У Волинському обласному госпіталі ветеранів війни виступили «Барви осені»
Слухаючи репертуар талановитих горохівчан, публіка не жалкувала рук для гучних аплодисментів, а очі багатьох глядачів сяяли сльозами вдячності
Ідея подарувати концерт пацієнтам Волинського обласного госпіталю ветеранів війни народився у хвилини зйомок на Горохівщині кінофільму «Я вірю, що закінчиться війна». За задумом автора його сценарію подружжя Євгенії і Михайла Харківих у стрічці своє побажання Україні – миру, а воїнам АТО – повернення додому пісенно каже і народний аматорський вокальний ансамбль клубу за інтересами «Барви осені» РНД «Просвіта». Під час творення одного зі сюжетів керівник барвичан Надія Пасічнюк розговорилася з Михайлом Васильовичем – учасником АТО і головою районної організації ветеранів України. Тоді й подумали: «Час чергового благодійного дійства від колективу-улюбленця району настав для пацієнтів обласного госпіталю».
Ідея подарувати концерт пацієнтам Волинського обласного госпіталю ветеранів війни народився у хвилини зйомок на Горохівщині кінофільму «Я вірю, що закінчиться війна».
А потому організаційні нюанси поїздки в обласний центр вирішили голова районної ради Тарас Щерблюк, голова райдержадміністрації Юлія Гринчук, начальник відділу культури райдержадміністрації Діна Колесник. Горохівчани приїхали на ці незабутні відвідини не лише з хлібом духовним, а з повними руками смаколиків. Їх дарунком від Горохівщини презентували керівник районного штабу Радикальної партії Олега Ляшка Олексій Маркін і депутат районної ради Юрій Обишук.
І ось ми – на подвір’ї медичного закладу. На порозі гостей привітно стрічає Тетяна Ордінат – старша сестра медична відділення відновленого лікування для пацієнтів із травмами та захворюваннями центральної та периферичної нервової системи та опорного апарату. Передбачивши цікавість гостей, спеціально для артистів персонал проводить бліц-екскурсію неврологічним відділенням, у якому проходять реабілітацію воїни АТО. Їх наразі 48 серед 225 пацієнтів недужих учасників Другої світової війни, воїнів-інтернаціоналістів, солдатських вдів…
В одній із палат знайомимося із земляками: житель села Печихвости Юрій Кондратюк у 2014 році відвойовував територіальну цілісність України у складі 51-ої окремої механізованої бригади. Ціною власного здоров’я обороняв Донецьк, Маріуполь, Амвросіївку, Оленівку… Мешканець Лобачівки Олександр Панасюк заради миру в рідній країні дивився у вічі смерті, воюючи за Курахово, Мар’янку, Георгіївку, пройшов вогненними дорогами від Константинівки до Красногорівки.
Доки співучий колектив готувався до виходу на сцену, у чималому залі зручно влаштовувалися і сивочолі пацієнти, і нинішні захисники.
– Коли розпочалася війна на Донбасі, у госпіталь чоловіки поступали відразу з передової. Здавалося, від важких дум про те, що після лікування треба було повертатися в те пекло, їх не зможе відволікти жодна земна радість. Поранені не піднімали очей, не реагували на щохвилинну увагу і оточення, тому вже тоді долати доводилося не тільки проблеми здоров’я хлопців, а й допомагати їм відновити психічний та психологічний стан, – розповідала перед концертом в.о. головного лікаря Волинського обласного госпіталю ветеранів війни Оксана Шкаровецька.
– Коли розпочалася війна на Донбасі, у госпіталь чоловіки поступали відразу з передової.
Умови у відділенні вартують зватися взірцевими. Всюдисущий комфорт доповнюють намальовані військовослужбовцями картини, портрети коханих і матусь, вишиті бісером ікони, зроблені чоловічими руками фігурки оригамі викладені ними композиції з піску… У зоокуточку пацієнтів чекають милі симпатична парочка шиншил із первістком-малюком, декоративні рибки і кролик, хом’як і черепаха Соня, аксолотль Лучок, а атовець із Борочича Валерій Холонівець привіз у це чудове товариство, з яким полюбляють опікуватися хворі, домашню морську свинку.
Коли ж до слухачів полинули вітальні слова голови Горохівської районної організації ветеранів України Михайла Харківа, декламаторів «Барв осені» і керівника колективу Надії Пасічнюк, музика баяніста-віртуоза Олександра Навроцького, гармонія дзвінких голосів учасниць колективу, хворі забули про всі свої болячки. Усі пісні були українськими, патріотичними, жартівливими, всі – мелодійними і задушевними. Чимало їх жінки пам’ятають ще з вуст своїх співучих родин. За кожну публіка дякувала оваціями, щирим «Браво!» і «Молодці!», а від ліричних мотивів про маму, вдячних дітей, ніжне кохання сплакували не лише поважного віку жінки, а й чоловіки. Досхочу й насміялися, слухаючи гуморески в артистичному виконанні Гафії Бондар, Людмили Карніц, Євгенії Галушки.
– Я просила пані Надію, щоб виступ не був для хворих задовгим, однак він був настільки гарним, що зал не залишили – дослухали концерт навіть найстарші і пацієнти з докучливо-дратівливим болем. До нас приїжджає багато артистів, але такого чудового поетично-пісенного дійства ще не було! – приємно дивувалася Оксана Шкаровецька, дякуючи гостям.
Леся ВЛАШИНЕЦЬ.