100-РІЧНА ФЕОДОСІЯ МАРТИНЕЦЬ НАЙБІЛЬШЕ БОЇТЬСЯ... ВТРАТИТИ РОБОТУ

„Як тільки звільнюсь, наступного дня помру”, — каже прибиральниця житлово-комунального підприємства №2 міста Нововолинська Феодосія Мартинець, якій цього року виповниться 101 рік!
ЖОДНОГО ПРОГУЛУ ЗА СТО РОКІВ
— Я звикла до роботи, втягнулась і мені не тяжко. Не хочу втратити роботу, бо не зможу просто так сидіти без діла. Здається, як тільки звільнюсь, на другий день помру, — низенька, худорлява, але жвава Феодосія Панасівна буквально переконує нас, що на пенсію їй ще зарано. Видно, переживає, чи не звільняти бува приїхали до неї люди з Луцька.
На всяк випадок ще раз заспокоюємо бабусю і кажемо, що приїхали ми лиш для того, аби переконатися, що вона справді у такому віці ще працює і написати про неї в газеті. Людмила Іванівна Кошелевич, майстер дільниці ЖКП №2 і безпосередній начальник баби Фені, як її називають на роботі, посміхається:
— Феодосія Панасівна навіть у відпустку не хоче йти. Каже: „Я піду у відпустку, а ви мене звільните. Ні, побуду ще на роботі”. У минулому році, після того, як відсвяткували 100-річчя Феодосії Панасівни, я таки переконала її піти у відпустку. Але буквально в перший же день відпочинку бачу: баба Феня з лопатою порається на своєму робочому місці!
— Є неділя, є четвер — два вихідних у тиждень. Я й відпочиваю. Правда, Іванівна? — так делікатно баба Феодосія дає нам зрозуміти, що чого це ми застали її не на робочому місці, а удома — був якраз четвер.
В однокімнатній квартирі 100-річна жінка живе сама. Дочка і син, які вже давно на пенсії, живуть окремо зі своїми сім’ями. Але в помешканні баби Фені — ідеальний порядок, усе на своєму місці.
— Я ж казала, що у неї чисто, як в аптеці, — каже Людмила Іванівна. — Феодосія Панасівна, коли приходить її черга, ще й усі сходинки у під’їзді вимиває. Так само і на роботі все робить сумлінно. Повірте, ніхто б її не тримав на посаді, якби вона не працювала. Жодного прогулу! Навпаки: прибіжу до неї у вихідні: „Треба прибрати!”. Вона ж безвідмовна — піде і прибере.
БАБУСЯ ЩЕ І З ЛОМОМ ВПОРАЄТЬСЯ
Феодосія Мартинець — працівник вигідний. За все своє життя жодного разу не лежала у лікарні, і тому не знає, що таке „сидіти” на лікарняному. На роботі за нею закріплено надвірний туалет, де вона прибирає, і шість точок із смітниками, навколо яких треба наводити порядок. Контейнери розкидані у різних місцях Шахтарського мікрорайону, доволі далеко від дому баби Фені, тому 100-річній жінці треба ще й находитись чимало.
— Взимку важче, бо слизько, — каже баба Феодосія. — А коли сніг сходить — то легко.
До того ж, взимку крім віника і лопати Феодосії Панасівні доводиться брати і... лом. Залізякою, яка більша за неї, баба Феня буквально цими днями відбивала лід, що утворився навколо помийниці. За свою роботу довгожителька отримувала 217 гривень, а з січня зарплату підвищили до 262 гривень. Радіє цьому.
— Є зарплата, то і дочці можна дати якийсь рубель, — пояснює бабуся.
Дочка баби Фені, Галина, інколи підсобляє матері на роботі, але переконує її йти вже на пенсію. Але Феодосія Панасівна стоїть на своєму. Як пішла „між люди працювати у 14 років”, так і трудиться досі. За своє довге життя була і кочегаром, і вантажником, і прибиральницею, і ланковою. На останньому місці, де працює цілих 44 роки, влаштувалась уже на пенсії! Але щороку постійно брала для обробітку у колгоспі лан буряків. Лише чотири роки, як зав’язала з цією справою.
—А ще років десять тому, коли ми від організації їздили на буряки, то за Феодосією Панасівною не могли вгнатися, — продовжує Людмила Іванівна. — Поки ми з дівчатами рядок прополемо, вона — два, і то все зробить на совість!
Справді, баба Феня любить, щоб навколо усе було красивим, охайним і доглянутим. „Коли гарно, то і на душі добре”, — каже. Під подив сусідів („і де сили у неї беруться”) повикорчовувала бур’яни під вікном своєї „хрущовки”, з власної ініціативи позамітала біля приміщення рідного ЖКП...
Скромна, добра, щира, працьовита — кого не запитаєш, від усіх почуєш такі слова про Феодосію Мартинець. Грамоти жінка так і не опанувала, але шляхетності у неї може повчитись будь-хто. Може й тому вийшло таким теплим і веселим святкування 100-річчя баби Феодосії 17 вересня минулого року. Сусіди спеціально під цю дату відремонтували під’їзд (після цього дня у під’їзді ще й досі висять картини!), організували концерт, жеківці замовили бар і подбали про телебачення. Довгожительці вручили 99 красивих айстр. „А сота квіточка — то ви, бабуню”, — сказали ювілярці. Феодосія Панасівна від таких слів зронила сльозу. Але „положених” 50 грамів випила. А у її трудовій книжці з’явилась чергова і, як завжди, абсолютно заслужена подяка. На цей раз від міського голови — „за багаторічну добросовісну працю”...
Василь УЛІЦЬКИЙ,
Олександр ЗГОРАНЕЦЬ.
Фото Володимира ЛУК’ЯНЧУКА.

НА ПЕНСІЇ ЖИТТЯ ТІЛЬКИ ПОЧИНАЄТЬСЯ
Найстаріший працівник на Землі — американський вчений-хімік Рей Крайст — у минулому році вийшов на пенсію у віці 104 роки. Але навіть на пенсії він продовжує наукову роботу і регулярно публікується в наукових журналах. Крайст вважає, що ще не досяг усього на науковій ниві: „Коли у вас є мета, ви працюєте над її досягненням. І я все ще працюю”.

Днями виповнилось 116 років жительці Білорусі Ганні Барисевич. Цікаво, що жінка офіційно пропрацювала у колгоспі до 95-річного віку.

Мод Талл з американського штату Каліфорнія почала водити машину після смерті чоловіка, у віці 91 рік. Нове посвідчення водія їй видали 5 лютого 1976 року, коли їй було уже 104 роки.

Хільдерге Феррера 17 лютого 1996 року брала участь у парному стрибку з парашутом на Гаваях у віці 99 років.

А громадянин України Марк Рейзен у липні 1990 року в Большому театрі (Москва) співав партію в опері Чайковського „Євгеній Онєгін” у віці 90 років і занесений у „Книгу рекордів Гіннесса” як найстаріший оперний співак.