
Центр польсько-українського діалогу у Костюхівці
Маневицьке коріння польського футбольного клубу «Легія»
Багатовікові життєві взаємини поміж Україною і Польщею характеризуються, в переважній більшості, неоднозначними подіями та фактами. Було все – війни, образи, звинувачення… Але немало й хороших сторінок, в тому числі й тих, що писалися на Маневиччині
Одна з них торкається подій столітньої давнини. Як відомо, в 1916 році, коли криваве крило Першої світової війни торкнулося волинського краю, у східній частині нашого району поблизу сіл Костюхнівка, Вовчицьк базувалися польські легіонери, які воювали на боці німецько-австрійських військ.
Війна війною, але відпочинок солдату також потрібен. Через що на кількакілометровій віддалі від лінії фронту, поза селом Вовчицьк, польське командування сформувало навіть невеликі військові поселення, зокрема, Легіоново, Нові Кукли, Яцків для морального та фізичного відпочинку «жовнірів». Ось тут-то, на Маневиччині, у березні 1916 року з числа військовослужбовців штабне керівництво утворює польові футбольні команди, які розігрували поміж собою так званий «місцевий чемпіонат».
Збірна футбольна команда військового формування, яким командував тоді ще не досить відомий Юзеф Пілсудський, а в недалекому майбутньому один із засновників і «комендант» Польської держави, отримала назву «Команда легіонів».
Таким чином маневицька земля причетна до формування одного з найдавніших футбольних клубів Польщі.
Чи доводилося полякам проводити дружні футбольні зустрічі з місцевими сільськими футболістами, поки що невідомо. Більше всього, в прифронтовому Вовчицьку тоді ще футбольної команди не було, оскільки переважна більшість мешканців села евакуйована вглиб Росії. Однак футбольна завзятість залишилася в сільської молоді до нинішнього часу. Це видно за результатами районних чемпіонатів.

Восени 1916 року штаб, разом з ним і футбольна команда, передислокувалися до Варшави. Через кілька років, після становлення Другої Речі Посполитої, футбольна команда «Легія» визнається офіційним клубом і виборює неодноразове лідерство чемпіонатів сусідньої країни.
З 1916 року і донині футбольний клуб в контексті назви видозмінювався, але ім’я «Легія» залишилося назавжди.
Думаю, в цьому історичному ланцюгу поки що не вистачає ланки єднання, яка можлива через майбутню футбольну зустріч, приміром, «Легія» Варшава – «Динамо» Маневичі. Тут не важливий рахунок гри. Більш значимою має стати історична пам'ять. А чи відбудеться таке – невідомо.
Таким чином маневицька земля причетна до формування одного з найдавніших футбольних клубів Польщі. Ось вони – несподівані приємні сторінки історії.
Микола БОРБИЧ.
