Ото справжня романтика!
Військові-волиняни Іван та Надія побралися на передовій
Задля врочистої церемонії навіть камуфляж змінили на вишиванки
Військовослужбовці 14-ої окремої механізованої бригади, місцем постійної дислокації якої є Володимир-Волинський, зустрілися й одружилися на передовій.
- Коли йшов служити, навіть не підозрював, що війна так круто поверне мою долю. Але в перший же день, коли побачив Надю, одразу зрозумів – моя! - розповідає наречений.
- Він дуже класно читав реп, я одразу звернула на це увагу, і в перший же день знайомства попросив мій номер телефону. А згодом як справжній чоловік довів, що я – його, а він – мій! - зізнається наречена.
Коли йшов служити, навіть не підозрював, що війна так круто поверне мою долю.
Так 5 місяців тому починалася історія їхнього кохання, а сьогодні в Івана та Надії – вихідний. Сьогодні, змінивши військову форму на синю й жовту вишиванки, вони… побралися неподалік передових позицій!!! Серед гостей – найближчі друзі, в якості подарунків – квіти у синьо-жовтих кольорах, очі Івана й Наді іскряться щастям, як шампанське, а побратими не нахвалять молодих…
Попереду в Надії та Івана ціле життя, відпустка і гучне весілля – вже вдома, з батьками й рідними, і величезні плани на життя, бо нареченій лише 20, а нареченому – 26, і їхньому коханню, здається, все під силу!
Власне, одружитись тут запропонував Іван, бо в мене контракт закінчується швидше, ніж у нього, і він, мабуть, боявся, що я втечу… Та хіба тікають від своєї долі?
- Відколи ми разом, життя стало іншим, його для мене змінила Надя, бо таких, як вона, більше не існує, - захоплено розповідає наречений, командир одного з підрозділів. - У ній є все – краса, жіночність, сила, вміння підтримати в потрібну мить… і гарно готувати (Надія – кухар)І головне – вона моя! Тепер назавжди!
- Не знаю, як жила до зустрічі з Іваном. Тепер розумію – яке воно, щастя! – ділиться найсокровеннішим наречена. – Власне, одружитись тут запропонував Іван, бо в мене контракт закінчується швидше, ніж у нього, і він, мабуть, боявся, що я втечу… Та хіба тікають від своєї долі? Наші батьки вже з нетерпінням чекають на знайомство з зятем та невісткою й готуються до нашого весілля. Моя мама, приміром, не дочекається, коли нарешті привезу їй зятя…
Церемонія одруження недовга – слова «згоден» і «згодна» на запитання реєстратора шлюбу молодята випалюють майже одночасно.