Сьогодні внаслідок різних причин багато кому вигідно бути безробітним. Думка вельми поширена у суспільстві. Але аж ніяк не через те, що коштом допомоги по безробіттю можна жити розкошуючи...
Сьогодні внаслідок різних причин багато кому вигідно бути безробітним. Думка вельми поширена у суспільстві. Але аж ніяк не через те, що коштом допомоги по безробіттю можна жити розкошуючи. Обсяг її не безконечний, ще й цілком залежний від низки об’єктивних факторів.Своїм баченням розв’язання проблем зайнятості, діяльності служби зайнятості ділиться директор обласного центру зайнятості Раїса Кучмук.
Першопричиною споживацьких настроїв клієнтів служби зайнятості є тіньова зайнятість, обсяги якої вже набули ознак як державної, так і суспільної небезпеки. У виступі перед учасниками з’їзду асоціації фермерів і приватних землевласників у лютому цього року Президент України Віктор Ющенко назвав вражаючі факти – понад 55 відсотків усієї української економіки зараз працює в тіні. І саме це зумовлює стрімкий економічний розвиток, особливо у нашій області. Приріст промислового виробництва у минулому році склав в Україні 12,5 відсотка, а на Волині – 22,5. На 10,2 відсотка зросли, проти 2003 року, обсяги сільськогосподарського виробництва. Але при цьому фактична чисельність працюючих у різних галузях виробництва помітно зменшилась. Попри те, що динаміка кількості офіційних безробітних майже не змінилась (25,9 тис. чоловік у 2004 році проти 25,2 тис. у попередньому році), значна частина тих, котрі в останні роки зникли з обліку зайнятих, фактично працює, але в “тіні”, отримуючи не тільки заробітну плату (здебільшого, у конвертах), а й допомогу по безробіттю. І причинно-наслідкові зв’язки розрубати важко: тіньова економіка породжує тіньову зайнятість. Приклади – на кожному кроці: вулична торгівля, ремонтні та будівельні роботи, усіляке посередництво у послугах (від репетиторства до собачого перукарства). Ця діяльність, як правило, здійснюється безпатентно, безконтрактно та без податкових декларувань. Кожен, звичайно, рятується як може, але при цьому нехтувати допомогою по безробіттю не бажає. Переконана, що саме масштаби тіньової економіки та тіньової зайнятості, їх згубний вплив на ефективність роботи та ситуацію у сфері зайнятості становлять реальну небезпеку існування самої держави. Вжиття невідкладних заходів детінізації як економіки, так і зайнятості – нагальна вимога часу. Дії влади та фіскальних органів з посилення контролю за тіньовиками на місцях дають змогу не тільки наблизити рівень реєстрованої зайнятості до фактичної (зрештою, це не самоціль), але й жорстко спонукати тіньовиків до легалізації їхньої підприємницької діяльності. З цього приводу доцільно невідкладно оголосити в області місячник добровільної легалізації. Власне з такою пропозицією вже звернувся до губернатора Черкащини мій колега – директор обласного центру зайнятості В. Вовченко. Волинь – регіон сільськогосподарський. Тож сільське безробіття – тема особлива. Селяни, міркувалось, отримавши у власність земельні паї, не залишаться без роботи. Тим паче, селянин як землевласник за статусом, нібито має бути зайнятим, роботодавцем, але аж ніяк не безробітним. Проте, через недосконалість законодавства про зайнятість власники земельних паїв масово стають клієнтами служби зайнятості як... безробітні. На 1 січня цього року статусу безробітних набули 4600 власників земельних паїв. Причин такого явища декілька. Нагальною є потреба врегулювання зайнятості громадян, які здійснюють діяльність, пов’язану з веденням особистого селянського господарства, у частині відповідності постанови КМУ № 2031 від 26.12.03 “Про затвердження Порядку визначення розрахункового місячного доходу на одного члена особистого селянського господарства” до Закону України “Про особисте селянське господарство”. З 1 січня цього року підставою для набуття селянами статусу безробітного вже є істотно більший розмір розрахункового місячного доходу на одного члена особистого селянського господарства, що не перевищує мінімальної заробітної плати – 262 гривні. І якщо у минулому році у службі зайнятості з причини перевищення розміру розрахункового місячного доходу з обліку було знято 1239 селян, то зараз ситуація цілком протилежна. Члени особистих селянських господарств масово набувають статусу безробітних. Погоджуюсь із позицією відомого на Волині господарника, депутата обласної ради Андрія Турака, що діюче законодавство вкрай погано стимулює людей до праці, зайнятості. Йому, як керівнику сільськогосподарського підприємства, довелось особисто переконатись у цьому при безуспішній спробі забезпечити роботою мешканців села. Замість важкої, з досвітку до вечора, праці, навіть з добрими заробітками, у сільськогосподарському підприємстві селяни обирають дещо менші статки – допомогу по безробіттю. А вона, помножена у сім’ї на двох, вкупі із допомогою на дітей та із субсидіями, та ще з копійчиною за здану в оренду землю, та ще з вирученими коштами за вирощену продукцію у власному господарстві таки дає можливість прожити безбідно. Зрозуміло, що й держава належно не спонукає селян до продуктивної праці на тих кількох гектарах розпайованої землі. Її через брак сільськогосподарської техніки та реманенту, непосильність високовідсоткових банківських кредитів таки не обробити так, щоб мати зиск. Звичайно, не слід начіплювати ярлик ледаря кожному, хто відмовляється працювати за мінімальну заробітну плату. Людський капітал таки повинен мати у державі належне поцінування. Доречно зазначити, що розмір середньої заробітної плати в АПК на кінець 2004 року становив 267 гривень. Та й значна частина роботодавців ще не замислюється над підготовкою справжніх професіоналів і намагається “купити” працівника дешевше, а плинність кадрів сприймається зверхньо: “Підуть ці – знайдуться інші”. Переконана, що вирішення проблеми безробіття у значній мірі слід вбачати перш за все у підвищенні заробітної плати. Тоді тему “вигідного безробіття” буде просто вичерпано. Однак сільський безробітний – не обов’язково землевласник. На 1 березня цього року серед мешканців села було 15639 безробітних. Окрім працівників сільського господарства, серед них і працівники соціальної сфери: малих сільських шкіл, клубів, медичних, побутових закладів. Їхні проблеми можна вирішити за рахунок відновлення сфер побутового та житлово-комунального обслуговування в сільській місцевості, а також відновлення тваринництва як сільськогосподарської галузі, створення та розвитку заготівельно-переробних кооперативів, підприємств та організацій агросервісу. У селах пустками стоять колишні виробничі споруди. Тож раціонально було б передати їх в оренду, у т. ч. і безкоштовну, для організації різноманітних побутових і комунальних підприємств, кооперативів. У цій роботі надіємось на поєднання зусиль з десятком фондів та недержавних громадських організацій на Волині, з якими завершуємо процес укладення угод про співпрацю. Серед інших спірних питань у діяльності служби зайнятості – одноразова виплата допомоги по безробіттю для започаткування власної справи. Побутує хибна думка, що таку допомогу безробітні сприймають як подарунок від держави, яким можна скористатись, аби поліпшити власне матеріальне становище, а не як засіб самозайнятості. Але у минулому році 2654 безробітних за підтримки служби зайнятості започаткували власний бізнес. Понад 80 відсотків безробітних, які започаткували власну справу, зберегли і розвивають свій бізнес. Більше того, значна частина з них ще й створили робочі місця для таких самих, як вони донедавна, безробітних. Обласний центр зайнятості працюватиме у 2005 році над виконанням не тільки Територіальної програми зайнятості населення, а й програм, які пов’язані з розвитком малого та середнього підприємництва, підвищення інвестиційної привабливості регіону, європейської інтеграції, транскордонної співпраці та втілення європейських стандартів у всіх сферах життєдіяльності та ін. Минулого року тільки за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у Нововолинську і селищі Жовтневому було створено 115 нових робочих місць для працевлаштування вивільнених у результаті закриття шахт гірників. У цьому році для шахтарів та членів їх сімей планується створити ще 151 нове робоче місце. Попереду відповідальна і напружена робота. У програмі дій Президента України поставлено великі й відповідальні завдання перед службою зайнятості – надійний соціальний захист застрахованих осіб, незайнятого населення і створення у державі 5 мільйонів нових робочих місць. Переконана, що колектив обласної служби зайнятості спроможний виконати ці складні і вкрай важливі для держави і суспільства завдання. Для цього будуть ще ширше задіяні вже апробовані механізми – підтримка роботодавців, здійснення одноразової виплати допомоги по безробіттю для організації ними підприємницької діяльності. Цьому передуватиме спеціально організована курсова підготовка безробітних. Всього ж профпідготовкою, перепідготовкою або підвищенням кваліфікації планується охопити 6120 осіб, які не мають роботи. Здоровий глузд підказує, що політику зайнятості слід переорієнтовувати на повний ринок праці. А це, насамперед, політика виплати і розмірів заробітної плати; повернення безробітних до праці; запровадження системи державного замовлення та оплачуваних громадських робіт. І найголовніше – стимулювання роботодавців до створення нових робочих місць за допомогою економічних важелів. Перехід від опікування безробітними до їх активізації на пошук роботи є одним із видів психологічної підтримки безробітних. Саме з цього мають розпочатись зміни у суспільно-трудових відносинах.