Луганчани зворушливо подякували бійцям волинської бригади

Про це інформує прес-служба 14 бригади у «Фейсбуці». Сім місяців бійці виїхали з Луганщини в пункт постійної дислокації, але до цього часу про них  згадують...

Днями адміністрація Біловодської гімназії Біловодського району Луганської області та рій «Молода січ» надіслала волинським бійцям лист. У ньому висловлюють щиру подяку керівництву 3 батальйону 14 ОМБР за допомогу в організації районного та обласного етапів дитячо-юнацької військово-патріотичної гри “Сокіл” (“Джура”).

Одягаючи військову форму 14 бригади ми розуміємо, що не маємо права на поразку, бо на наших плечах форма найкращих захисників України, які своїм власним прикладом показують нам, як слід стояти за честь Батьківщини, які є еталоном мужності і честі.

«Вже другий рік ви допомагаєте нам перемагати, бути гідними, бути кращими. Завдяки вам ми маємо змогу достойно виглядати на обласних змаганнях. Одягаючи військову форму 14 бригади ми розуміємо, що не маємо права на поразку, бо на наших плечах форма найкращих захисників України, які своїм власним прикладом показують нам, як слід стояти за честь Батьківщини, які є еталоном мужності і честі. Всі наші перемоги присвячуємо вам. Дякуємо не лише за форму, продукти харчування та поради та час, витрачений на нас, дякуємо за те, що над нами блакитне небо, за мир, який ви відстоюєте, за кожен сантиметр визволеної вами української землі. Ми обіцяємо бути гідними вас, гідними ймення – УКРАЇНЕЦЬ», - написали луганчани. 
 

Від керівника рою, учителя і восьми дітей на вашу честь: 
У кожного із вас своя мета, 
Свій час, що помальований війною. 
Вона змінила душі та серця, 
Лишивши присмак нелегкого бою. 
Ступили ви на непрості шляхи, 
Обрали надскладну життєву долю. 
Але лишились вірними собі, 
Несучи честь примарним полем бою. 
Ви розуміли краще за усіх, 
За що нам слід усім тепер боротись, 
Дітей своїх лишили ви самих, 
На захисті чужих зустріли спротив. 
Ви як титани, на своїх плечах 
Тримаєте поняття незалежність,
Нехай крізь біль та розпач, може й жах, 
Та маєте терпіння ви безмежне. 
Ви жертвуєте поглядами тих, 
Хто вас в своїх серцях оберігає. 
І смуток свій ховається від них,
І подумки звертайтесь до мами. 
І варті кращих слів, хто любить вас, 
Хто потай береже за двох кохання. 
Сьогодні ваш найгірший ворог - час, 
Йому лишили мрії й сподівання. 
Ви - наші мури, наші вартові! 
Героями лишаєтесь навіки. 
І мало вам вклонитись до землі, 
Замало просто слів і просто квітів. 
Ви гідні більшого, ніж можна уявити! 
Достойні найцінніших подарунків! 
Та хочу, щоб могли ви просто жити! 
Як всі… радіти… відчувати смуток… 
Хай кожен день стрічає вас домівка, 
Хай на порозі радість спочива. 
Наша держава перед вами дуже винна. 
І особисто кожен, винна й Я. 
За ваші ночі, дні, думки та мрії, 
Якими ви пожертвували нам 
Уклін вам до землі - ви наша сила! 
Земля і люди вічно вдячні вам."