Курси НБУ $ 44.71 € 51.71

А ХАБАРНИЦІ І СУД НІПОЧОМУ

Нещодавно відбувся суд над головою Рожищенської райспоживспілки. Галину Пилип’юк визнано винною у хабарництві. Проте минуло вже трохи часу, а виконувати вирок суду, схоже, ніхто не збирається...

Нещодавно відбувся суд над головою Рожищенської райспоживспілки. Галину Пилип’юк визнано винною у хабарництві. Проте минуло вже трохи часу, а виконувати вирок суду, схоже, ніхто не збирається.
Галиною Пилип’юк уже давно зацікавилися працівники міліції. І лише минулого року їм вдалося зібрати достатньо матеріалів, аби порушити кримінальну справу. Досудовим слідством встановлено, що Галина Пилип’юк, працюючи на посаді голови правління Рожищенської районної спілки споживчих товариств, незважаючи на те, що є службовою особою, протягом кількох років систематично одержувала хабарі від начальників госпрозрахункових відокремлених підрозділів (ГВП).
Райспоживспілка неодноразово піддавалася критиці у пресі за невміння та небажання працювати у зв’язку із передачею в оренду нового універмагу — магазину “Колібріс”, магазинів райспоживспілки та споживчого товариства — “Дункан” та “Кишені”. Це вимиває бюджетні кошти з району, оскільки вони є дочірніми підприємствами фірм міста Луцька. Однак ніякого практичного реагування на ці факти зі сторони керівництва райспоживспілки не було.
Вся робота зводилася лише до одного — швидше продати майно пайовиків.
Шляхи та методи усунення пайовиків від майна продумувалися до тонкощів. Одним пояснювали, що їх пайові внески пропали через знецінення внаслідок грошової реформи. Інших знімали з обліку через неповну кооперованість — пайовий внесок менше 5 гривень, решту відсторонювали у зв’язку з небажанням платити до райспоживспілки додаткові пайові внески.
Роками набуте майно піддавалося нищівній руйнації завдяки безгосподарності, байдужості, невмінню та небажанню працювати керівництва райспоживспілки. Адже обіцянки пайовикам стосовно поновлення роботи кондитерського цеху та оптової бази так і залишилися обіцянками. За керівництва Галини Пилип’юк невиправдано продано павільйон та автомобіль УАЗ заготконтори, кафе “Українські страви”, другий поверх універмагу. Сільська мережа зазнала також відчутного кількісного зменшення.
Керівництво райспоживспілки утримувало себе за рахунок пайовиків. Хоча основними цілями і завданнями райспоживспілки є сприяння розвитку споживчої кооперації, виконання делегованих їй споживчими товариствами повноважень і функцій, координація діяльності споживчих товариств, а також розвиток власної господарської діяльності для задоволення потреб пайовиків і населення в товарах народного споживання та послугах, надання дозволів оренди приміщень торгових точок, керівництво торговельною діяльністю у Рожищенському районі.
У лютому минулого року у чергову частину Рожищенського райвідділу міліції із заявою звернулася Галина Г., начальник одного госпрозрахункового відособленого підприємства Рожищенського споживчого товариства. Жінка повідомила, що голова правління Рожищенського районного споживчого товариства Галина Пилип’юк за передачу в оренду одного із магазинів вимагає у неї хабар у розмірі 500 доларів США. Крім того, вона розповіла, що ГВП має в оренді два магазини в місті Рожищі та селі Доросині цього ж району, за користування якими виплачує щомісячну орендну плату. Два останні місяці Галина Пилип’юк нараховувала значно вищу орендну плату.
Галина Г. неодноразово зверталася до останньої із проханням залишити орендну плату без змін, на що Галина Пилип’юк натякнула, що для успішного вирішення цього питання її необхідно винагородити. Галина Г., придбавши в магазині “Артем” праску марки “Філіпс” вартістю 258 гривень, а в магазині “Дункан” — пляшку вина “Золотий орфей” і коробку цукерок “Ромашка” на загальну суму 273 гривні, передала пакет Галині Пилип’юк у її службовому кабінеті. Після цього, піднявши начальнику настрій, вона попросила взяти в оренду магазин №10, який знаходиться в місті Рожищі і належить Рожищенській РСС. Галина Пилип’юк пообіцяла дати відповідь через кілька днів. Спочатку вона відмовила, посилаючись на те, що магазин повинен працювати на споживче товариство. Згодом дозволила його орендувати Галині Г., оскільки магазин не давав очікуваних прибутків. При цьому також дала зрозуміти, що їй необхідно віддячити. На запитання, чи буде достатньо 500 доларів США, впевнено кивнула головою. Жінка чула від підприємців, що така послуга коштує саме стільки. А передана праска, вино та цукерки — винагорода за не підвищення орендної плати.
Через деякий час голова райспоживспілки зателефонувала Галині на роботу і запропонувала зустрітися. Цього ж дня у службовому кабінеті Пилип’юк начальник ГВП передала їй 300 доларів США, які залишила на робочому столі. Жінка змушена була дати хабара начальнику, бо остання створила такі умови та безвихідну ситуацію, в результаті яких потерпіла могла втратити роботу — єдиний дохід на утримання сім’ї.
Це не єдиний випадок зловживання службовим становищем Галиною Пилип’юк. Олександр С. розповів, що займається підприємницькою діяльністю з 2001 року. У приміщенні диско-клубу «Консуело», який належить Рожищенській РСС, він орендував приміщення для кафетерію. Згідно із договором оренди було встановлено орендну плату в розмірі 475 гривень. Наприкінці 2003 року голова правління Рожищенської РСС Галина Пилип’юк викликала Олександра до себе. Вона повідомила, що буде збільшуватись орендна плата за користування приміщенням до 700 гривень. Причина збільшення орендної плати також була названа досить проста — вказівка обласного керівництва. Через місяць Галина Пилип’юк знову “запросила” Олександра. Цього разу він зайшов у кабінет не з порожніми руками, а купив спиртне (вино, шампанське, горілку) на загальну суму 80 гривень. Голова райспоживспілки просто подякувала і ніякої розмови стосовно орендної плати більше не порушувала.
Крім того, зловживаючи службовим становищем, Галина Пилип’юк склала неправдиві документи. В одній із довідок йшлося, що на посаді менеджера товарного відділу Рожищенської РСС працює якась Галина С. А в іншій повідомлялося, що Микола Г. з 1996 по 1998 роки перебував на посаді вантажника бази гурту райспоживспілки. Хоча насправді вищевказані особи ніколи в райспоживспілці не працювали.
17 січня Рожищенський районний суд визнав Галину Пилип’юк винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368 ч.2 (“Одержання хабара”), 366 ч.1 (“Службове підроблення”) КК України та призначив покарання — 5 років позбавлення волі із забороною займати посади, пов’язані із виконанням організаційно-розпорядчих обов’язків на 3 роки. Проте Галину Пилип’юк було звільнено від відбування основного покарання із випробувальним терміном до 3 років. Хоча сьогодні уже відомо, що пані Галина і надалі виконує свої обов’язки голови Рожищенської райспоживспілки. Одна із причин невиконання рішення суду — прагнення Галини Пилип’юк допрацювати на цій посаді до пенсії.
Олена БЕРЕЗЮК.
Telegram Channel