Культура
У Луцьку здійснили подорож у Новий рік
Вражаюча мандрівка за проектом громади Луцька «Місто рівних –місто різних» відбулася 26 грудня за маршрутом: Бібліотека – Місто – Музей
Працівники відділу краєзнавчої роботи Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки у передноворіччя організували подорож, яка була приурочена історії виникнення новорічних прикрас та новорічної атрибутики, йдеться на сайті КраєЗнавці.
Отож, у Волинському краєзнавчому музеї вони відвідали виставку різдвяно-новорічної атрибутики учасників Дванадцятого обласного конкурсу «Символи різдвяних свят», відкриття якої відбулося 22 грудня. У 1993 році започаткував виставку О. Ф. Ошуркевич (1933–2010) – український фольклорист й етнограф, заслужений працівник культури України. Сьогодні, продовжуючи традиції відомого дослідника, виставку нам представила Л. А. Мірошниченко-Гусак, завідувач відділу етнографії та народних промислів Волині Волинського краєзнавчого музею.
За радянської влади офіційний початок року змістився на 14 днів уперед. Проте церковне відзначення не змінилося. Відтак у нас співіснують дві дати початку року: офіційна — 1-го і релігійна – 14 січня.
А ще вони провели короткий екскур історією відзначення Нового року. Із запровадженням християнства в Київській Русі церква зажадала змінити дату Нового року. Релігійний календар змушував перенести його з весни на осінь. Зрозуміла річ, що зламати віковічні традиції було нелегко. Для цього знадобилося не одне століття заборон і жорстоких шельмувань дайбозької віри, котрої дотримувалися мешканці глибинних сіл, адже християнство для них було попервах чужорідним. Про це підтверджує той факт, що митрополит Феогностій 1342 року, на вимогу грецьких церковників, змушений був розповсюджувати суворий циркуляр, згідно з яким всіх мешканців зобов’язували святкувати Новий рік тільки у вересні. У Європі під впливом католицизму початком року вважався січень. Російська імперія була чи не єдиною країною, до якої входила і значна частина вкраїнських земель, зі старим літочисленням. Щоб якось уніфікувати цю розбіжність, Петро І-й запропонував церковникам перенести Новий рік з вересня на січень. Проте, й ця дата виявилася не остаточною. За радянської влади офіційний початок року змістився на 14 днів уперед. Проте церковне відзначення не змінилося. Відтак у нас співіснують дві дати початку року: офіційна — 1-го і релігійна – 14 січня. Ось така, якщо коротко, передісторія з відзначенням Нового року. Що б там не було, але ми вже звикли до цього і сучасне святкування видається нам природним, цілком логічним.
