ЗА КУЛІСАМИ ТЕАТРУ

У виставі обласного музично-драматичного театру імені Т.Г.Шевченка “Наталка Полтавка” І.Котляревського зайнято в одному складі лише шість акторів. Але щоб народилася нова вистава і ці шестеро акторів створили маленьке диво, яке надовго залишиться в серцях глядачів, має докласти творчої праці не один десяток людей.
Перше, що зустрічає глядачів біля входу до театру — велика, гарна рукописна афіша з назвою вистави. До того вже попрацювала служба по розповсюдженню квитків, яку багато літ очолює заступник директора театру Анатолій Глива. Він та його підлеглі найперш опікуються тим, щоб артистам було перед ким грати. А біля гостинно розчинених дверей зустрічають тих людей, котрі прийшли на виставу, контролери-білетери. За ними естафету приймають гардеробниці. Мимоволі пригадується сказане великим Костянтином Станіславським про те, що театр починається з вішалки.
Ось глядач вже у залі. І на сцені всі необхідні атрибути, власне, створена зрима атмосфера, у якій буде відбуватися дійство. За цим — творча робота не лише художника, а й тих, хто працює в очолюваному Василем Бочкаєм бутафорському цеху, — Євгенії Шевчук, Володимира Шостака, Руслана Берези. Все те “добро”, що має у реквізиторському цеху Марія Вітковська (чого там тільки не побачиш!), починаючи від “гарбузів”, які підносять дівчата нелюбим нареченим, до гетьманської булави, їх робота.
А спробуйте створити виставу без відповідних сценічних костюмів. Ось, наприклад, ми бачимо костюми героїв “Наталки Полтавки”. Їх ескізи створив художник. А вже у швейному цеху Валентина Локачук, Фаїна Бондарук, Ольга Мікула як справжні чарівниці разом з художником, акторами шиють, перешивають, гаптують, власне, творять потрібні для даної вистави костюми.
Театру не обійтися без перукарського і радіоцехів, без монтувальників декорацій, художньо-постановочної частини, яку очолює Сергій Шура, відповідного освітлення. А хіба можна вести мову про музично-драматичний театр, не згадуючи його балету на чолі з Олексієм Яришем! Недарма ж коли зайшла мова про кількість людей, які трудяться в театрі, то мені назвали цифру 147, з них лише 46 акторів.
За годину до вистави зайшли разом з директором театру Богданом Березою за лаштунки. Всі, задіяні в спектаклі, вже були на місцях. Заслужений артист України Олександр Пуц поспішав на “розспівку”, яку проводив разом з концертмейстером Ярославом Зеленовим завідуючий музичною частиною, він же й керівник оркестру, Леонід Гнатюк.
У великому залі для репетицій готувалися до виходу на сцену заслужені артисти України Лариса Зеленова, Олександр Якимчук, Олександр Пуц. Тут же звучали голоси Ігоря Зінчука та Дмитра Мельничука.
В оркестровій ямі музиканти настроювали інструменти. На сцені, яку відгороджувала від залу, що вже наповнився глядачами, завіса, щось ще чаклували монтажники.
І ось пролунав третій дзвінок. Відкрилася завіса і розпочалося дійство. Коли ми переймаємося всім тим, що відбувається на сцені, згадаймо, що за їх успіхом непроста, творча, хоч і невидима праця десятків людей, відданих театру.
Анастасія ФІЛАТЕНКО.
Фото Євгена ТАНДУРИ.