисюк.

Він запевняє, що ситуація на постійному контролі: щокварталу братимуть воду на лабораторні дослідження. Мовляв, частіше не вдасться, бо вартість одного аналізу — близько 200 гривень, а коштів недостатньо.

— Показники шкідливих речовин можуть бути великі. Потім вода може промити. Усе залежить від погодних умов та від стану ґрунту. Коли уже вся отрута звідти вимита, то більше не надходитиме у водоносний горизонт, якщо не буде наступного підживлення, — додає начальник відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Горохівського районного управління Держпродспоживслужби Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області Оксана Худзик.

Отже, воду, яка ще в серпні була отруйною, у жовтні вже можна пити. Інакше, як дивом, це не назвеш. Ще півроку тому в окремих пробах вміст шкідливих речовин перевищував нормативи у 96 разів, а тепер на тобі: все в нормі. Певно, небесні сили зглянулися на нестачу фінансів в області та районі (бо сільська рада апріорі сама з тим не справиться). Не треба ні засідань робочої групи, ні проектно-кошторисної документації, ні довозити воду в садочок, ні утилізувати, ні загалом морочити голову проблемою. Як чудово все вирішилося!

От тільки Бужани й далі як на пороховій, перепрошую — на пестицидній бочці. Тара ж бо стара й зогнила. А раптом знову десь потече? Та й не всі вірять у диво. Бо в місцевий дитсадочок  усе ще возять бутильовану воду…