Ми сидимо в редакційному кабінеті і раптом акомпанементом до нашої тихої бесіди з-за вікна донеслася соковита пташина пісня...
Ми сидимо в редакційному кабінеті і раптом акомпанементом до нашої тихої бесіди з-за вікна донеслася соковита пташина пісня. — Це боривітер, сокіл звичайний,— каже мій співрозмовник, до фанатизму закоханий у своє хобі, знаний луцький орнітолог Михайло Химин. Усі вихідні дні, особливо ж зараз, Михайло Васильович проводить в парку, на міських околицях у заплавах Стиру і веде спостереження за весняною міграцією птахів. — Вже появились перші гінці білих лелек,— ділиться радістю орнітолог. — Навіть чорного лелеку вже бачив минулої неділі, летів у напрямку Підгайців з Боратина. З його слів, уже встигли освоїтись на Волині після повернення з вирію вільшанки, синиця велика, вівсянка звичайна. Віднедавна полюбили Стир баклани — рибоїдні птахи, які ночують на деревах. Серед кількох видів куликів варто виділити міграцію сивки звичайної, яка є для Волині рідкісною, бо її малою батьківщиною вважаються острови Таймир, Ямал, Кольський півострів. До цікавинок пташиного спостережника можна віднести чернь білооку, занесену до Червоної Книги, і ще два види качиних — норця великого і малого. Усього ж Михайло Химин цієї весни зафіксував у своєму блокноті спостережень 50 видів птахів, які пролітали чи прилетіли у наш озерний край, як додому.
