СТАНОВЛЕННЯ ВИЩОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ У ЛУЦЬКУ: СПРОБА ТРЕТЯ

Мало хто знає, що ще в 1956 році стояло питання про відкриття в Луцьку медінституту. Однак тоді місцеві власті не захотіли цим займатися і інститут відкрився в Тернополі. Через 37 років (в 1993 році) при реорганізації Луцького педінституту у Волинський державний університет був створений медико-біологічний факультет, який проіснував один рік і був переведений не без відома властей до Львівського медичного університету.
Історія дала третю спробу. Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету отримав ліцензію Міністерства освіти і науки України на право підготовки фахівців з напряму «Медицина» за спеціальністю «Лабораторна діагностика». Наша розмова з цього приводу із колишнім деканом медико-біологічного факультету, нині ректором Луцького біотехнічного інституту МНТУ Григорієм Стеценком.

Григорій Семенович Стеценко — професор, доктор медичних наук, академік Академії медико-технічних наук, автор більше 100 наукових праць, патентів на винаходи «Система діагностики захворювань», «Пристрій для діагностики захворювань». Закінчив Чернівецький медичний інститут, працював головним лікарем дільничної і районної лікарень, головним терапевтом, завідуючим обласним відділом охорони здоров’я на Хмельниччині, як науковець і викладач працював асистентом, старшим науковим працівником, професором Вінницького медичного університету.
В 1993 році був запрощений в Луцьк на посаду декана медико-біологічного факультету.

— Григорію Семеновичу, чому медико-біологічний факультет передали до Львівського медуніверситету, адже кадри, матеріальна база були передбачені заздалегідь?
— Концепція підготовки лікарів-біохіміків, лікарів-біофізиків розроблена передовою медичною елітою на чолі з висококваліфікованим лікарем, завідуючим відділенням обласної лікарні Володимиром Карпуком. На жаль, насіння вищої освіти, посіяне у Луцьку, проросло у Львові. Значить, було це комусь вигідно! Щоб наші волиняни возили торби до Львова, а потім, після закінчення, талановитих залишали за місцем навчання. Приклади з минулого: медиками-академіками волинянами Павловським, Сидоруком пишається сьогодні Галичина й Буковина. Необхідно використати третю спробу створення вищої медичної освіти на Волині.
— А чи потрібна вона у Луцьку? Медицина на грані занепаду, медиків і так багато з мізерною заробітною платою...
— Не можна ототожнювати вищу медичну освіту і незадовільну охорону здоров’я. Мати більше фахівців з вищою освітою, в тому числі медичною, — це не тільки гордість і престиж краю, а й велика економічна вигода. Наприклад, у наших недалеких сусідів в Ужгороді, де є медичний факультет, професор Смоланка робить надскладні операції на мозку, в тому числі зарубіжним пацієнтам, які на законних підставах поповнюють казну регіону.
Так, дійсно створювати медичну освіту сьогодні — важка справа, але в умовах Волині не використати знання та досвід більше 60 професорів, докторів та кандидатів наук медико-біологічного, технічного та гуманітарного профілю, талановитих лікарів-практиків для підготовки фахівців з вищою медичною освітою — це великий гріх.
— Можете назвати їх?
— Будь ласка, з великим задоволенням і повагою до цих людей. Це Ягенський, Духневич, Зубанова, Колихан, Міх, Бузко, Дорецький, Пастрик, Лимар, практичні лікарі — Комарницький, Конопельнюк, Шепель, Потягайло, Назарчук, Кревський, Яшан та багато інших. А щодо того, що медиків вистачає, це питання спірне. Близько сотні посад лікарів сьогодні в області вільні, особливо в сільській місцевості. Але кількість медиків розподілить сучасний ринок медичних послуг, в тому числі і спеціалістів з лабораторної діагностики, яких готуватимуть в нашому закладі.
— В яку суму обійдеться місцевому бюджету створення вищої медичної освіти в Луцьку?
— Жодної копійки з бюджету не потрібно, оскільки навчання у нас буде платне. Талановитій молоді будуть надаватися пільги. Наприклад, Світлана Шейко із с.Чаруків прийнята на безкоштовне навчання за спеціальністю «Екологія» і сьогодні продовжує своє навчання у Гарвардському університеті.
— Спеціалісти, яких Ви вже випускаєте, мають якесь відношення до охорони здоров’я?
— Інститут готує спеціалістів з напрямів: «Комп’ютерні науки», «Екологія», «Біотехнічні та медичні апарати і системи», «Менеджмент», «Економіка», «Право», «Філологія». По замовленню ми можемо адаптувати навчальні плани для потреб медичної галузі.
— А що робити комп’ютерникам та менеджерам в лікарні?
— Черепна коробка і мозок рядового і головного лікаря залишились такими, як і два століття тому, а інформація про хвороби та їх симптоми, ліки збільшились в сотні тисяч разів. Щоб запам’ятати все це, потрібна друга «штучна» голова — це і є комп’ютер. Комп’ютеризовані поліклініки, реєстратури, операційні — це повинно стати нормою сучасної лікарні.
Щодо менеджерів. Кожна четверта гривня, виділена на охорону здоров’я із злиденного бюджету, потрапляє в «болото», а щоб цього не допускати, потрібні фахівці, які володіють економічними критеріями раціонального використання коштів.
— Яка матеріальна база Луцького біотехнічного інституту сьогодні?
— Чотири приміщення, п’ять комп’ютерних класів, спортивний зал, їдальня, медичний центр і все необхідне для отримання належної освіти.
— І чим зараз може похвалитися ваш інститут у плані підготовки фахівців?
— Маємо більше 1000 студентів, зробили 4 випуски, більше 96 відсотків випускників працевлаштовано. Приділяється увага професійному росту викладачів, сприяємо у написанні дисертацій. Створені сприятливі умови для майбутніх випускників Володимир-Волинського медико-технічного коледжу, де проводиться навчання за такими спеціальностями: «Лікувальна справа», «Сестринська справа», «Фармація» — вони зможуть поступити до нас на третій курс на спеціальності «Біотехнічні та медичні апарати і системи», або «Лабораторна діагностика» чи продовжити навчання у Київському медичному інституті української асоціації народної медицини.
— Цікаво, а яка заробітна плата у викладачів?
— Молодому викладачу є можливість отримати не менше 1000 гривень, керівнику напрямку — не менше 3000 гривень.
— Ваш інститут є структурним підрозділом Міжнародного науково-технічного університету. Чи це допомагає у розвитку міжнародних зв’язків?
— Більше 30 студентів відвідали Велику Британію, були на мовному стажуванні і на роботі в сільськогосподарських таборах. Інститут був ініціатором проведення у м.Луцьку Міжнародної конференції «Україна— НАТО: стратегічне партнерство» і, я думаю, наші стосунки будуть продовжуватись. Володимир-Волинський медико-технічний коледж налагоджує зв’язки з Польщею.
— Доводилось чути розмови про нові методи лікування у Вашому медцентрі.
— Так, окрім сучасної стоматологічної, гінекологічної, терапевтичної допомоги, у нас проводять комп’ютерну діагностику та очищення кишечника.
— Григорію Семеновичу, як Ви вважаєте, чи буде вдалою третя спроба становлення вищої медичної освіти на Волині?
— Я вірю в це, оскільки ми маємо ідеологічну підтримку керівництва області і міста.
— А який є вихід сьогодні із складного становища у нашій медицині?
— Не потрібно винаходити велосипед, в усіх економічно розвинених країнах існує страхова медицина, але у нас перед переходом на цивілізовані основи страхової медицини необхідно на науково-економічних засадах зберегти існуючу систему охорони здоров’я. На жаль, закон про страхову медицину не дасть відразу бажаних результатів. Це вже відчула на собі Росія. Щоб він діяв, потрібні чотири головні складові: високий професіоналізм лікарів, багаті пацієнти, економічно сильні підприємства і багаті лікарі, які могли б компенсувати шкоду, нанесену своєю діяльністю. Поки що цього в нас немає. До того ж я не знайшов жодної чітко відпрацьованої науково та економічно обгрунтованої моделі медичного обслуговування на регіональному рівні.
— Чи пропонували вчені Луцького біотехнічного інституту свої послуги щодо проблем охорони здоров’я?
— Так, ми подавали в постійну комісію обласної ради з питань охорони здоров’я людини конкретні пропозиції, але отримали лаконічну відповідь: «Порушені питання потребують додаткового аналізу та вивчення». Колектив вчених інституту (економісти, юристи, психологи, організатори охорони здоров’я) готові брати участь у розробці моделі охорони здоров’я області і відстоювати їх для прийняття законодавчих актів.
— А це правда, що Ваш син — доктор юридичних наук, автор першого в країнах СНД підручника «Медичне право», консультант з правових основ трансплантації органів і тканин — переїхав із Росії в Україну?
— Так, я дійсно дав батьківський наказ: «Скажи спасибі Росії за отриману освіту і йди працювати на нашу державу Україну».
— На закінчення хочеться побажати вам успіху в нелегкій справі становлення медичної освіти на Волині.
— Дякую. Сподіваюсь на підтримку популярної і улюбленої читачами газети «Волинь».
Петро ХМЕЛЯРСЬКИЙ.