А пасажири автобусів не можуть своєчасно доїхати туди, де їм потрібно
А пасажири автобусів не можуть своєчасно доїхати туди, де їм потрібно Газета “Волинь” минулого року писала про те, якою проблемою є добратись нововолинським пасажирам до Львова. І вина тому – часті зриви маршрутних рейсів АТП-10708. Тоді колишній директор автотранспортного підприємства навіть погрожував кореспонденту газети за критичний виступ судом. Хоча журналіст, який не раз опинявся у ролі ошуканого пасажира, мав поряд з іншими значно більше підстав компенсувати через судову інстанцію як матеріальні, так і моральні збитки. Минуло немало часу, але ситуація не покращилась. Як і раніше, рейсові автобуси ходять, як їм заманеться. Інколи доходить до абсурду. Наприклад, під кінець робочого дня 24 грудня у диспетчерській автостанції Нововолинська на запитання, чи буде перший рейс до Львова наступного дня, порадили: “Дзвоніть самі до автотранспортників, питайте їх”. Там сказали однозначно стверджувально: “Поїде обов’язково”. Обнадійливі пасажири зранку поспішили на автостанцію. Але у касі повідомили, що автобуса не буде, бо водій... не хоче їхати. Коли обурені пасажири вже зібралися на платформі в очікуванні прохідної маршрутки “Ковель-Львів”, з’ясувалось, що нововолинський автобус все ж таки поїхав до Львова, але з малою кількістю пасажирів. Бо працівники автостанції, спантеличені безрезультатними переговорами з диспетчерською службою АТП, не продавали заздалегідь квитків. А на 12.00 того ж дня автобус на львівський маршрут вже не поїхав. Цей випадок – один з тих, які трапляються на автостанції шахтарського міста майже через день. Підтвердження тому – доповідна записка начальника автостанції Віктора Приходька на ім’я заступника міського голови Сергія Назарука, з якою він звернувся днями. У ній, зокрема, зазначається, скільки і яких рейсів було зірвано у святкові і передсвяткові дні з вини АТП-10708. До негативного списку долучився ще й Луцьк. Крім того, як повідомив Віктор Приходько, по ряду експресних маршрутів до обласного центру автобуси регулярно не ходять вже з вересня минулого року. Траплялося, що автобус є, нема шофера. Або навпаки. Бувало, що автобус на певний рейс під’їде до платформи, шофер гляне, що чекає не стільки людей, як би хотілось, - розвернеться і поїде назад. - Такого неподобства ще не було, - каже Віктор Приходько. – Практично, важко налагодити якусь нормальну співпрацю з автотранспортниками. Мав намір порозмовляти з новим директором АТП, але він відмовився, зіславшись, що в нього нема часу. Відсутній резервний автобус, який повинен бути на випадок непередбачуваної технічної поломки. Пояснюють, що великі автобуси на окремі рейси їм не вигідно пускати. Тоді логічно купити мікроавтобус. Нема грошей? Нема елементарної відповідальності, - додав обурено він. Така ж категорична думка висловлювалась і на “круглому столі” у заступника голови міськвиконкому Сергія Назарука за участю всіх причетних до пасажироперевезень суб’єктів. Директор АТП-10708 Олександр Коляда, на якого спрямувались критичні стріли, негативні факти намагався пояснити скрутною ситуацією підприємства, яка виникла через заборгованість шахт за перевезення їхніх робітників. Однак Сергій Назарук, уважно вислухавши думки усіх присутніх, жорстко сформулював свою вимогу: - Якщо транспортники порушують умови угод, не справляються з узятими зобов’язаннями, не забезпечують резервними машинами, зривають рейси, – будемо розривати угоди й віддавати маршрути іншим. Як повідомив Віктор Приходько, чотири дні після наради автобуси ходили систематично. Це забезпечило нормальну обстановку на автостанції, не нервували пасажири. Але після цього знов почалися зриви рейсів. Не варто згадувати, скільки перевозилось пасажирів ще років десять тому з Нововолинської автостанції. І всі рейси стовідсотково забезпечувало автотранспортом згадане АТП. “Канули у лету”, як кажуть, ті часи. Змінилась форма власності підприємства, прийшли нові господарі. Акції пасажирського АТП шахтарського міста викупили приватні особи з Ковеля. Про розмах планів нових власників свідчить той факт, що подвір’я підприємства прикрасили шість великогабаритних МАЗів. Але, як вияснилось з розмови з директором Олександром Колядою, вони не принесли очікуваних прибутків підприємству. Більше того, воно зараз переживає не найліпші у фінансовому плані часи. Погодився з тим, що, очевидно, аби усі рейси були рентабельні, потрібно придбати мікроавтобус, але зараз це нереально. При тому Олександр Георгійович запевнив, що вони думатимуть, як виправити становище і сподіваються, що до літа їм вдасться це зробити. Можливо, нові господарі мають свої плани стосовно розвитку підприємства. Але ніхто не заставляє їх претендувати на монополію при перевезеннях на всі маршрути. Бо виходить так: сам не гам – і комусь не дам. Не можеш сам – уступи дорогу іншому. Адже бажаючі є. І ще одне. Мабуть, важко знайти крайнього, коли керівники часто змінюються. Тоді кожним рейсом починає керувати водій. А в результаті потерпають люди, які не мають власних авто і грошей на непомірні тарифи для таксистів. Алла ЛІСОВА.
