Напевно, серед наших читачів є такі, що пам’ятають рибні дні, запроваджені щочетверга у всіх харчевнях за радянських часів...
Напевно, серед наших читачів є такі, що пам’ятають рибні дні, запроваджені щочетверга у всіх харчевнях за радянських часів.
Відомий поет Степан Пушик відгукнувся на цю затію віршем: У ресторані було пусто, У ресторані — рибний день. Давали з рибою капусту І суп до риби, і пісень.
Постійний ведучий рубрики Святослав КРЕЩУК який, на жаль, потрапив у лікарню (ми бажаємо йому якнайшвидшого одужання), пригадує, що цей вірш чомусь зважився надрукувати в івано-франківській молодіжній газеті наш колега Богдан Вівчар. Згодом, коли приїздив до тещі в село Жидичин Ківерцівського району, розповідав, скільки мав клопотів, кілька разів «рибний конфуз» розглядали на бюро обкому комсомолу. Але хто проти того, щоб посмакувати зараз карасями в сметані? Рецепт з «Практичної кухні» Ольги Франко — невістки великого письменника. Почищені і підсолені карасі залити на годину холодним відваром з городини і коріння, потім варити півгодини на великому вогні. Окремо розтерти столову ложку масла зі столовою ложкою борошна, долити склянку сметани, додати півлимона, половину чайної ложки цукру, трохи січеного кропу. Все це влити до юшки і прокип’ятити разом з рибою. Тоді її викласти на полумисок, залити цією підливою.
