ГЕГЕМОН НА ГЛИНЯНИХ НІЖКАХ? - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.78 € 32.03

ГЕГЕМОН НА ГЛИНЯНИХ НІЖКАХ?

Головним процесом, що визначає “світову історію”, є прагнення Заходу, взагалі й Сполучених Штатів Америки зокрема, відстояти панівне становище на планеті...

Головним процесом, що визначає “світову історію”, є прагнення Заходу, взагалі й Сполучених Штатів Америки зокрема, відстояти панівне становище на планеті.
Таке твердження здатне викликати подив: хіба пануванню Заходу щось загрожує? Гнітюча економічна перевага, непорівнянна (ні з ким) військова міць, американізація світової культури, безпрецедентний ідеологічний пресинг — що ще потрібно для забезпечення згаданого панування? Ну є, звісно, дрібні шорсткості на кшталт “світового тероризму” чи зростаючого антиамериканізму, але ж не їм ставити під сумнів гегемонію Заходу! Сьогодні Захід сильний як ніколи, і ніякі зовнішні загрози йому не страшні. Але то зовнішні. З внутрішньою ситуацією справа набагато гірша.
Нині немодно посилатися на Маркса, але поки що нікому не вдалося спростувати його положення про пріоритетний, базисний характер економічного життя суспільства, тому що справді перш ніж займатися наукою, політикою тощо, потрібно їсти, вдягатися, мати житло... От в економіці-то й уся суть. Річ у тім, що, як це не дивно звучить, хвалена західна економіка сама по собі зовсім неефективна. Візьмемо, приміром, американську – наймогутнішу на планеті, у кількісному відношенні вона становить від 20-25 відсотків світової (це приблизно 5% населення). Сила! Але в динаміці ситуація виглядає дещо інакше. Після Першої світової війни американське виробництво становило майже третину світового, після Другої — близько половини. Зараз же “тільки” близько чверті. Теж вражаюче, але вже не те, динаміка негативна. Однак головне не в обсягах, а в якості. Тому що, даючи чверть світової продукції, США використовують 40 відсотків світових сировинних ресурсів і викидають половину відходів. (Недарма Америка так завзято опиралася прийнятим свого часу міжнародним екологічним рішенням і так і не підписала Кіотський протокол.) І це не враховуючи колосального зовнішнього й внутрішнього державного боргу. Додайте сюди й те, що світ насичений масою “порожніх” доларів. Ну й багато чого іншого.
Така економіка просто не в змозі існувати “сама по собі”, поряд і в конкуренції з іншими економіками. Тільки безроздільне розпорядження світовими ресурсами, повновладне панування на світовому ринку, політичний диктат і взагалі нееквівалентні відносини з іншими країнами забезпечують її панування; поставлена в рівні умови з іншими державами вона негайно впаде. Недарма видатний сучасний філософ А.Зинов’єв, котрий не з чужих слів знає ситуацію на Заході, стверджував, що економіка Заходу, “загнаного” в національні кордони (тобто позбавленого світового панування), абсолютно неконкурентоспроможна.
А поки подальша деіндустріалізація Сполучених Штатів, як і решти країн Заходу, перенесення матеріального виробництва в залежні держави за одночасного створення в себе “постіндустріального”, “інформаційного суспільства” тривають повним ходом. Такого роду світовий розподіл праці ще більше зміцнює гегемонію Заходу. Тим не менш для нього все страшнішою стає будь-яка небезпека втратити свою владу. Як писала Леся Українка, “хто не був високо, той зроду не збагне, як страшно впасти”. Сьогодні для “золотого мільярда” збереження панування над рештою світу — питання життя і смерті.
Леонід БЕРЕСТ.