Прекрасна Афродіта навряд чи змогла б звабити сучасних мужчин. Так само, як і нинішні супермоделі не підкорили б середньовічних лицарів. Чому? Кожна епоха створювала портрет своєї красуні, пред’являючи до неї особливі вимоги...
Що сталось з жіночою фігурою за 2000 років? Прекрасна Афродіта навряд чи змогла б звабити сучасних мужчин. Так само, як і нинішні супермоделі не підкорили б середньовічних лицарів. Чому? Кожна епоха створювала портрет своєї красуні, пред’являючи до неї особливі вимоги. В давні часи жінка повинна була мати яскраві ознаки материнства — зокрема, великі груди. Це підтверджує знахідка часів епохи палеоліту (30 000 — 10 000 років до н.е.), — так звана Венера Віллендорфська. Її груди — величезні! Єгиптянки, навпаки, віддавали перевагу маленьким грудям, а китаянки у підлітковому віці навіть перебинтовували молочні залози, щоб вони не росли. Гречанки і римлянки також вважали гарним невеликий бюст. В період Ренесансу великі груди знову стали привабливими. В той час більше, як молодість і юність, цінувалась зрілість. Вважалось, що розквіт жінки припадає на 35—40 років. В епоху Галантності (ХVІІІ ст.) розвинутий бюст також був у моді. Недаремно його почали виставляти напоказ з допомогою корсетів. В кінці століття придумали штучний бюст, який став невід’ємним «аксесуаром» багатьох жінок. В наш час гарними вважаються груди середнього розміру — 2—3-го. Для візуального збільшення грудей, за прикладом модниць ХVІІІ століття, зараз використовуються спеціальні бюстгальтери з поролоновими і силіконовими подушечками. Античні жінки вважали ідеальною мало виражену талію. Але при цьому фігура в цілому повинна була бути підтягнутою. Гречанки і римлянки ходили в заклади (на зразок сучасних фітнес-клубів), де займались різними вправами. Проте літнім жінкам не подобало бути стрункими. Якщо вони не набирали вагу природним шляхом, то носили величезну кількість одягу, щоб складалось враження повноти. Середньовіччя принесло цілком інший тип жіночої краси — таку собі бліду неміч. В ціні були мініатюрні жінки, стало надзвичайно модно бути... вагітною. Жінки, яким не пощастило в даний момент бути в такому стані, замовляли спеціальні подушечки і одягали їх під сукні. В епоху Відродження потрібно було народитися тому, хто вважає, що жінки повинно бути багато. Щоб зрозуміти, яка тоді в моді була талія, досить подивитися на картини Рубенса. В часи Французької революції (1789—1799 р.р.) талія в одязі визначалась під грудьми (стиль ампір), потім стала опускатися нижче і до середини минулого століття досягла свого законного місця. З допомогою корсета її можна було довести до неймовірної тонкості. Модниці так старались, що по декілька разів на день втрачали свідомість. В другій половині ХІХ століття в моду увійшов кринолін. Він робив нижню частину тіла настільки пишною, що зорово талія здавалась ще вужчою. Мати тонку талію і сьогодні вважається великим достоїнством. Подібно до модниць ХVІІІ століття можна використовувати накладні плечі і широку спідницю — зорово це створить ефект тонкої талії, навіть якщо її насправді нема. До речі, знову в моді і корсет. Повним жінкам рекомендуються сукні з талією під грудьми — той самий фасон, який дуже любили в часи Французької революції.
