Коли у ліфті я піднімався на четвертий поверх до прес-центру, раптом зауважив, що одним з моїх попутників є ніхто інший, як віце-прем’єр Роман Безсмертний...
Установчий з’їзд політичної партії “Народний союз “Наша Україна” проходив у Київському Палаці спорту. А в рядах посередині арени і на трибунах зібралися 6425 учасників (вони чомусь мали статус не делегатів, як прийнято, а саме учасників з’їзду). Як було відзначено, це вийшов наймасовіший партійний з’їзд за всю історію незалежної України. Волинська делегація нараховувала 152 учасників і гостей з’їзду, а найчисельнішими були делегації з Луганської, Харківської, Запорізької, Дніпропетровської та інших східних областей, які нараховували понад три сотні учасників. Було акредитовано майже 700 журналістів. Коли у ліфті я піднімався на четвертий поверх до прес-центру, раптом зауважив, що одним з моїх попутників є ніхто інший, як віце-прем’єр Роман Безсмертний. Пожартував, що це, мабуть, добра прикмета — їхати разом з головою оргкомітету, і, як передбачалося, майбутнім лідером новоствореної партії. А потім таки встиг запитати, які прогнози у Романа Петровича щодо з’їзду і перспектив партії. На що він теж віджартувався: — А ви бачили, щоб Безсмертний брався за невдалий проект? Все буде добре. Оскільки між початком реєстрації і початком роботи з’їзду було цілих три години, то довелося стати свідком репетиції входження до залу військового оркестру, фанфаристів і хору “Думка”, які щонайменше разів п’ять повторили процедуру вітання Президента і виконання Державного гімну. Але ці репетиції виявилися надто прісними у світлі того шквалу оплесків, вигуків і скандування, коли було оголошено : “Президент України Віктор Ющенко!”. Вставання і скандування: “Ющенко! Ющенко!” було ще тричі, коли Президенту надали слово, коли він закінчив виступ і коли оголосили про його обрання Почесним головою щойно створеної партії. Така бурхлива реакція нагадувала чи то атмосферу Майдану часу помаранчевої революції, чи вже призабуту часів радянських партз’їздів. Коли ж оголосили склад президії, до якої ввійшли такі відомі діячі, як Оксана Білозір, Юрій Єхануров, Олександр Зінченко, Микола Мартиненко, Олександр Омельченко, два Ющенки — Віктор і Петро та інші, сектором, де розмістилася преса, пробіг виразний шумок: “А де ж Пинзеник?”. Справді, напередодні були чутки і заяви про входження партії, що тепер називається “Наша Україна” (колишня ПРП) до “Народного союзу “Наша Україна”. Та, як виявилося, не все так просто. Звісно, центральною подією з’їзду став виступ Віктора Ющенка. На початку промови Президент зазначив, що коли зайшов до залу, в обличчя дихнуло листопадовими вечорами на київському і не тільки на київському Майдані. Ющенко нагадав про те, якими були влада і суспільна атмосфера в країні до помаранчевої революції з хабарами, корупцією, судом, поставленим на коліна, телефонним правом. Він навів приклад того, що змінилося — перед з’їздом Президенту один водій сказав, що проїхав чотири області і його жодного разу не зупинило ДАІ. Наголосив, що треба звикнути слухати критику нової влади з боку ЗМІ, і що завдання цієї влади захистити журналістів. Президент поінформував про зусилля, яких докладає для примирення ветеранів Великої Вітчизняної війни і ветеранів УПА, висловив надію, що за його президентства в Україні буде єдина Соборна Православна церква. Але, звісно, найголовнішу увагу Президент присвятив майбутнім парламентським виборам і необхідності створення потужної політичної партії на основі блоку “Наша Україна”. Він переконаний: тільки партія — це є той інститут, така структура, яка покликана вирішувати всі конфлікти і завдання, які виникають в громадянському суспільстві. Створення партії “Народний союз “Наша Україна” Президент назвав продовженням того процесу, який розпочався чотири роки тому із створення демократичної коаліції “Наша Україна”. Цей союз йому бачиться як широкий чесний діалог без будь-якого примусу. Партія повинна стати консолідацією всіх політичних сил навколо цінностей Майдану. — Нашим з’їздом, — наголосив Віктор Ющенко, — цей діалог тільки розпочинається. Я підкреслюю і не роблю великого секрету — ми вибудовуємо амбітні цілі на виборах 2006 року. 2006 рік ми не програємо, ми обов’язково виграємо. Але для цього треба виконати колосальну роботу. На цих виборах Президент бачить в єдиній команді партію “Народний союз “Наша Україна”, Блок Юлії Тимошенко і партію Володимира Литвина, яку Ющенко двічі вперто назвав за старою назвою — Аграрною. Водночас він зауважив, що його дуже засмутило рішення, прийняте Українською народною партією і Народним рухом України стосовно того, що вони йдуть самостійно на вибори 2006 року. — На мій погляд — це помилка, — сказав Віктор Андрійович. — Але ці люди мали право прийняти рішення, яке прийняли. Я від цього не тішуся. Наші двері відчинені. Отож, Президент дав зрозуміти — для УНП і НРУ можливий єдиний шлях: входження до партії “НСНУ”. Він навіть сказав, звертаючись і до цих партій, і до інших громадських організацій: “Я вас благаю, ми повинні жити темою об’єднання, створення єдиної партії, створення нової партії. Для цього треба пробачити навіть те, що роками не вибачалося”. Ющенко нагадав — у 1918 році Україну поставили на коліна не полки Муравйова, а відсутність єдності, непорозуміння, яке було в українській нації. Після ухвали про, власне, створення партії і обрання Віктора Ющенка її Почесним головою було обрано Раду НСНУ. Вона має складатися з 151 члена, але у зачитаному списку виявилося 120 партійців, решту 31 місце залишили для тих сил, які приєднаються у майбутньому. До складу Ради ввійшли два народні депутати України від Волині — Микола Мартиненко і Сергій Слабенко. Серед знайомих імен назвемо Миколу Жулинського , який нарешті попрощався з Ліберальною партією. Але при зачитуванні кількох прізвищ у залі періодично раптом стало виникати збурення, лунали вигуки “Ганьба!”. Кілька чоловік стали вимагати надати їм слово, побігли до сцени, але охорона їх так і не пропустила. Віктор Ющенко попросив усіх, хто має якісь претензії і особливу думку, висловити їх письмово, пообіцявши все уважно розглянути. У перерві, коли Рада НСНУ пішла засідати, частина делегацій із Східної України ринула у прес-центр. Після сутички з охоронцями групам вдалося прорватися і вони стали гарячково викладати журналістам “свою правду”. Кореспондента “Волині” оточили, як виявилося, члени херсонської делегації. Володимир Петренко, який, за його словами, очолював штаб Ющенка у Великоолександрівському районі, був обурений , що в склад їхньої делегації включили чомусь членів Партії регіонів і СДПУ(о) і відмовили людям від Руху та інших правих сил, які побажали стати членами нової партії. Водночас херсонці дуже тепло відгукнулися про волинян, котрі працювали в області під час президентської кампанії. Після перерви оголосили, що головою Ради партії обрано Романа Безсмертного, його заступниками — Петра Порошенка і Миколу Мартиненка, головою виконкому — Юрія Єханурова. Засідання довго не могло відкритися, бо вимагали надати слово незадоволеним складом Ради. Роман Безсмертний у відповідь заявив, що “Майдан закінчився, настав час втілювати рішення Майдану”. Зрештою, Юрій Єхануров пообіцяв надати слово “бунтівникам” у пункті “Різне”, після чого вони припинили окупацію сцени. Забігаючи наперед, скажемо, що пункту “Різне” так і не було, що викликало в залі після закриття з’їзду стихійний мітинг. На з’їзді прийняли статут і програму нової партії, де вона проголошена парламентською партією європейського зразка. Учасники з’їзду автоматично стали членами партії, а ось тим, хто забажає вступити далі, потрібна буде рекомендація двох партійців. Оголосили, що незабаром НСНУ стане повноправним членом Європейської народної партії, організації, яка має найбільше представництв в Європарламенті і визначає європолітику. Тепло сприйняли присутні вітання депутата бундестагу ФРН Хелен Хофман, яка запевнила, що бундестаг і уряд надаватимуть всіляку підтримку процесу реформ в Україні, зініційованих Ющенком, і Олега Білоруса, керівника фракції БЮТ у Верховній Раді, котрий підтвердив готовність цього блоку йти на вибори разом з “Народним союзом “Наша Україна”. А ще отримали учасники з’їзду благословення на успішну діяльність партії від представників різних конфесій, присутніх у залі, яке від їх імені висловив патріарх Філарет. По закінченню з’їзду Роман Безсмертний і Юрій Єхануров дали прес-конференцію для українських і зарубіжних ЗМІ, відповіли на численні запитання журналістів, в т.ч. і кореспондента “Волині”. Найцікавіші із їх слів запевнення, що вже в найближчі тижні відбудуться переговори з УНП і НРУ, які , на переконання Романа Безсмертного, завершаться успішно. Щодо ПРП — “Нашої України”, то повідомили, що на з’їзді була присутня їхня делегація у складі 70 осіб, і вони нібито готові прийняти рішення про приєднання. До цього ж готові, за словами Романа Безсмертного, партії “Єдність” (Олександра Омельченка), захисників Вітчизни (Юрія Кармазіна), соціальної справедливості. Їх представники вже обрані до складу Ради, а лідери партій, що ввійшли до НСНУ, подали у відставку із своїх посад. Роман Безсмертний запевнив, що партія не використовуватиме адмінресурсу, а Юрій Єхануров додав, що кількісно партія досягне півмільйона членів. Зауважимо, що, скажімо, у складі волинської делегації було багато молодих і навіть зовсім юних облич. Водночас в партію ввійшли більше половини голів облдержадміністрацій. Може, таке поєднання — влади і молодості — і є перспективою партії, яку називають і пропрезидентською, і провладною? Володимир ЛИС.
