СЕЛО МОЄ, ДЛЯ МЕНЕ ТИ ЄДИНЕ: ТРИСТА ЛІТ СТОБИХВИ - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.22 € 30.77

СЕЛО МОЄ, ДЛЯ МЕНЕ ТИ ЄДИНЕ: ТРИСТА ЛІТ СТОБИХВИ

Село Стобихва Камінь-Каширського району відзначило 300-літній ювілей. Цікава доля цього поліського села, яке колись мало статус міста.

Село Стобихва Камінь-Каширського району відзначило 300-літній ювілей. Цікава доля цього поліського села, яке колись мало статус міста. У Першу світову війну Стобихва зазнала великих руйнувань. Будинки під солом’яною стріхою згоріли, а всіх мешканців села було евакуйовано.
У 30-х роках минулого століття Стобихва опинилась у зоні Поворського військового полігона. Польські власті виселили населення з околишніх хуторів.
З приходом радянської влади у 1939 році тут створили колгосп імені Сталіна. Тих, хто не хотів писати заяв про вступ до колгоспу, вислали у сталінські табори в Сибір.
У 50-х роках знову почалося велике примусове переселення Стобихви у зв’язку з розміщенням поряд найбільшого в Західній Україні того ж таки Поворського полігона. Та поліщуки не поспішали зриватись з мальовничих берегів річок Стобихівка і Стохід, хоч на городи нерідко падали бомби.
Вижила, відродилась невмируща Стобихва. В останні роки тут з’явились нові будинки і лелечі гнізда, повідомляє студентка факультету журналістики Луцького гуманітарного університету Світлана Нивчик.