ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО РОЗГРІБАЄ ЗАВАЛИ
Бесіда з головою обласної Партійної організації “ВО”Батьківщина”, радником прем’єр-міністра Миколою Потапчуком...
Бесіда з головою обласної Партійної організації “ВО”Батьківщина”, радником прем’єр-міністра Миколою Потапчуком.
Олександр НАГОРНИЙ
— Миколо Леонтійовичу, партія “ВО”Батьківщина” при владі. В чому це проявляється на обласному рівні?
— Я вже раніше говорив, що нас було проігноровано при формуванні штабів коаліції “Сила народу” в області на вибори 2004 року. В них працювало лише дев’ять наших представників. На Волині проігноровано навіть зауваження та рекомендації щодо формування кадрового потенціалу за підписом Президента В.А.Ющенка, прем’єр-міністра Ю.В.Тимошенко, голови СПУ О. О. Мороза. В результаті з рекомендованих 25 відсотків частка наших людей в обласному та районному керівництві становить 6. Лише троє наших представників очолюють районні адміністрації і один працює заступником .
Хоча не це головне . Вважаю, кадровий підбір в області, районах бажає бути набагато кращим.
— Ви входите в консультативну раду при голові облдержадміністрації, в складі якої є особи, ставлення до яких неоднозначне. Яка роль цієї ради?
— Задум непоганий. Але вже на другому засіданні цієї консультативно-дорадчої ради з подачі керівництва облдержадміністрації було прийнято рішення про пікетування обласної прокуратури силами політичних партій, обговорювалося пікетування інших установ. Тож виникає ряд логічних питань. Чому нова влада почала вважати партійні організації інструментом свого впливу? І чому влада, створивши прецедент щодо кадрових призначень, не виконала вимог пікетувальників у Шацькому, Старовижівському та інших районах?
У цю раду ввійшли керівники обласних партійних організацій, які пройшли серйозні випробування, перебуваючи в опозиції до режиму Кучми. Але дехто з учасників взагалі появився перед людьми на майданах, обвішаним з ніг до голови помаранчевими стрічками та шарфами, лише перед третім туром виборів 2004 року.
— Партія “ВО”Батьківщина” в останні роки була ізольована від кадрового потенціалу. Фактично у цю партію міг би без страху за свою кар’єру, майбутнє дітей вступити хіба що безробітний чи пенсіонер. Тепер, мабуть, керівники, бізнесмени також надаватимуть перевагу партії “Народний союз “Наша Україна”. Яке ж поповнення в “Батьківщині”?
— Не можу з вами погодитися, що в попередні роки ризикували лише пенсіонери й безробітні. В партію вступали бізнесмени, підприємці, рядові працівники державних і комерційних підприємств, які органічно не сприймали кучмізму. Саме такі люди йшли в ті роки в нашу партію, саме вони були на київському Майдані, сотнях і тисячах майданів усіх сіл і міст України, а також під час проведення акцій “Повстань Україно!”, “За Україну без Кучми!”.
Наприкінці 2004 року ми мали на Волині понад сім тисяч членів партії “ВО”Батьківщина”, більше половини яких молодші 35 років. Майже 2,5 тис. з них мають вищу освіту. Нині частка прихильників нашої партії у суспільстві досить значна. Однак зі зміною влади різнокольорові пристосуванці вже направились і до нас, проте ми не послабили контроль і вимоги до вступаючих в ряди нашої партії .
— Чим все-таки ваша партія відрізняється від інших, окрім харизматичності лідера? Яка її опора в масах, політична спрямованість?
— Заявлені програмні цілі партії і реальна діяльність її членів як під час перебування в опозиції до режиму Кучми, так і сьогодні, в урядових кріслах, не розходяться. Ми хочемо побудувати суспільство, де бізнес буде працювати стабільно, за однаковими для всіх правилами і законами, де робітники отримуватимуть достойну зарплату, а діти, інваліди, пенсіонери будуть соціально захищені. Ми все будемо робити, щоб держслужбовці, від рядового міліціонера до міністра, були дійсно слугами народу, а не слугами власної кишені.
— Ви, мабуть, більше всіх переживаєте за дії уряду і зокрема прем’єра. Які, на вашу думку, за ці 100 днів були досягнення і прорахунки? Як ви оцінюєте, як кажуть, “ручне керівництво” Юлії Тимошенко?
— Головне досягнення уряду Юлії Тимошенко – правильно вибраний напрям в розгрібанні завалів, що накопичились на всіх рівнях влади за роки правління Кучми і його оточення. Тепер мільярдні фінансові потоки з офшорних рахунків олігархів переорієнтовуються до гаманців українців.
Що ж до різних закидів про “ручне управління”, політичне переслідування тощо, то це тільки намагання зберегти награбовані багатства, дачі, підприємства і т.д.
— Чи вам не здається, що забагато роздається обіцянок? Ось, наприклад, категоричні заяви про дешевизну м’яса підтвердилися далеко не в усіх регіонах. А згадаймо початкові обіцянки про перегляд приватизації сотень підприємств, покарання шахраїв, бандитів, наведення порядку на митниці тощо. Поки що значних результатів не видно.
— Давайте по порядку . Поголів’я худоби і свиней за останні десять років в Україні зведено до мінімуму. Згадайте, як в середині дев’яностих вивозили вагонами й пароплавами живу худобу на експорт. Згодом нафтотрейдери так “чесно” міняли бензин на сільгосппродукцію, що за кілька років прибрали до рук всі м’ясокомбінати, молокопереробні і цукрові заводи та елеватори. Хіба не так ? І в останні роки м’ясо в Україну завозили через контрольовані кланами вільні економічні зони. Коли цей канал прикрили, виник дефіцит м’яса, який уряд розраховував покрити за рахунок тендерних закупівель дешевого м’яса за кордоном. На жаль, не можна за сто днів змінити все законодавство, яке напрацьовувалось за попередні 14 років. Взагалі телятко й поросятко росте не так швидко, як би хотілося. Тут є велика проблема розвитку українського села, тваринництва. Я впевнений, що уряд Юлії Тимошенко знайде правильний шлях його вирішення, який влаштує товаровиробників і нас, споживачів.
Тепер про митницю. Найбільші дірки уряду тут вдалось позакривати. Чи всі? Напевно, ні. Але процес, як кажуть, пішов. Про це свідчить зростання доходів на 39 відсотків за I квартал від митниці порівняно із запланованими.
— Я знаю, що ви стали радником прем’єр-міністра. Чи можете ви донести правду до Юлії Володимирівни, застерегти від поспішних рішень?
— Я можу сказати, що Юлія Володимирівна була поінформована про бачення працівників аграрного сектора Волині щодо оподаткування, які знайшли своє місце в змінах до бюджету країни 2005 року, про невдоволення представників малого бізнесу щодо змін в оподаткуванні, ситуацію в економіці регіону, кадрові зміни, роботу митної і прикордонної служби та про недостатню боротьбу силовиків з контрабандою товарів на кордоні.
— Багатьох людей, як і мене, хвилює питання консолідації порядних, чесних людей на Заході і Сході. Поки що чуємо песимістичні заяви: мовляв, і далі країна працює на клани, через кордон проходять без перевірки фури ( і попередніх можновладців, і нинішніх).
— Питання консолідації чесних і порядних людей, абсолютної більшості громадян України є одним із головних завдань партії “ВО“Батьківщина“ і уряду Юлії Тимошенко. З допомогою монополізованих Медведчуком, Ахметовим і Пінчуком телеканалів влада хотіла розділити єдиний український народ. Зараз ці канали тональність поміняли, але ж господарів вони не змінили!
Такий приклад: на “1+1” знову з’явився щирий слуга колишньої влади Піховшек, який і зараз слово “Ющенко” вимовляє із зубовним скрежетом. А кожен випуск новин на “ ICTV” розпочинається з розповіді про те, як добре живеться робітникам “Криворіжсталі” під мудрим керівництвом Пінчука і т.д.
І ще одне. В останні 14 років вибудовувалась система кланово– кримінального режиму, в яку були вмонтовані і податкові, і правоохоронні органи. Зламати цю мафію, де кожен має свій чималий фінансовий інтерес, за 100 днів просто нереально. Хоча в Києві їх потіснили, але на місцях, в областях і в районах влада не очистилась. Це стосується і міліції, і прокуратури, і суддів.
— Чи все-таки поїде Юлія Тимошенко в Москву? Що вам про це відомо?
— Поїде обов’язково, бо боятись їй нічого. А те, що необхідно прискорити вирішення і удосконалення міжурядових відносин між Україною і Росією, то це є першочерговим завданням Юлії Тимошенко.
— І, нарешті, питання, яке час від часу виникає, незважаючи на демонстрацію згуртованості команди Ющенка: чи все-таки цей уряд зможе вистояти перед наступними випробуваннями? Чи деякі сили тільки чекають, що станеться якийсь “обвал” в країні і Юлія Тимошенко піде у відставку?
— Сподіватись, як ви сказали, деяким силам на “обвал” в країні не варто, адже і Президент та уряд — це єдина команда. Та і Юлія Володимирівна прийшла працювати туди не на 100 днів. Щодо майбутнього уряду, то воно залежить від результатів його роботи, від реалізації 17 найсуттєвіших програм реформування суспільства, які вирішуватимуться у 2005 році.
— Величезний інтерес у жінок до вбрання прем’єра. Дехто вважає, що надто вже Юлія Володимирівна демонструє модний одяг.
— Думаю, ніхто не може заперечити, Юлія Володимирівна — визначна особистість, харизматичний лідер і, звичайно, красива жінка. І те, що, незважаючи на 16-годинний робочий день, наш прем’єр-міністр і лідер партії “ВО”Батьківщина” завжди має вигляд не “сірої мишки”, а сучасної ділової жінки, на мою думку, приємно і нам з вами, і всім чоловікам України. І не тільки України!
Олександр НАГОРНИЙ
— Миколо Леонтійовичу, партія “ВО”Батьківщина” при владі. В чому це проявляється на обласному рівні?
— Я вже раніше говорив, що нас було проігноровано при формуванні штабів коаліції “Сила народу” в області на вибори 2004 року. В них працювало лише дев’ять наших представників. На Волині проігноровано навіть зауваження та рекомендації щодо формування кадрового потенціалу за підписом Президента В.А.Ющенка, прем’єр-міністра Ю.В.Тимошенко, голови СПУ О. О. Мороза. В результаті з рекомендованих 25 відсотків частка наших людей в обласному та районному керівництві становить 6. Лише троє наших представників очолюють районні адміністрації і один працює заступником .
Хоча не це головне . Вважаю, кадровий підбір в області, районах бажає бути набагато кращим.
— Ви входите в консультативну раду при голові облдержадміністрації, в складі якої є особи, ставлення до яких неоднозначне. Яка роль цієї ради?
— Задум непоганий. Але вже на другому засіданні цієї консультативно-дорадчої ради з подачі керівництва облдержадміністрації було прийнято рішення про пікетування обласної прокуратури силами політичних партій, обговорювалося пікетування інших установ. Тож виникає ряд логічних питань. Чому нова влада почала вважати партійні організації інструментом свого впливу? І чому влада, створивши прецедент щодо кадрових призначень, не виконала вимог пікетувальників у Шацькому, Старовижівському та інших районах?
У цю раду ввійшли керівники обласних партійних організацій, які пройшли серйозні випробування, перебуваючи в опозиції до режиму Кучми. Але дехто з учасників взагалі появився перед людьми на майданах, обвішаним з ніг до голови помаранчевими стрічками та шарфами, лише перед третім туром виборів 2004 року.
— Партія “ВО”Батьківщина” в останні роки була ізольована від кадрового потенціалу. Фактично у цю партію міг би без страху за свою кар’єру, майбутнє дітей вступити хіба що безробітний чи пенсіонер. Тепер, мабуть, керівники, бізнесмени також надаватимуть перевагу партії “Народний союз “Наша Україна”. Яке ж поповнення в “Батьківщині”?
— Не можу з вами погодитися, що в попередні роки ризикували лише пенсіонери й безробітні. В партію вступали бізнесмени, підприємці, рядові працівники державних і комерційних підприємств, які органічно не сприймали кучмізму. Саме такі люди йшли в ті роки в нашу партію, саме вони були на київському Майдані, сотнях і тисячах майданів усіх сіл і міст України, а також під час проведення акцій “Повстань Україно!”, “За Україну без Кучми!”.
Наприкінці 2004 року ми мали на Волині понад сім тисяч членів партії “ВО”Батьківщина”, більше половини яких молодші 35 років. Майже 2,5 тис. з них мають вищу освіту. Нині частка прихильників нашої партії у суспільстві досить значна. Однак зі зміною влади різнокольорові пристосуванці вже направились і до нас, проте ми не послабили контроль і вимоги до вступаючих в ряди нашої партії .
— Чим все-таки ваша партія відрізняється від інших, окрім харизматичності лідера? Яка її опора в масах, політична спрямованість?
— Заявлені програмні цілі партії і реальна діяльність її членів як під час перебування в опозиції до режиму Кучми, так і сьогодні, в урядових кріслах, не розходяться. Ми хочемо побудувати суспільство, де бізнес буде працювати стабільно, за однаковими для всіх правилами і законами, де робітники отримуватимуть достойну зарплату, а діти, інваліди, пенсіонери будуть соціально захищені. Ми все будемо робити, щоб держслужбовці, від рядового міліціонера до міністра, були дійсно слугами народу, а не слугами власної кишені.
— Ви, мабуть, більше всіх переживаєте за дії уряду і зокрема прем’єра. Які, на вашу думку, за ці 100 днів були досягнення і прорахунки? Як ви оцінюєте, як кажуть, “ручне керівництво” Юлії Тимошенко?
— Головне досягнення уряду Юлії Тимошенко – правильно вибраний напрям в розгрібанні завалів, що накопичились на всіх рівнях влади за роки правління Кучми і його оточення. Тепер мільярдні фінансові потоки з офшорних рахунків олігархів переорієнтовуються до гаманців українців.
Що ж до різних закидів про “ручне управління”, політичне переслідування тощо, то це тільки намагання зберегти награбовані багатства, дачі, підприємства і т.д.
— Чи вам не здається, що забагато роздається обіцянок? Ось, наприклад, категоричні заяви про дешевизну м’яса підтвердилися далеко не в усіх регіонах. А згадаймо початкові обіцянки про перегляд приватизації сотень підприємств, покарання шахраїв, бандитів, наведення порядку на митниці тощо. Поки що значних результатів не видно.
— Давайте по порядку . Поголів’я худоби і свиней за останні десять років в Україні зведено до мінімуму. Згадайте, як в середині дев’яностих вивозили вагонами й пароплавами живу худобу на експорт. Згодом нафтотрейдери так “чесно” міняли бензин на сільгосппродукцію, що за кілька років прибрали до рук всі м’ясокомбінати, молокопереробні і цукрові заводи та елеватори. Хіба не так ? І в останні роки м’ясо в Україну завозили через контрольовані кланами вільні економічні зони. Коли цей канал прикрили, виник дефіцит м’яса, який уряд розраховував покрити за рахунок тендерних закупівель дешевого м’яса за кордоном. На жаль, не можна за сто днів змінити все законодавство, яке напрацьовувалось за попередні 14 років. Взагалі телятко й поросятко росте не так швидко, як би хотілося. Тут є велика проблема розвитку українського села, тваринництва. Я впевнений, що уряд Юлії Тимошенко знайде правильний шлях його вирішення, який влаштує товаровиробників і нас, споживачів.
Тепер про митницю. Найбільші дірки уряду тут вдалось позакривати. Чи всі? Напевно, ні. Але процес, як кажуть, пішов. Про це свідчить зростання доходів на 39 відсотків за I квартал від митниці порівняно із запланованими.
— Я знаю, що ви стали радником прем’єр-міністра. Чи можете ви донести правду до Юлії Володимирівни, застерегти від поспішних рішень?
— Я можу сказати, що Юлія Володимирівна була поінформована про бачення працівників аграрного сектора Волині щодо оподаткування, які знайшли своє місце в змінах до бюджету країни 2005 року, про невдоволення представників малого бізнесу щодо змін в оподаткуванні, ситуацію в економіці регіону, кадрові зміни, роботу митної і прикордонної служби та про недостатню боротьбу силовиків з контрабандою товарів на кордоні.
— Багатьох людей, як і мене, хвилює питання консолідації порядних, чесних людей на Заході і Сході. Поки що чуємо песимістичні заяви: мовляв, і далі країна працює на клани, через кордон проходять без перевірки фури ( і попередніх можновладців, і нинішніх).
— Питання консолідації чесних і порядних людей, абсолютної більшості громадян України є одним із головних завдань партії “ВО“Батьківщина“ і уряду Юлії Тимошенко. З допомогою монополізованих Медведчуком, Ахметовим і Пінчуком телеканалів влада хотіла розділити єдиний український народ. Зараз ці канали тональність поміняли, але ж господарів вони не змінили!
Такий приклад: на “1+1” знову з’явився щирий слуга колишньої влади Піховшек, який і зараз слово “Ющенко” вимовляє із зубовним скрежетом. А кожен випуск новин на “ ICTV” розпочинається з розповіді про те, як добре живеться робітникам “Криворіжсталі” під мудрим керівництвом Пінчука і т.д.
І ще одне. В останні 14 років вибудовувалась система кланово– кримінального режиму, в яку були вмонтовані і податкові, і правоохоронні органи. Зламати цю мафію, де кожен має свій чималий фінансовий інтерес, за 100 днів просто нереально. Хоча в Києві їх потіснили, але на місцях, в областях і в районах влада не очистилась. Це стосується і міліції, і прокуратури, і суддів.
— Чи все-таки поїде Юлія Тимошенко в Москву? Що вам про це відомо?
— Поїде обов’язково, бо боятись їй нічого. А те, що необхідно прискорити вирішення і удосконалення міжурядових відносин між Україною і Росією, то це є першочерговим завданням Юлії Тимошенко.
— І, нарешті, питання, яке час від часу виникає, незважаючи на демонстрацію згуртованості команди Ющенка: чи все-таки цей уряд зможе вистояти перед наступними випробуваннями? Чи деякі сили тільки чекають, що станеться якийсь “обвал” в країні і Юлія Тимошенко піде у відставку?
— Сподіватись, як ви сказали, деяким силам на “обвал” в країні не варто, адже і Президент та уряд — це єдина команда. Та і Юлія Володимирівна прийшла працювати туди не на 100 днів. Щодо майбутнього уряду, то воно залежить від результатів його роботи, від реалізації 17 найсуттєвіших програм реформування суспільства, які вирішуватимуться у 2005 році.
— Величезний інтерес у жінок до вбрання прем’єра. Дехто вважає, що надто вже Юлія Володимирівна демонструє модний одяг.
— Думаю, ніхто не може заперечити, Юлія Володимирівна — визначна особистість, харизматичний лідер і, звичайно, красива жінка. І те, що, незважаючи на 16-годинний робочий день, наш прем’єр-міністр і лідер партії “ВО”Батьківщина” завжди має вигляд не “сірої мишки”, а сучасної ділової жінки, на мою думку, приємно і нам з вами, і всім чоловікам України. І не тільки України!