Останнім часом все частіше можна зустріти білорусів на ринку у Ратному. ..
Останнім часом все частіше можна зустріти білорусів на ринку у Ратному. Спершу, коли продукти харчування у Білорусі були значно дешевші, ніж у нас, ратнівчани купували у заїжджих продавців масло, тверді сири і навіть хліб. Привозили білоруси із собою речі, що вже були у використанні, і збували їх місцевим жителям. Потім підприємливі сусіди, які працювали на фабриках, брали під реалізацію і пропонували жителям Ратнівщини шкарпетки, колготки, постільну білизну за значно зниженими цінами і оптом. „Білоруський ринок” — так почали називати ратнівчани територію, на якій провадили торгівлю білоруси, — зростав у масштабах. Тут добре почали себе почувати навіть білоруські підприємці. Як зізналась мені одна із продавців, яка реалізовує власноруч пошиті куртки, в Україні легше організувати дрібний бізнес: — Нам вигідно приїжджати до вас. Заплатив гроші за патент і торгуй спокійно. До речі, товар цієї жіночки досить-таки популярний серед покупців у Ратному. Куртки практично не залежуються і ціняться у межах 100-150 гривень. Крім того, можна замовити і розмір, і колір. За тиждень замовлення виконується. На Ратнівському ринку щонеділі білоруська підприємниця торгує більше двох років. Із початком будівництва у Ратному торгового центру білорусам довелось потіснитись. Тепер вони свій крам розкладають вздовж тротуару вулиці Центральної. Асортимент товару з кожним разом розширюється. Тут можна придбати усе, починаючи від книг і закінчуючи одягом, білизною, різними дрібничками для господарства. От тільки продуктами харчування вже не торгують, бо ціни на них тепер у Білорусі у два-три рази вищі наших. У неділю по обіді до продовольчих магазинів у Ратному годі й ходити, адже білоруські торговці “змітають” усе: молочні продукти, макаронні вироби, м’ясо і ковбаси. Причому постійними покупцями вони є не тільки у вихідні. Частенько на площі перед колишнім будинком побуту можна побачити кілька білоруських автобусів, якими сусіди приїжджають, щоб поповнити продуктові запаси. Та чи не найбільшим попитом серед білорусів користується наша “Поліська” горілка, яка і на смак добра, і коштує вдвічі дешевше за білоруську. Частина підприємливих жителів Ратнівщини розуміє, що на різниці цін в Україні і Білорусі можна добре заробити. - Щороку я їздила на заробітки до Польщі, - розповідає мені знайома. - А тепер переконалась, що і у нас можна заробити. Кожного дня я скуповую ковбасу, сир, яйця і везу їх до Бреста. Щоправда, інколи міліція може прийти і все забрати, але якщо все добре, то в день маю не менше п’ятдесяти гривень. Останнім часом чимало жителів Ратнівського району їздять на іномарках з білоруськими номерами. Кажуть, машини у Білорусі значно дешевші. Українці із задоволенням купують їх, реєструють на білоруських родичів, а потім користуються за довіреністю. Схоже на те, що криниця “взаємодопомоги” українців і білорусів у прикордонних районах ніколи не зміліє. Життя саме підказує, як розвивати зв’язки. Олена ДУДКЕВИЧ.
