Відрізані від світу: через болото у Кримному навіть молоко перестали збирати

 «Ми – немов відрізані від світу» – жаліються мешканці. Навіть «швидка допомога» неохоче виїжджає на виклики у цю частину села, де проживає 180 людей, серед них 59 дітей. Найбільше ситуація загострюється навесні та восени: висновок один — без гумових чобіт не добратися. Цей урок добре засвоїли всі мешканці вулиці, тому й шукають підтримки та допомоги

«ГРУЗНЕМО В БОЛОТІ ТА КАЛЮЖАХ, НАЧЕ ВІДІРВАНІ ВІД ЦИВІЛІЗАЦІЇ»

Знову й знову повертаюся на вулицю свого дитинства... Навесні і восени ця тиха вулиця завжди ставала справжнім озером. І ми, маленькі школярі, поки подолаємо трикілометрову відстань до школи, наберемо в чобітки повно води. Пригадую, мій дідусь у найнепрохідніших місцях робив спеціальні місточки, по яких ми перестрибували величезні калюжі і так добиралися до країни Знань. І з того часу люди так і чекають, що колись і на їхній вулиці буде свято і зрештою вони матимуть людську дорогу.

– Троє моїх дітей – школярі, двоє навчаються в ліцеї у Старій Вижівці, на наступний рік вже й найменшенький піде у перший клас, – говорить мама дев’яти синів Галина Короц. – Три кілометри ходять ногами, бо ж велосипедом нікуди не виїдеш. Щодня повертаються мокрі, того взуття не можна надати. А від того частенько хворіють. Шість років тому цю дорогу ремонтували, трошки допомагала сільська рада, трошки грошей ми зібрали. Кожен виходив навпроти своєї хати і ось так гуртом розгрібали пісок, але надовго його не хватило.

Три кілометри діти ходять ногами, бо ж велосипедом нікуди не виїдеш. Щодня повертаються мокрі, того взуття не можна надати.

Мешканець Валентин Слива розповідає, що ґрунтова дорога страшенно розбита, з величезними ямами, які після дощу перетворюються у суцільне болото. Він щоранку збирає у людей молоко, та два дня поспіль змушений не виходити на роботу тільки через те, що неможливо було виїхати мотоблоком.

Молода мама та дружина Ірина підтримує свого чоловіка:
— Кілька років тому ми самотужки зібрали частину коштів та засипали дорогу піском, але всі розуміють, що таке покриття недовговічне, і вже сьогодні ми знову грузнемо в болоті та калюжах, наче відірвані від цивілізації.

Крім того, мешканці розповідають, що «швидка допомога» не завжди може доїхати до хворого. На дорозі доводиться маневрувати, але ж є випадки, коли людина не може чекати, бо під загрозою її життя.

– У дворічного синочка піднялася температура вище 40 градусів, – говорить Людмила Ворожко. – Вирішили везти його до райцентрівської лікарні. Змушені були з дитиною на руках та речами виходити на півдороги по тому болоті до автомобіля, бо просто неможливо до нас доїхати.
Ця проблема не вирішується вже багато років, на серйозніший ремонт дороги не вистачає коштів. Але як пройти людям, що тут живуть, на роботу, діткам добратись до школи, придбати ліки в аптеці, старшим людям купити хліба в магазині?! Тому жителі вулиці Поліської й звертаються до влади з проханням відремонтувати дорогу, яка після дощу перетворилась в суцільне місиво болота. І людям дійсно не до сміху, адже щодня їм доводиться намотувати цим шляхом із грязюкою кілометри. Допоки пройдеш вулицею – виносиш на взутті кілограми болота.

«ДО ШКОЛИ ДІТЯМ ДОЛАТИ ТРИ КІЛОМЕТРИ ПО ГРЯЗЮЦІ»

На скарги людей сільський голова Руслан Курижко реагує спокійно та запевняє, що по мірі сил допомагатимуть.

– Це складна вулиця, але будемо старатися силами сільської ради та жителів, які згодилися допомогти, вирішувати цю проблему, – говорить Руслан Леонідович. – Люди стурбовані, бо почули нібито, що виділили кошти на поточний ремонт доріг і вони вже знаходяться у сільській раді. Але насправді це не так. Після Пасхи ми візьмемося за цю вулицю, головне, щоб дозволили погодні умови. Місяць тому з громадою Кримного зустрічався депутат Михайло Імберовський, запитував, які проблеми їх турбують. Звернули увагу на ремонт доріг, вуличне освітлення і на очистку меліоративних каналів. Тож будемо надіятися, що залучаться кошти і з обласної ради. Поки домовилися за техніку на цегельному заводі, що у селі Дубечне, з громадою погодили місце, де братимемо пісок. Ми щось намагаємося зробити і добре розуміємо, що раз у рік – це недостатньо. Минулого року прогрейдерували цю дорогу.

Цьогоріч лише підсипатимемо, а далі час покаже.

Цьогоріч лише підсипатимемо, а далі час покаже. У планах – очистка меліоративних каналів. Є перспектива в цьому році це зробити за кошти з обласного бюджету, оскільки наша сільська рада також включена в перелік, які будуть фінансуватися. На даний час ще не затверджено конкретні суми по кожній сільській раді. Вулиця Поліська потребує очистки меліоративного каналу, тому що воді немає куди витікати і дорогу підмиває. Це все взаємозв’язане. Якщо просто зробити дорогу, пройде рік і знову ж таки постане та ж сама проблема. Вулиця дуже довга і до школи дітям далеко.

Хочеться вірити, що свято прийде і на нашу вулицю, а поки залишається чекати сонця, під теплим промінням якого дорога трішки підсохне…