На Маневиччині учасник АТО готує винахідників

Якщо докладати зусиль – обов’язково буде результат

Часто доводиться чути, що сучасна школа дає дітям багато теоретичних знань, які в майбутньому навряд чи їм згодяться, і мінімум – практичних, що обов’язково будуть потрібними в подальшому житті. Педагог-позашкільник Віктор Іванович Красьоха якраз і найбільше любить свою роботу за те, що все, чого навчить він своїх учнів, буде потрібним їм в майбутньому. Навіть якщо професійно вони не поєднають своє життя з радіоелектронікою, то зможуть самостійно полагодити радіо- чи електроприлади, прокласти проводку і зробити ще чимало корисного.

І результат є, бо хоч досвід роботи як керівника технічного гуртка у нього лише 1,5 року, та час цей не минув даремне – учні не просто радують його набутими знаннями і навиками роботи, а вже гідно представляють наш район на обласному і всеукраїнському рівнях – в кінці минулого року вони вибороли ІІ командне місце  в обласному конкурсі-змаганні з радіоелектронного конструювання та  два  ІІІ місця  в  особистому  заліку.  Вихованці Віктора Красьохи Микола Яценюк і Микола Чернюк  обійшли 8 команд, поступившись лиш луцьким школярам. Це величезна перемога для них, бо ж скажіть, чи можна порівняти матеріально-технічну базу Луцького міського центру науково-технічної творчості учнівської молоді з майстернею школи с. Будки, де, при мінімальному наборі спецприладдя, учні навіть поки що користуються власними паяльниками та інструментами свого вчителя?

Розробка Віктора  Красьохи та його учня Володимира Оксенюка міліомметра – приладу, призначеного для вимірювання малих значень активних електричних опорів, вартість аналогів якого становить від 500 євро, була кращою в обласному етапі  конкурсу винахідницьких та  раціоналізаторських проектів еколого-натуралістичного напряму в  рамках  Тижня всеукраїнських та міжнародних освітніх проектів «Україна-Європа-Світ-2018» у секції «фізика».  А  на  всеукраїнському  етапі цього конкурсу  Володимир Оксенюк у складі збірної команди Волинської області захистив свою дослідницьку роботу і виборов І почесне місце, ще й став у секції "інженерні науки"  переможцем глядацьких симпатій!

- В програму змагань входили теоретичний залік на 30 питань, розробка друкованої плати та монтаж радіоелектронного пристрою, - розповідає педагог. – Врешті-решт, цей прилад мав запрацювати – тільки тоді завдання зараховувалось!

 А розробка Віктора  Івановича та його учня Володимира Оксенюка міліомметра – приладу, призначеного для вимірювання малих значень активних електричних опорів, вартість аналогів якого становить від 500 євро, була кращою в обласному етапі  конкурсу винахідницьких та  раціоналізаторських проектів еколого-натуралістичного напряму в  рамках  Тижня всеукраїнських та міжнародних освітніх проектів «Україна-Європа-Світ-2018» у секції «фізика».  А  на  всеукраїнському  етапі цього конкурсу  Володимир Оксенюк у складі збірної команди Волинської області захистив свою дослідницьку роботу і виборов І почесне місце, ще й став у секції "інженерні науки"  переможцем глядацьких симпатій!

Знання з радіоелектроніки – в допомогу АТО

Більше року учасник АТО  Віктор Красьоха, як мобілізований боєць, служив у Збройних силах України. Спочатку було навчання на Яворівському полігоні у Старичах Львівської області.

 –  В 2015 році держава ще не могла забезпечити мобілізованих  всім необхідним. Допомагали  волонтери, які привозили харчі, спальні мішки, медикаменти, одяг, каски, бронежилети та ін. Величезна подяка волонтерам та всім людям, що допомагали армії у той скрутний для держави час, – згадує ті часи пан Віктор.

 Після навчання він був направлений для проходження військової служби у Золочівський ремонтно-відновлювальний полк, де, завдяки своїй інженерній професії,  став майстром з ремонту електрообладнання та електропроводки важкої військової техніки. Відремонтовану бойову техніку завантажували на платформи, закріплювали і супроводжували на Схід.

  – «Давали друге життя» танкам, БМП, бронетранспортерам на пункті прийому пошкодженої техніки їх військової частини у м. Сватово Луганської області. Робили виїзди і безпосередньо на передову, щоб якщо це можливо, в польових умовах відновити техніку, не забираючи її з бойових позицій. Коли пошкодження були серйозними, то для ремонту бойові машини перевозились у Золочів.

– Працювали без вихідних по 10-12 годин на добу. Влітку в спеку, коли до розпеченої броні не можна було доторкнутись; взимку в мороз, коли інструмент примерзав до пальців і після кожних 30 хвилин  роботи в танку потрібно було відігріватись біля буржуйки, розповідає про армійські будні Віктор Іванович, який в кінці служби був інструктором на Рівненському полігоні, навчав молодих бійців ремонтувати бойову техніку, брав участь у міжнародних навчаннях на Яворівському полігоні.

Керівництво технічним гуртком

 Для Віктора Івановича радіоелектроніка це і захоплення, і справа всього життя. За професійному арсеналі  –диплом інженера-конструктора, здобутий в Луцькому тоді ще державному технічному університеті, робота на підприємстві «Електротермометрія» та електроапаратному заводі «Енко» в Луцьку, гори перечитаної спеціалізованої літератури. Професійні знання допомогли йому і на військовій службі під час мобілізації.

Після демобілізації Віктор Іванович за  рекомендацією вчителя фізики ЗОШ І-ІІІ ст. с. Будки Володимира Мазуніка, Віктор Іванович  і  розпочав свою діяльність як  педагог-позашкільник Маневицького ЦТДЮ.

–  На гурток записались 55 дітей. Всього є три групи. Діти розподілені за віком та рівнем підготовки. Заняття в ньому проводяться після уроків майже щодня. Охочих навчатися тут багато, але школярі з Гути Лісівської і Кам'янухи спішать на автобус, тому гуртківці, в основному, з Будок і Рудки. Майже всі радіолюбителі – хлопці, та записались на заняття і кілька дівчат.  З досвіду хочу сказати, що на виробництво беруть переважно жінок, бо вони уважніші,  – розповідає Віктор Іванович.

А ще зазначає, що радіоелектроніка – наука не тільки цікава і потрібна, а й далеко недешева. Є успіхи, є бажання розвиватися, а до всього цього добре було б мати потужну матеріальну базу та належну фінансову підтримку від держави, щоб навчати  на якісно новому рівні більше учнів.

Разом із педагогом радію успіхам і висловлюю свою щиру впевненість у тому, що для багатьох його вихованців радіоелектроніка стане справою життя.

Юлія Музика