Три древні зразки усної народної творчості «Як пан гавкав на старого пнє», «Як Микола був коровою» та «Сонце, Мороз і Вітер» були записані відомим українським збирачем фольклору Миколою Зінчуком із вуст шачанки Лукії Мартинівни Терети
Самобутні казки від шачанок увійшли в сорокатомник українських народних творів
До 26-го тому книги «Українські народні казки. Казки Волині» увійшли казки самобутнього етнографічного регіону України - Волині, записані наприкінці 70-х років XX століття та на початку XXI століття
Три древні зразки усної народної творчості «Як пан гавкав на старого пнє», «Як Микола був коровою» та «Сонце, Мороз і Вітер» були записані відомим українським збирачем фольклору Миколою Зінчуком із вуст шачанки Лукії Мартинівни Терети, -йдеться на сайті бібліотеки ОЗ НВК «ЗОШ І-ІІІ ст.-гімназія» смт Шацьк.
Три древні зразки усної народної творчості «Як пан гавкав на старого пнє», «Як Микола був коровою» та «Сонце, Мороз і Вітер» були записані відомим українським збирачем фольклору Миколою Зінчуком із вуст шачанки Лукії Мартинівни Терети.
Разом із ними до видання «Казки Волині», яке є двадцять шостою книгою унікальної 40-томної серії українських народних казок, ввійшли народні творіння Шаччини: «Чому людина не знає, доки житиме» (записано від Домки Микитівни Пех, с. Пехи), «Казка про діда і вороного коня»(записано від Галини Павлівни Данилюк, с.Вілиця), «Редька» (записано від Єви Кирилівни Прядун, с. Хомичі), «Пан Коцький» (записано від Любові Іванівни Кусько, с. Самійличі), «Дурнувата пані» (записано від Положевець Оксани Іванівни, с. Самійличі). Про це пише Район.Шацьк.
Збиранню, упорядкуванню та літературній обробці всіх казок багатотомника Микола Зінчук присвятив понад 30 років. Упродовж цього часу вдалося записати понад 4 тисячі казок. Автор прагнув максимально наблизити мову казок до літературної. Щоправда, найхарактерніші діалектизми та синтаксичні конструкції збережено і розтлумачено у словничку наприкінці тому.
