Цуманською пущею зі швидкістю 60 км/год бігають сучасники мамонтів

Одним із основних завдань Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща» є збереження і відтворення популяції зубра.

Угруповання зубра, що нині мешкає на терених Ківерцівщини представлене Цуманською субпопуляцією Української метапопуляції кавказсько-біловезької лінії зубра. Дана субпопуляція виникла у 1965 році шляхом реінтродукції групи особин з території Біловезької Пущі на території Звірівського ПОНДВ ДП «Ківерцівське ЛГ» Звірівського лісництва.

Одним із основних завдань Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща» є збереження і відтворення популяції зубра.

Зубр, або бізон европейсьий (Bison Bonasus Linnaeus, 1758) – найбільший за розмірами і найважчий ссавець Європи – довжина тіла до 330 см, висота до 2 метрів. Ця унікальна тварина пережила останній льодовиковий період і ряд більш ранніх кліматичних та еволюційних катаклізмів, є сучасником мамонта і по праву вважається одним з символів недоторканної і дикої природи.

Зубр рослинноїдний, харчується травою, молодими пагонами, корою і листям рослин. Мігруючи лісом в пошуках їжі, здатен проходити значну відстань. Живуть стадами від 5-6 до кількох десятків особин. Попри спокійний характер і розмірений спосіб життя, ці велетні здатні розганятися до 60 км/год, стибати до 2 метрів в висоту і до 3 в довжину, якщо ім загрожує небезпека, яка в сучасних умовах надходить, як правило, з боку людини.

Через величезні розміри і неабияку фізичну силу жоден із хижаків не становить реальної загрози для зубра. Дорослий самець зубра навіть наодинці здатен дати відсіч цілій зграї вовків.

Через величезні розміри і неабияку фізичну силу жоден із хижаків не становить реальної загрози для зубра. Дорослий самець зубра навіть наодинці здатен дати відсіч цілій зграї вовків.

Історичний ареал виду в далекому минулому простягався від від Піренейського півострова, Англії і південної Скандинавії до Західного Сибіру, Казахстану і Близького сходу. Впродовж всього історичного часу був цінним об’єктом полювання як трофей і через цінне м’ясо. Внаслідок інтенсивного полювання відбувалось невпинне скорочення площі ареалу і його фрагментація.

Станом на початок 1990-х рр. в Україну утворилося близько 10 ізольованих популяцій в різних регіонах. 

У другій половині ХХ ст. було проведено реакліматизацію виду в межах історичного ареалу Східної Європи та України.

З 8-ми спроб реакліматизації на території України, 4 –проведені у поліському регіоні, включаючи сучасну територію Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща».