Курси НБУ $ 26.47 € 30.68
Педагоги Горохівщини обмінялися досвідом зі столичними колегами

«Київзеленбуд» - майстер шедеврів!

Наталія НОВОСАД

Педагоги Горохівщини обмінялися досвідом зі столичними колегами

Потрібно багато вчитися, коли хочеш навчати інших. Це відома аксіома. Однак надворі літо, пора відпусток та оздоровлення. Як же поєднати навчання і відпочинок? Здавалося б, неймовірна річ. Проте немає нічого неможливого, коли за справу береться голова районного осередку профспілки освітян Євгенія Карп’як.Їй до снаги організувати будь-які культурно-просвітницькі заходи. Це вкотре засвідчила поїздка великої групи педагогічних працівників Горохівщини до Києва та Київської області, що відбулася минулого тижня

КИЇВ. 19 червня. Шоста ранку, а на нас тут уже чекають. Розташовуємося на території спеціалізованої школи №15. Її вихованці – діти з особливими освітніми потребами. Звісно, вони зараз на канікулах, та їх незрима присутність відчувається в усьому: у дбайливо доглянутих клумбах, у шкільній теплиці із сотнями кімнатних рослин, у малюнках, аплікаціях, виробах із природного матеріалу, у грамотах, подяках, різноманітних відзнаках за перемогу в конкурсах. А за цим усім – титанічна праця педколективу, у якому немає випадкових людей. Поспілкувавшись із директором, обмінялися думками про переваги та труднощі інклюзивного навчання, про перспективи профільної освіти, про шляхи взаємодії з батьками, трудове законодавство і ще багато актуальних питань, що хвилюють і столичних освітян, і педагогів невеликої сільської школи.

Після продуктивного обміну досвідом настав час ознайомитися з пам’ятками нашої чудової столиці. І перша зупинка – Володимирський собор – криниця духовності українства. Хто вперше, а хто вкотре був вражений величними розписами Васнєцова та Врубеля, мав змогу прикластися до мощів великомучениці Варвари та святого Макарія, підносячи до Бога молитву і за себе, і за Україну.

Особливим відчуттям проймаєшся, коли заходиш на територію Музею Другої світової війни. Недалеко біля входу величезна інсталяція – карта України, вкрита червоними маками, біля якої 8 травня цього року українці разом з усією Європою запалили свічку пам’яті та примирення. На жаль, експозиція музею останнім часом значно розширилася – Історія сьогодення пише нові сторінки пам’яті...

А потім ми потрапили із суворої реальності в чарівну казку, адже на Співочому полі у Києві розпочалася літня виставка квітів "Світ Велетнів". Уявіть собі, із 245 тисяч квітів дизайнери створили гігантські інсталяції різноманітних предметів: письмовий стіл, настільна лампа, олівці, будильник, швейна машинка, книга, черевички і навіть... губна помада розміром у людський зріст! Разом із квітами вони формують єдині органічні композиції. Тут і бегонія, і петунія, і цинерарія, й алісум та ще безліч квітів неймовірної краси! «Київзеленбуд» - майстер шедеврів!

 8 травня цього року українці разом з усією Європою запалили свічку пам’яті та примирення. На жаль, експозиція музею останнім часом значно розширилася – Історія сьогодення пише нові сторінки пам’яті...

ПЕРЕЯСЛАВ. Взагалі-то офіційна назва цього міста – Переяслав-Хмельницький, але останнім часом ведеться багато дискусій щодо повернення історичної назви, відомої ще з 10 століття. Можливо, в багатьох це містечко асоціюється саме із Богданом Хмельницьким і підписанням ним сумнозвісної переяславської угоди. Звісно, це було, історію не зміниш і не виправиш, проте Переяслав має про що розказати і що показати. Це місто-музей!

Повчитися принципам гуманної педагогіки можна в музеї Григорія Сковороди, що розташований у чудово збереженому Переяславському колегіумі, де в 1750-51 роках викладав цей філософ. Про те, яким він був учителем, промовисто свідчить така деталь: у всіх класах колегіуму стояли діжки з солоною водою, у яких вимочувалися різки для суботніх покарань спудеїв. І лише у класі Сковороди такої діжки не було...

Навчитися відрізняти кобзу від бандури, познайомитися із загадковою «лебійською» мовою, якою розмовляли лише кобзарі, пограти на лірі і поспівати можна у єдиному в Україні Музеї кобзарства. А про які цікаві факти ми дізналися! Виявляється, кобзи освячували в церкві, кобзарем, як і священиком, міг бути лише чоловік, навіть доторкатися до кобзи жінкам заборонялося! Тому й пограти на інструменті у цьому музеї із нашої численної групи вдалося лише представникам сильної статі!

 

Пересвідчитися у тому, що «ми тоді вже побілили хату, коли Європа ще не вийшла із печер» легко, відвідавши Музей трипільської культури. Побувати у кімнаті, де творилися безсмертні рядки «Як умру, то поховайте...», побачити автографи творів Шевченка, почитати його листи можна у Музеї «Заповіту», розташованому у будинку його друга, чудового лікаря Андрія Козачковського, який вирвав Тараса із лабетів смерті у 1845 році.

Виявляється, кобзи освячували в церкві, кобзарем, як і священиком, міг бути лише чоловік, навіть доторкатися до кобзи жінкам заборонялося! Тому й пограти на інструменті у цьому музеї із нашої численної групи вдалося лише представникам сильної статі!

Знайомство з Переяславом ми завершили у музеї-скансені (тобто музеї просто неба), де кожен може обирати на свій смак: музей історії церкви чи українського рушника, сухопутного транспорту чи бджільництва, українських обрядів чи космосу... Ми побувати далеко не у всіх заповідних куточках Переяслава, адже їх ще так багато! Пересвідчитися у цьому місто-музей запрошує всіх.

Насамкінець ще раз висловлюємо велику вдячність організаторам цього заходу, який сміливо можна назвати семінаром нового типу. Вражень і нових знань отримано стільки, що така форма роботи може легко конкурувати із курсами підвищення кваліфікації.

Наталія НОВОСАД, учитель української мови та літератури ЗОШ І-ІІ ступеня села Ощів Горохівського району