Волинянин - чемпіон світу з хокею, святкує сьогодні 50-річчя
Петер Бондра – зірка клубу «Вашингтон Кепіталз» – родом із Баківців Луцького району
Коли на лід під номером «12» виходив Петер Бондра, вболівальники зустрічали його стоячи. І хоч Волинь ніколи не була хокейним регіоном, але саме тут 7 лютого 1968 року у селі Баківці Луцького району народилася майбутня зірка клубу «Вашингтон Кепіталз»
Першим катком для спортсмена став ставок в селі Баківці, розташований біля батьківської хати. Тоді в цьому незграбному хлопчику мало хто міг розгледіти чемпіона.
Волинянин увійшов в тридцятку найвидатніших гравців за всю історію хокейного клубу, подолавши рубіж у 500 шайб. У складі національної збірної Словаччини провів 47 матчів, був учасником зимових Олімпійських ігор 1998 і 2006 років,Чемпіонатів світу 2002 і 2003, Кубка світу-1996, матчу всіх зірок НХЛ (1993, 1996, 1997, 1998, 1999), володарем Трофея Моріса Рішара (1995, 1998), має звання «Чемпіон Чехословаччини».
Його батько був етнічним українцем, після закінчення Другої світової війни з Чехословаччини перебрався на Волинь, та згодом сім`я повернулася назад. Відтак професійну стежину Петер розпочав в хокейному клубі «Попрад». Згодом дебютував у чехословацькій лізі як гравець клубу «Кошице». У 22 роки він потрапив до «Вашингтон Кепіталз», де пережив найкращі моменти своєї кар`єри.
Волинянин увійшов в тридцятку найвидатніших гравців за всю історію хокейного клубу, подолавши рубіж у 500 шайб. У складі національної збірної Словаччини провів 47 матчів, був учасником зимових Олімпійських ігор 1998 і 2006 років,Чемпіонатів світу 2002 і 2003, Кубка світу-1996, матчу всіх зірок НХЛ (1993, 1996, 1997, 1998, 1999), володарем Трофея Моріса Рішара (1995, 1998), має звання «Чемпіон Чехословаччини».
На Чемпіонаті світу в 2002 році у Швеції у фінальному поєдинку проти Росії волинянин забив вирішальну шайбу (4:3), завдяки якій збірна команда Словаччини здобула золоту медаль. У 2007-му Петер Бондра оголосив про завершення хокейної кар`єри, за «Вашингтон Кепіталз» зігравши 961 матч.
Він вільно розмовляє українською, з дружиною виховує трьох дітей: дочку Петру і синів – Девіда та Миколауса, які пішли стежкою батька і теж стали хокеїстами. Батьківська хата Бондрів у Баківцях збереглась до цих часів, зараз там ніхто не проживає. Можливо, вона колись дочекається свого героя.
