У Волинському краєзнавчому музеї відкрилася 25-а персональна виставка художниці Валі Михальської...
У Волинському краєзнавчому музеї відкрилася 25-а персональна виставка художниці Валі Михальської. Чим довше знаю Валю Михальську, тим глибше розумію, яка незбагненна таємниця, який неозорий всесвіт — душа митця. І як мало вона інколи залежить від таких зовнішніх, традиційних чинників, як спеціальна освіта, мистецьке середовище, можливість бувати на престижних вернісажах... Столиця її творчості — село Хворостів, що в Любомльському районі. Тут вона народилася, тут змужнів її талант. Щоб вигранити його, і справді потрібна була неабияка мужність. У 1971 році Валя стала першокласницею, але через погіршення стану здоров’я батьки змушені були віддати її у Костопільську школу-інтернат, що на Рівненщині. У 1976 році важка недуга позбавила дівчинку можливості ходити. Валя змушена була припинити навчання й повернулася у рідний Хворостів. Малювати почала двадцять літ тому, спочатку — несміливо, швидше для того, аби день видавався не таким довгим. На першу персональну виставку спромоглася тільки через шість років. Відбулася вона у 1991 році тут же, у Волинському краєзнавчому музеї. Відтоді про Валю Михальську заговорили як про молоду талановиту художницю, а вона, щоб виправдати дані їй творчі аванси, інтенсивно зайнялася самоосвітою. Нині у її доробку — понад 800 робіт, виконаних акварельними фарбами, якими малярка зазвичай працює, а також — пастеллю, кольоровими олівцями, олійними фарбами, у техніці туш — перо. Усі ці різноманітні техніки знаходять свій вияв у творенні пейзажів, натюрмортів, портретів, іконопису, монотипій, книжкових ілюстрацій. Можна лише дивуватися й захоплюватися інтенсивністю творчого життя Валі Михальської. Вона брала участь у ІІІ Міжнародній виставці інвалідів, що проходила в польському місті Любліні, у ХVІ та ХVІІ міжнародних конкурсах “Премія миру”, що відбулися в Італії. Її персональні виставки, окрім Любомля й Луцька, мали змогу оглянути шанувальники мистецтва у Києві, Рівному, Хмельницькому, Шепетівці, Костополі та інших містах, а за сприяння культурно-виставкового центру “Райдуга” з м. Вознесенська Миколаївської області відбувся тур виставок по містах Запоріжжі, Львову, Вознесенську, Новій Каховці, Кривому Розі. Справжньою подією у творчому житті художниці став вихід альбому графіки “Червоне і чорне”, що в 2003 році побачив світ на луцькій місійно-книжковій фабриці “Християнське життя”. Окрема і досить яскрава грань Михальської-художниці — книжкові ілюстрації. Діти годинами з насолодою просиджують над її розмальовками “Малювала киця хату”, “Колобок”, “На подвір’ї у бабусі”. А ще ж були ілюстрації до збірок поезій, дитячих книжок, зокрема до творів Лесі Українки. Чи ж варто наголошувати, що за всім цим переліком — важка, наполеглива праця, переборення себе й недуги, талант, замішаний на мужності. А в результаті — буяння барв, сонця, тепла і невичерпної любові, які променяться і з її очей, і з її чудових, неповторних робіт. Свою нинішню виставку художниця назвала “З криниці чистої любові”. Чи ж варто дивуватися, що талант і праця належно поціновані. Окремий розділ ювілейної виставки репрезентує відзнаки художниці, серед яких диплом першого лауреата обласної премії ім. Йова Кондзелевича, “Премія миру” (Італія), орден княгині Ольги ІІІ ступеня, яким художниця була нагороджена торік, дипломи, каталоги міжнародних конкурсів екслібрисів тощо. Всього виставлено понад 200 експонатів, з яких 173 складають творчий доробок. Урочистість з нагоди відкриття виставки вів директор музею Анатолій Силюк. Валентину Михальську з творчою подією сердечно привітали заступник голови облдержадміністрації Володимир Карпук, керуючий справами обласної ради Володимир Навроцький, завідувач кафедри дизайну Луцького технічного університету Орест Хмельовський, професор ВДУ ім. Лесі Українки Луїза Оляндер, численні друзі, шанувальники таланту художниці, рідні, земляки із Любомля та Хворостова. Виставку в музеї можна буде оглянути до червня нинішнього року. Валентина ШТИНЬКО.
