У Підбереззі освятили каплицю Пресвятої Богородиці
Ошатну споруду у рідному селі збудувала сім’я Віри і Василя Юрчуків
Урочисте освячення святині звершили декан Горохівського деканату, настоятель Свято-Вознесенського храму м.Горохів о.Андрій Сидор, настоятелі Свято-Анно-Зачатіївського і Свято-Введенського храмів сіл Підбереззя і Печихвостів о.Василь Ревага і о.Ярослав Музичук, настоятель храму святої Параскеви П’ятниці с.Милятин Іваничівського району о.Василь
Корецький.
У кожної гарної справи, якою людина хоче залишити про себе спомин у земному житті, є передісторія. Свою пані Віра по-жіночому смиренно називає обітницею Господу. Виконуючи її, подружжя спершу у мрією оселило часточку
небесної святості у вдячних Творцеві серцях, а потому звершило цю мрію світличкою для молитви. Каже, що каплицю вдалося збудувати порівняно швидко з Божою і людською поміччю.
Найперше для неї облюбували затишне у Підбереззі місце, аби і подорожні мали де попросити заступництва у Пресвятої Діви. За необхідним земельним дозволом звернулися у Підберезівську сільську раду. Лідер територіальної
громади Віктор Коритко і сільські депутати Богоугодний намір підтримали одноголосно.
До новозбудованої святої обителі церковна громада на чолі з деканом Горохівського деканату о.Андрієм Сидором і священнослужителями йшли Хресним ходом від Свято-Анно-Зачатіївського храму.
Три місяці тому обсяг роботи здавався величезним, однак пані Віра пригадує, що в усьому порадником слугувало Святе Небо. У благодатну хвилину жінка розговорилася зі сусідом Сергієм Кулем, який має золоті руки і хист реставрувати, оновлювати церковне начиння. Вислухавши, яку саме Фігуру Богородиці пані Віра бачить у майбутній капличці, молодий чоловік із душею придбав Її в одній із художніх майстерень. Тим часом сваха подружжя Оксана
Ковальчук із Бран у своїх «джерелах» відшукала номер телефону майстрів із Почаєва. Зачувши, що будівництво каплиці є справою сімейною (здебільшого такі вартісне доброчинство ініціюють громади), умільці приїхали, не
барячись.
І закипіла робота. Майстрів Степана, двох Вікторів і художника Василя поселила безоплатно у належному їй приміщенні хороша Вірина подруга Тамари Панасюк. Тепер Віра і Василь Юрчуки пригадують щасними ті хвилини і дні, в які у злагоді і в спільному бажанні збудувати каплицю благодатною, вибирали ескіз, дослухалися одні до одних, як окрім Тамари Панасюк до хорошої справи безкорисливо долучалися односельчани Соргія Бесо, Віталій Савін, Микола Кізім, Павло Шамрило, Олег Бойко, Василь Куньчик, сім’я Валентини і Миколи Прищів…
Віра і Василь Юрчуки вдячно моляться за кожного, хто разом із ними зводив святиню руками, добрими словами, щирими побажаннями.
...У хвилини звершення обряду освячення каплиці глянуло на село сонечком Боже благословення, наче засяяло істиною, що Творець бачить усіх і все. Вшанувати незабутню в селі подію, засвідчити свою повагу будівничим прийшло багато людей. До новозбудованої святої обителі церковна громада на чолі з деканом Горохівського деканату о.Андрієм Сидором і священнослужителями йшли Хресним ходом від Свято-Анно-Зачатіївського храму,
в якому Віра Юрчук слугує касиром. Щасливими, як і батьки, в урочисті хвилини бачилися їхні діти – син Сергій і невістка Ірина, донька Іванна, трирічна внученька Настуся. Під милозвучний спів священиків і церковних
хористів, в аурі доброзичливості мило усміхався навіть двомісячний Арсенчик – синочок-первісток Сергія і Ірини.
До слова, мине ще трохи часу і до родини Юрчуків – подружжя Іванни і Ігоря Рекрутів Святе Небо пошле із
дорогоцінною ношею-малятком лелеку…
Леся Влашинець
